Утоплення. Вид насильницької смерті, що настає при повному чи частковому зануренні людини в рідину і характеризується гострим порушенням функцій життєво важливих систем
Вид насильницької смерті, що настає при повному чи частковому зануренні людини в рідину і характеризується гострим порушенням функцій життєво важливих систем організму під впливом рідкого середовища.
Причини:
- алкогольне сп’яніння;
- фізичне перенапруження;
- емоційне виснаження;
- переохолодження організму;
- холодовий шок внаслідок перепаду температури тіла та води;
- різні захворювання та травми;
- самогубство;
- вбивство.
Типи утоплення:
1. Аспіраційний тип – заповнення водою дихальних шляхів та легеневих альвеол (до 4л води). Разом з водою потрапляє намул, пісок, водорості, планктон.
- утоплення в прісній воді – внаслідок її гіпотонічності виникає поступлення води в судинне русло і систему кровообігу – веде до гіперволемії. Гемолізу, зменшення кількості формених елементів крові та концентрації білків плазми. Внаслідок гемолізу вивільнення калію (фібриляція шлуночків), порушення електролітного обміну – виведення натрію, хлору, кальцію.
- утоплення в солоній воді – вона є гіпертонічним розчином6 плазма крові та частина білків поступають в альвеоли, а електроліти води – в судинне русло. Це веде до гіповолемії. Збільшення в’язкості крові. Підвищення концентрації електролітів в плазмі - перехід крові в альвеоли, поки не вирівняється осмотичний тиск. Тоді вода переходить в судинне русло.
2. Асфіксичний тип – обумовлений закриттям просвіту дихальних шляхів водою з виникненням стійкого ларингоспазму внаслідок подразнення рецепторів гортані. При спазмі голосових зв'язок виникає гостра легенева недостатність з розривом альвеолярних перегородок та дрібних судин з наступним попаданням повітря в судини легень та розвитком повітряної емболії.
3. Рефлекторний (син копальний) тип – відбувається внаслідок рефлекторної зупинки серця і дихання на фоні периферичного судинного спазму практично відразу після попадання людини в воду. При: хворобах серця, легень. При дії холодної води на рецептори шкіри, при дефектах барабанної перетинки.
4. Змішаний тип - після ларингоспазму, який проходить, рідина аспірується в легені.
Діагностика утоплення:
Ознаки пов’язані з перебуванням тіла у воді:
- мокрий одяг, тіло;
- блідість шкіри, зморщування шкіри, «гусяча» шкіра
- мацерація шкіри кисті та стоп з наступним відшаруванням
- відділення волосся аж до повного облисіння
- омилення м’яких тканин та органів з утворенням жировоску.
Діагностика утоплення аспіраційного типу:
- стійка дрібноміхурцева піна біля рота та носа білого чи рожевого кольору, що утворюється внаслідок перемішування повітря, води та слизу верхніх дихальних шляхів. Утворенню її сприяє сурфактант. Коли тіло під водою – змивається, при витягуванні з води – швидко з’являється у вигляді гриба. Тримається 2-3 дні. Завжди є в бронхіальному дереві.
- гостре вздуття легенів – легені значно розширені, на задній поверхні – відбитки ребер. Емфізема виникає при тиску води на те повітря, яке є у альвеолах, які розриваються, утворюючи порожнини.
- плевральні крововиливи (плями Рассказова-Лукомського-Пальтауфа) – діаметром 2см блідо червоного або сіро-червоного кольору під вісцеральною плеврою. Виникають внаслідок розриву капілярів.
- наявність рідкого середовища в пазусі клиновидної кістки – проникають при глибокому дихання під водою через грушоподібні щілини; рідина м.б. в порожнині середнього вуха, соскоподібному відростку.
- значна кількість рідини в шлунку, ДПК та початкових відділах тонкої кишки.
- неоднаковий колір ендокарда та імбібіція аорти – внаслідок гемолізу та розведення крові водою.
- натрієвий тест – при утопленні в прісній воді відбувається різке зниження концентрації натрію в плазмі артеріальної крові.
- дослідження на діатомовий планктон є обов’язковим: діатомеї(одноклітинні водорості –є б.8000 видів) разом з водою проникають в кров та внутрішні органи. Досліджують кістковий мозок діафізу трубчастих кісток, невскрита нирка, рідина з пазухи клиновидної кістки. Діатомеї зберігаються при гнитті, при високій температурі, є специфічними для даної водойми і певної пори року.
- дослідження псевдопланктона – піску, інородці частинки в крові та органах.
- при утоплені в солоній воді не буде ознак проникнення середовища утоплення в судинне русло та внутрішні органи, не буде гемолізу, буде зменшення ОЦК, набряк легень, піна в легенях.
Діагностика асфіксичного типу – виражені ознаки асфіксії, гостра емфізема легень, повітряна емболія лівих відділів серця, велика кількість води в пазухах клиновидної кістки, в шлунку та ДПК. Зовнішній вигляд – набряклість обличчя. Його синюшність, дрібні крововиливи, повнокрів’я внутрішніх органів, переповнення кров’ю правих відділів серця. При ларингоспазмі в бронхах води немає, є лише невелика кількість піни, розриви між альвеолярних перегородок, крововиливи в легеневу тканину. Значна кількість води в шлунку та ДПК.
Діагностика рефлекторного типу – є важкою, специфічних ознак немає; блідість шкіри внаслідок ангіоспазму, повнокрів’я в системі нижньої порожнистої вени. При ростині встановлюється причина смерті, пов’язана з захворюванням.
Давність перебування тіла в воді:
- 2-6 год – «шкіра прачки» на руках
- 3-5 днів –перламутрова шкіра, з вираженою складчастістю.
- 7 днів – та стопах
- 2-3 тиж – «рукавичка смерті» - знімається шкіра з руки.
- 8 тиж – водорості на тілі.
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 372 | Нарушение авторских прав
|