Територія розповсюдження.

Інкубаційний період триває в середньому 10 - 15 діб. Хвороба починається гостро з надзвичайно сильного ознобу. Температура підвищується до 39-40 °С. Хворі скаржаться на різкий головний біль, біль у попереку, м'язах кінцівок, світлобоязнь, розлади зору (зниження гостроти зору, “туман” перед очима). Виникають нудота і блювання. При огляді хворого відзначають блідість носогубного трикутника, гіперемію обличчя, шиї, верхньої половини тулуба. Очні щілини звужені, склери ін'єковані. Слизова оболонка зіву яскраво-червона з точковими крововиливами. Можуть визначатися ригідність потиличних м'язів, симптоми Керніга, Брудзинського. Гарячка продовжується 7-9 днів. Хворий спочатку збуджений, потім в'ялий, апатичний, іноді марить.

На 3-5-й день хвороби на шиї, бокових поверхнях грудної клітки, в пахвових ямках, над ключицями з'являється петехіальна висипка. Вона нерясна, елементи дрібні, мають форму зірочок і групуються у вигляді червоних або фіолетових смужок. Висипка тримається протягом усього гарячкового періоду. Згодом виникають носові, кишкові, легеневі кровотечі.

Тони серця глухі, початкова тахікардія змінюється на брадикардію, гіпотонія. Можливі явища бронхіту. Майже у всіх хворих спостерігаються симптоми ураження травного каналу: сухість язика, нудота, блювання, здуття і біль у животі без певної локалізації. У 25 % хворих збільшуютьсяпечінка і селезінка.

Провідним є нирковий синдром. Він проявляється різким болем у попереку, позитивним симптомом Пастернацького з обох боків, розвитком олігурії, а в тяжких випадках — анурії та уремії. У розпалі хвороби спостерігаються протеїнурія, яка досягає 40 г/л і вище, гематурія, гіалінові та фібринові циліндри, клітини ниркового епітелію. У крові різко підвищується рівень залишкового азоту, сечовини, креатиніну. В гемограмі: помірна гіпохромна анемія, лейкоцитоз з нейтрофільозом, тромбоцитопенія, підвищена ШОЕ.

Перебіг хвороби переважно важкий. Спостерігаються також середньоважкі, легкі і стерті форми.