 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
НЕРВОВО-АРТРИТИЧНИЙ ДІАТЕЗ
Білет 12 Гострі розлади травлення -це функціональні порушення, які характеризуються блюванням і різкими частими випорожненнями. Види гострих розладів травлення: 1.Гастроентерит функціонального походження або проста диспепсія. 2.Бродильна диспепсія. 3.Гастроентерит з токсикозом та ексікозом. 4.Гнілосна диспепсія. Гнілосна диспепсія виникає при перегодовування білковою та жирною їжею. Причини: перегодовування, перевантаження одного з інгредієнтів, неадаптована їжа, швидкий перехід до нового виду їжі, перегрівання, порушення у приготування молочних сумішей, умов їхнього збереження. Чинники: У дітей на фоні рахіту, гіпотрофії, алергічного діатезу, у дітей які часто хворіють на ГРВІ, отитами, пневмоніями. Лікування 1.Провести водно-чайну паузу 6-8 годин(проведення оральної регідратації). 2.Розрахувати загальну кількість рідини разом з їжею 150мл/кг маси тіла. 3.Напувати дитину кожні 15хв по 10-15мл 5% глюкозою, фізіологічним розчином, регідроном. Гастроентерит з токсикозом та ексікозом Причиною є інфекція, яка потрапляє з їжею через соски, пляшечки, предмети догляду при порушенні гігієнічних умов. Сприяючі чинники – причини, які призводять до простої диспепсії. Клінічні прояви: 1.Ентероколітний синдром – початок гострий, температура 38-390С, порушення загального стану, зригування, блювання до 10 разів і більше на добу. Не залежить від прийому їжі і рідини, рідкі випорожнення 15-20 разів з малою кількістю калових мас, з патологічними домішками, метеоризм, кишкова колька. Після подальшого розвитку симптомів блювання неперервне, випорожнення водянисті зі слизом. 2.Синдром токсикозу- в перші години захворювання зміни поведінки дитини, загальний стан, з'являється неспокій, блідість шкіри, зниження тургору тканин, западають очі. Блідість шкіри стає із сіро-земнистим відтінком, рефлекси знижені іноді зникають, відсутність больової реакції на ін'єкції. Синдром ексикозу(зневоднення) – очі і велике тім'ячко западають, риси обличчя загострені, язик сухий з білим нальотом, слизова оболонка суха, гіперемія слизової, склери сухі, рогівка мутна, тургор знижений, зниження еластичності шкіри, згущення крові, втрата маси тіла від 500 до 1000г за добу. Стадії зневоднення: І – порушення водного балансу 5% від маси тіла. ІІ – виражена дегідратація 10% від маси. Зниження тургору тканин, сіро-зелений колір шкіри, порушення свідомості, ІІІ – втрата маси більше 10%. Виражений ацидоз, повна втрата свідомості, дихання кусмауля, ІV – термінальна Лікування Госпіталізація, припинити годувати дитину, промити шлунок 1-2% бікарбонатом натрію або ізотонічним розчином, поставити очисну, а потім лікувальну клізму з ромашкою. Провести водно-чайну паузу протягом 18-24год.Інфузійна терапія, вид розчину залежить від виду зневоднення, кількість крапель - 4-6 за хв. Глюкоза 5% 200мл – 3 одиниці інсуліну. Після оральної регідратації проводимо дозоване годування. На тлі оральної дегідратації проводимо дозоване годування. Антибіотикотерапія – ампіцилін, цефтриаксон, полімексин, ніфуроксозид. Еубіотики: хілак, лінекс, симбітер, біфіформ, ентерожарміна. Ентеросорбенти: біле вугілля, ентеросгель.
Білет 13 Ексудативно-катаральний діатез — своєрідний стан реактивності дитячого організму, що характеризується схильністю до часто повторюваних уражень шкіри і слизових оболонок, розвитку алергічних реакцій і затяжного перебігу запальних процесів. Ексудативно-катаральний діатез зазначається у 50-60% дітей раннього віку. Етіологія Головні чинники, які призводять до клінічних проявів: 1. Харчові антигени. 2. Лікарські речовини. 3. Хімічні речовини. 4. Вакцинація. 5. Спадкова обтяженість щодо алергії становить 70—80%. Можлива трансплацентарна сенсибілізація. Мають значення токсикоз і загроза переривання вагітності, нераціональне харчування, хронічні внутрішні хвороби вагітної, асфіксія та черепно-мозкова травма дитини під час пологів. Частіше сенсибілізація відбувається після народження. Клініка 1. Шкірні прояви: гнейс; пітниця; молочний струп(почервоніння, набряклість та лущення, свербіж шкіри щік.); попрілості; еритематозно-папу-льозно-везикульозні висипання на шкірі;; мікробна еритема; “мокнуча” екзема; “суха” екзема; нейродерміт. 2. Ушкодження слизових оболонок: стоматит; кон'юнктивіт; блефарит; фарингіт;бронхіт; синусит; несправжній круп;вульвовагініт; баланіт; ентерит. Лікування 1.Дітям з ексудативно-катаральним та алергічним діатезом рекомендується грудне вигодовування 2. Призначити гіпоалергійну або елімінаційну дієту (виключити: коров'яче молоко, яйця, рибу, м'ясні бульйони, шоколад, какао, мед, ікру; ягоди, фрукти і овочі червоного кольору, горіхи). 3. Раніше ввести овочевий прикорм дітям, які перебувають на природному вигодовуванні, з метою покращення мінерального обміну. 4. Обмежити вживання солі та рідини. М'ясо ввести, коли дитина досягне віку 7 міс. 5. У разі штучного вигодовування краще давати кисломолочні суміші (біолакт, кефір) 6.Еубіотики: біфідумбактерин —дітям віком до 6 міс по 3 дози 3 рази на добу за 30 хв до їди; колібактерин — дітям віком понад б міс. Седативні препарати: настоянка валеріани — 1 крапля на рік життя 2—3 рази на добу 7. При порушенні стану шкіри- ванни з висівками, ромашкою, чередою, корою дуба та нанесення негормональних протизапальних мазей на уражені ділянки шкіри. • на уражені ділянки шкіри у разі загострення алергійного діатезу накласти примочки з відвару дубильних трав: кори дуба, кропиви, материнки. Примочки накладати декілька разів, змінюючи їх кожні 15—20 хв, аж доки гіперемія зменшиться. • після цього уражені ділянки просушити і обробити 1 % розчином резорцину, фукорцину. · коли запальний процес зменшиться, слід переходити на мазі з лікарських трав.(коренів оману, солодки, листків і квіток кропиви, листків м'яти.) · мазі втирати на уражені ділянки шкіри ватним тампоном. На обличчя дитини можна накладати маску з марлі, яка просякнута маззю. Маска має вирізи для очей, носа, рота. Білет 14 НЕРВОВО-АРТРИТИЧНИЙ ДІАТЕЗ Стан підвищеної нервової збудливості, схильність до кетоацидозу, порушень обміну речовин, в основному пуринів, гiперпродукцiєю сечової кислоти та iї попередників; лабiльнiсть вуглеводного та лiпiдного обмiну, схильнiсть до кетоацидозу. Клiнiка. Порушення з боку ЦНС обумовлюють пiдвищену збудливiсть вже з перiоду новонародженостi. В подальшому у дiтей прискорюється психомовний розвиток, їх часто зараховують до «вундеркiндiв». Але одночасно їх непокоять нiчнi страхи, нервовi тики. Діти з таким діатезом збудливі, неврівноважені, емоційно нестійкі вже в ранньому віці. Часто трапляються мiгренеподiбний головний бiль, спастичнi болi в животi, енурез. Частий симптом НАД - анорексiя. Шкірний синдром спостерігається у 15-20% дітей з нервово-артритичним діатезом. Характерні кропив’янка, набряки Квінке, суха і себорейна екзема, нейродерміт. Один із найтиповіших симптомів нервово-артритичного діатезу – уратурія. Вона часто супроводжується підвищенням екскреції кальцію і фосфору. Лiкування. Передусім - це дiєтотерапiя. Слід обмежити вживання м’ясних продуктiв, особливо субпродуктiв: печiнки, нирок, мозку, а також паштетiв, юшки, копчення, жирiв. Рекомендується вегетерiанська їжа. Протипоказано вживати щавель, шпинат, зелену квасолю, горошок. Категорично забороняються харчовi перевантаження, примусове годування. При анорексiї призначають абомiн, шлунковий сiк, еубiотики, оротат калiю, комплекс вiтамiнiв. Седативна терапiя полягає в ентеральному застосуванні фiтонастоїв і лiкувальних ванн із настоями трав седативної дiї (валерiана, шавлiя, собача кропива, м’ята, мелiса.Гепатопротектори (есенцiале-форте 1-2 капсули на добу протягом 10-14 днів; ЛIВ-52, лiпоєву кислоту), при розвитку ацетонемiчного кризу - парентеральне введення 5%-го розчину глюкози Профілактика Важливе значення має органiзацiя щадного режиму: запобiгання рiзним подразненням, стресовим ситуацiям, психiчним перевантаженням, дотримання рацiонального режиму дня, рухового режиму, максимальне перебування на свiжому повiтрi, достатнiй сон. Лімфатико-гіпопластичний діатез Характеризується гіперплазією лімфоїдної тканини, абсолютним і відносними лімфоцитозом, ознаками ендокринної дисфункції. Етіологія Лімфатико-гіпопластичний діатез частіше спостерігається у дітей з функціональною незрілістю фізіологічних систем при народженні. Велику роль відіграють відхилення у стані здоров’я матері – соматичні захворювання, дизфункція ендокринних залоз, не виношування та інші несприятливі фактори пренатального періоду. В інтранатальний період розвиткові лімфатико-гіпопластичного діатезу сприяють слабкість пологової діяльності, передчасне відходження навколоплідних вод, стрімкі пологи, що призводять до асфіксії, пологової травми, перинатальної енцефалопатії. Клініка Будова тіла дітей з лімфатико-гіпопластичним діатезом має такі особливості: коротка шия, широка грудна клітка, вузькі лопатки, довгі кінцівки. Діти звичайно мляві, апатичні, малорухливі. Під час огляду можна помітити збільшення лімфатичних вузлів, виражені аденоїдні вегетації, гіперплазію мигдаликів. Розміри печінки й селезінки збільшені. Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 504 | Нарушение авторских прав 12 |