АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

2. Актуальність теми: Мозочок є часткою екстрапірамідної системи і в той же час виконує роль центра рефлекторної координації рухів, рівноваги та м’язового тонусу. Численні зв’язки мозочка з різними відділами нервової системи зумовлює часте охоплення координаторної системи різними патологічними процесами (енцефаліти, демієлінізуючі захворювання нервової системи, черепно-мозкові травми, пухлини мозку та інші). Правильний методологічний підхід до вивчення основних закономірностей координаторної функції дає змогу лікареві визначити локалізацію патологічного процесу, поставити топічний й клінічний діагноз, своєчасно призначити необхідне лікування.

3. Кінцеві цілі навчання на практичному занятті:

· Вміти інтерпретувати принципи будови та функціонування мозочка

· Вміти інтерпретувати реалізацію координації рухів

· Вміти діагностувати, диференціювати, класифікувати різні види атаксій

· Вміти оцінювати симптоми ураження мозочка

· Вміти визначити рівень ураження координаторної системи.

4. Мета практичного заняття: Знати анатомію та фізіологію мозочка. Опанувати методику обстеження хворих з ураженням мозочка. Знати симптоми ураження півкуль й черв’яка мозочка. Навчитися оцінювати симптоми ураження координаторної системи, навчити диференціювати різні види атаксій (мозочкової, сенситивної, вестибулярної).

Вміти визначити локалізацію патологічного вогнища.

5. Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:

5.1. Вхідний тестовий контроль (комп’ютерний за 30-ма тестовими завданнями)

5.2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за визначені питання для даного заняття

5.3. Оцінка виконання кожним студентом вивчених практичних навичок

6. Інформаційна частина методичної розробки:

6.1. Мінімальний базовий рівень знань, необхідних для засвоєння теми:

6.2. Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

А. Перелік основних термінів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

· Черв’як, півкулі мозочка

· Гангліозні клітини Пуркіньє

· Зубчасте, кулясте, кірковоподібне ядра та ядро шатра

· Ніжки мозочка

· Статично-моторна та динамічна атаксія

· Інтеційний тремор

· Дисметрія, адіадохокінез

· Скандована мова

· Ністагм

· Асинергія, симптом зворотного поштовху

· Проба Ромберга, пальцева та п’ятково-колінна проби

6.3. Програма самопідготовки студентів до практичного заняття:

1. Вивчити теоретичні питання теми 5 (див. перелік теоретичних питань та джерел інформації)

2. Знати методику обстеження координаторної системи

3. Ознайомитись з тестами та ситуаційними задачами та знати вірні відповіді (збірник тестових питань та задач – розділ «мозочок»).

6.4. Практичні навички, які закріплені за практичним заняттям, їх характеристика:

1. Оцінити ходу та визначити наявність атаксії

2. Методика оцінки пози Ромберга

3. Методика проведення пальце-носової проби та п’ятково-колінної проб

4. Методика проведення проб на діадохокінез, відсутність рухів (дісметрія)

5. Методика проведення і оцінки проби зворотного поштовху (Стюарта-Холмса)

6. Методика оцінки ністагму

7. Визначити стан мови та оцінити характер її порушення (скандована мова)

8. Методика оцінки м’язового тонусу

9. Вміти диференціювати різни види атаксій

6.5. Особливості обстеження хворих з патологією мозочка: Студенти під контролем викладача проводять обстеження хворих, при цьому засвоюють методику дослідження функцій координаторної системи, визначають тип (синдром) порушень її функції, встановлюють топічний діагноз.

Орієнтовна карта для самостійної аудиторної роботи:

Додаток 1

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 481 | Нарушение авторских прав