АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методика дослідження координаторної системи

Мозочкові розлади проявляються у вигляді у порушенні координації і синергії рухів, рівноваги тіла і м’язового тонусу. Атаксичні або дискоординаторні розлади проявляються у порушенні статики і динаміки рухів. Розрізняють статико-локомоторну і динамічну атаксії.

Статико-локомоторна атаксія проявляється у вигляді порушень стояння і ходіння. Порушення статичної координації м’язів тіла виявляють за допомогою симптому Ромберга – розхитування тулуба хворого, який стоїть прямо із з’єднаними докупи носками та п’ятками та опущеними руками; хитання посилюється, якщо хворий протягує руки вперед або закриває очі.

Для дослідження ходи хворому пропонують пройти (з розплющеними очима, потім з заплющеними очима) по прямій лінії так, щоб носок стопи однієї ноги торкався п’ятки другої ноги або зробити крокові рухи в бік (фалангова хода).

Для дослідження сполучення простих рухів (синергії) використовують проби Бабинського і Стюарта-Холмса.

Для виявлення іншої форми мозочкової атаксії, яка виникає при ураженні півкулі мозочка – динамічної атаксії, при якій порушується точність і плавність невимушених рухів в гомолатеральних кінцівках, користуються такими координаторними тестами: пальце-носова та п’яточно-колінна проби, вказівна проба, проба на діадохокінез, проба на відповідність рухів.

При мозочковій патології можлива також поява ністагму – ритмічного посмикування очних яблук при погляді в боки або вгору, що обумовлено дискоординацією м’язів ока, інервованих окоруховими нервами. Для дослідження ністагму хворому пропонують відвести очні яблука ліворуч, праворуч, вгору, вниз, зафіксовуючи погляд у цьому напрямку протягом кількох секунд. Ністагм буває вертикальним, горизонтальним, ротаторним.

Порушення письма виявляється зміною почерку – він стає крупним (макрографія), нерівним, зигзагоподібним, ломаними лініями.

Мозочкова патологія, як правило, супроводжується зміною м’язового тонусу (м’язова дистонія) звичайно в бік його зниження – гіпотонія аж до повної атонії. Особливо знижується тонус м’язів при ураженні черв’яка мозочка. Обсяг пасивних рухів у суглобах при цьому перевищує фізіологічні межі, сухожильні і періостальні рефлекси знижуються, м’язи навпомацки стають в’ялими.

7. Технологічна карта практичного заняття:

8. Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Анатомія і фізіологія мозочка

2. Аферентні та еферентні провідні шляхи мозочка

3. Регуляція рівноваги, координації рухів та м’язового тонусу

4. Патологія синергії рухів

5. Статико-моторна та динамічна атаксія

6. Інтенційний тремор

7. Патофізіологія асинергічних симптомів

8. Особливості зміни м’язового тонусу при ураженні мозочка

9. Основні клінічні симптоми ураження півкуль мозочка

10. Основні клінічні симптоми ураження черв’яка мозочка

11. Порушення мови, письма при ураженні мозочка

8.1. Матеріали для самоконтролю:

1. Намалювати схему аферентних та еферентних шляхів мозочка, намалювати таблицю, в якій відобразити основні симптоми статико-локомоторної та динамічної атаксії («хода п’яного», інтенційний тремор, відхилення в позі Ромберга, адіадохокінез).

2. Тести та ситуаційні задачі (збірник тестових питань та задач - модуль 1, змістовний модуль 1, розділ «Мозочок»).

9. Література:

9.1. Основна:

1. Лекції

2. Нервові хвороби. За ред. С.М. Віничука, Е.Г. Дубенко, К. «Здоров’я», 2001

3. Нервові хвороби. За ред. О.О. Яроша, К. «Вища школа», 1993

4. Скоромець А.А. «Топическая диагностика заболеваний нервной системы», М. Медпресс, 2001

5. Триумфов А.В. «Топическая диагностика заболеваний нервной системы», С.-П., 1996

9.2. Додаткова:

1. Дусс П. «Топическая диагностика в неврологии», М., 1999 (ін.)

2. Ромоданов А.П. і соавт. «Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы», К. «Вища школа», 1978

3. Сандригайло Л.И. «Анатомо-клинический атлас по неврологи», Минск, 1978

Методичну розробку склав: доцент Соколов О.Б.

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

На методичній нараді

Кафедри неврології та офтальмології

Завідувач кафедри, професор

Школьник В.М. _____________________________

«____» _______________ 201___ р.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 688 | Нарушение авторских прав