АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ШЛЯХИ ВІДТОКУ ЛІМФИ

Прочитайте:
  1. Анатомія дихальної системи (верхні дихальні шляхи)
  2. Асоціативні провідні шляхи
  3. Аферентні провідні шляхи
  4. Ентеральні шляхи
  5. Еферентні провідні шляхи
  6. Комісуральні та асоціативні провідні шляхи центральної нервової системи
  7. Механізми лімфоутворення. Рух лімфи посудинах.
  8. НИЗХІДНІ ПРОВІДНІ ШЛЯХИ
  9. Низхідні рухові шляхи мозочку
  10. Органи і шляхи виділення кінцевих продуктів обміну

Права лімфатична протока
Правий венозний кут
Лімфокапілярна судина
Лімфатична судина
Лімфатичні вузли
Лімфатичні стовбури
Грудна протока
Молочна цистерна
Лівий венозний кут
Глибока лімфатична судина
Лімфокапілярна сітка
Поверхнева лімфатична судина
Лімфатичне сплетення

 


ЛІМФА: ЇЇ СКЛАД, ФУНКЦІЇ

Лімфа – це безбарвна прозора рідина, яка відрізняється від плазми крові меншим вмістом білка.

Загальна кількість її – 1 – 2л. утворюється лімфа із води і розчинених у плазмі крові речовин (неорганічних сполук, глюкози, кисню), які потрапили через стінку кровоносних капілярів у тканини, а з тканин у лімфатичні капіляри. У лімфі, як правило, немає еритроцитів, а є невелика кількість гранулоцитів.

Функції лімфи:

 

Домашнє завдання:

Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — С. –348-350;

Сидоренко П.І. та ін. Анатомія та фізіологія людини: підручник. — 3-тє вид., випр. — К.: Медицина, 2011. — С. – 141-143, 146-148

Самостійні роботи: Венозні анастомози між системами верхньої та нижньої порожнистих вен і ворітної печінкової вени.

Первинні лімфоїдні органи: будова та значення.

Імунітет: визначення, види, характеристика.

 

ЛЕКЦІЯ №3

ТЕМА: АНАТОМІЯ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ

Дата _______________________________

План

1. Значення травної системи. Класифікація нутрощів: трубчасті, паренхіматозні органи. Загальний план будови стінки трубчастих органів. Поняття «сфінктер», сфінктери травної системи

2. Черевна порожнина. Очеревина: визначення,листки. Порожнина очеревини.

3. Порожнина рота – присінок, власне ротова порожнина; тверде та м’яке піднебіння; зів. Зуби, будова види, зубна формула. Язик: будова частини, особливості будови слизової оболонки

4. Глотка: топографія, частини, сполучення, будова стінки, лімфоїдне кільце глотки, функції

5. Стравохід: топографія, частини, будова стінки, звуження стравоходу, функції

6. Шлунок: топографія, частини, отвори, будова стінки, функція

7. Тонка кишка. Відділи, топографія, зовнішня будова, будова стінки. Особливості будови слизової оболонки в її різних відділах

8. Товста кишка. Відділи, топографія, будова стінки, функції, характеристика відділів.

9. Печінка: топографія, зовнішня та внутрішня будова. Структурно-функціональна одиниця печінки. Кровопостачання печінки. Функції.

10. Жовчний міхур: топографія, частини, будова стінки, функції. Сфінктери жовчовивідних шляхів: розміщення, функції. Шляхи виведення жовчі

11. Підшлункова залоза: топографія, частини, будова. Екзокринна та ендокринна частини залози, їхні функції.

 

 

ЗНАЧЕННЯ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ. КЛАСИФІКАЦІЯ НУТРОЩІВ: ТРУБЧАСТІ, ПАРЕНХІМАТОЗНІ ОРГАНИ. ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН БУДОВИ СТІНКИ ТРУБЧАСТИХ ОРГАНІВ. ПОНЯТТЯ «СФІНКТЕР», СФІНКТЕРИ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ

 

Спланхнологія (splanchnologia) – розділ анатомії який вивчає розвиток, будову і топографію внутрішніх органів.

Нутрощами називають органи, розташовані у внутрішніх порожнинах тіла людини (черевній, грудній і тазовій).

Орган – це частина тіла, яка має певну форму і будову, виконує одну або кілька специфічних функцій, складається з кількох видів тканин, але одна з них завжди переважає і визначає його основну функцію (наприклад: серце, нирки)

Орган не може функціонувати поза організмом.

Водночас організм може обійтися без деяких органів, видалених внаслідок хірургічних операцій.

Органи поділяють на паренхіматозні та порожнисті.

Паренхіматозні органи – побудовані з робочої тканини (паренхіми), в яку входять спеціальні клітинні елементи і сполучнотканинна строма. Строма виконує опорну функцію (м’який остов) і трофічну (печінка, підшлункова залоза, легені, нирки)

Трубчасті – трубка більшого або меншого діаметра, стінки яких обмежують порожнину (стравохід, шлунок, кишка, трахея).

Стінки їх утворені різними видами тканин. Органи розрізняються за формою, розміром і розташуванням. В організмі органи перебувають у тісній взаємодії. Органи, що виконують подібну функцію і пов’язані в своєму розвитку, формують систему органів. Усі системи органів з’єднані в єдине ціле – організм.

Загальний план будови трубчастих органів

Оболонки стінки Якими тканинами утворені
Слизова і підслизова оболонки Епітеліальна тканина. Багато дрібних залоз, які виробляють і виділяють у порожнину каналу травні соки і слиз, має складчасту поверхню.  
М’язова оболонка Утворена двома шарами гладеньких м’язів, волокна розташовані вздовж каналу, у внутрішньому – кільцеподібно. Завдяки хвилеподібним скороченням (перистальтика) їжа просувається вздовж травного каналу. Циркулярні м’язи в певних місцях потовщуються і формують м’язи – стискачі - сфінктери
Зовнішня оболонка Сполучна тканина.

 

Травна система є відкритою біологічною системою, яка здійснює прийом їжі, механічне, хімічне та ферментативне перетворення її, всмоктування продуктів розщеплення, а також виведення залишків їжі, що не перетравилися. Таким чином відбувається травлення, яке забезпечує організм енергетичними та пластичними речовинами.

Органи травної системи об’єднані в єдиний морфо функціональний комплекс, який називають травним каналом.

Важливу функцію відіграють і травні залози.

Загальний план травної системи:

  1. – привушна залоза;
  2. – зуби;
  3. – порожнина рота;
  4. – глотка;
  5. – язик;
  6. – під’язикова залоза;
  7. – під нижньощелепна залоза;
  8. – стравохід;
  9. – шлунок;
  10. – печінка;
  11. – загальна жовчна протока;
  12. – стискач (сфінктер) воротаря; 20. висхідна ободова кишка
  13. – жовчний міхур; 21. низхідна ободова кишка
  14. – підшлункова залоза; 22. поперечна ободова кишка
  15. – дванадцятипала кишка; 23. ілєоцекальний клапан
  16. – вигин дванадцятипалої кишки; 24. сліпа кишка
  17. – лівий вигин ободової кишки; 25. апендикс
  18. – правий вигин ободової кишки; 26. клубова кишка
  19. – порожня кишка; 27. сигмовидна ободова кишка

 

Травна система
Травний канал Травні залози
   

 

Черевною порожниною називають вмістилище для внутрішніх органів, яке обмежене:

- Зверху – діафрагмою;

- Знизу – умовною площиною, яку проводять через пограничну лінію таза;

- Спереду – прямими м’язами живота та широкими сухожилковими утвореннями зовнішнього косого, внутрішнього косого та поперечного м’язів живота;

- З боків – бічною групою м’язів живота;

- Ззаду – поперековим відділом хребтового стовпа, квадратними м’язами попереку та клубово-поперековими м’язами.

Органи черевної порожнини:

 

З середини черевна порожнина вистелена серозною оболонкою – очеревиною.

Листки очеревини:

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1097 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)