АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Закриті ушкодження м'яких тканин.

Медсестринствов хірургії

Теоретичний посібник

Тема: „Закриті механічні ушкодження”

План лекції:

· Поняття про травму. Види травматизму.

· Обстеження травматологічних хворих.

· Види закритих травм м’яких тканин: забій, розтягнення, розрив, струс. Особливості надання ПМД.

· Поняття про перелом кісток.

· Синдром тривалого роздавлювання.

· Особливості догляду за травматологічними хворими

Питання до лекції:

1. Види транспортної іммобілізації, правила застосування

2. Набір інструментів для скелетного витяжіння

3. Знеболювання в разі травми

Домашнє завдання:

„Закриті механічні ушкодження”

Література:

1)І.В. Роздольский “Посібник з хірургії” Київ “Здоров’я” 2003 р. стор. 164

2) О.М Кіт “Медсестринство в хірургії” Укрмедкнига 2002р. стор. 181

Теоретичний матеріал

Травмою називається дія ріжте агентів зовнішнього середовища, яка викликає функціональні чи анатомічні зміни в організмі

Питома вага травматичних хворих досягає до 35%, тому однією з найважливіших задач хірургів є іфофілактика їх лікування травм.

Види ушкоджень:

/. По виду агента, що викликав порушення:

1)механічні;

2)хімічні;

3)термічні;

4)електричні;

5)променеві;

6)психічні;

7)операційні;

8)пологові.

//. По характеру ушкодження:

1)відкриті - при яких порушуються покрови організму (шкіра,, слизові оболонки);

2)закриті - шкіра та слизові оболонки не порушені.

///. По відношенню до порожнини тіла:

1)проникаючі в порожнини (живота, грудної ктатки, черепа, суглобів);

2)непроникаюча.

IV. По тривалості дії травмуючого агента:

1)гострі - в результаті швидкої дії агента на конкетну частину тіла;

2)хронічні - в результаті багатаразової дії агента на конкретну частину тіла.

V. По місцю прикладання травмуючої дії:

1)прямі - ушкодження виникло в зоні прикладання сили;

2)непрямі - ушкодження виникло на віддалі від зони прикладан­ня сили;

3)ізольовані - пошкодження одного виду тканин чи відрізків (тільки кісток, м'яких: тканин);

4)сполучені - ушкодження декількох органів чи видів тканини, але одним агентом;

5)комбіновані - ушкодження різних орланів чи тканин різними агентами (сполучення механічної і променевої травми).

Закриті ушкодження м'яких тканин.

Сюди відносяться механічні ушкодження м'яких тканин (забій, розтяг, розриви) без порушення цілісності.

Забій - закрите механічне ушкодження м'яких тканин і органів без видимого порушення їх анатомічної цілісності.

Виникають в результаті падіння чи удару.

Клінічні ознаки забою:

1)біль - з'являється в момент травми і буває значною, потім змен­шується чи носить помірний характер, а через 3 год. Після травми поновлюється чи значно посилюється;

2)набряк в ділянці забою з'являється швидко., має вигляд болю­чого ущільнення, яке без чітких меж переходить в здорові тканини, найсильніший біль відмічається при забої окістя;

3)крововилив - обновлений просочуванням шкіри і підшкірної клітковини кров'ю, час його появи залежить від глибини крововили­ву. При забої шкіри і підшкірної клітковини він з'являється відразу, при забої м'язів і окістя - на 2-3 добу, інколи подалі від місця за­бою, наприклад: «симптом окулярів», крововиливи в ділянці очниць які з'являються через декілька годин або на другу добу після забою голови, свіжий крововилив фіолетового кольору, через 5 днів стає зеленим, а ще пізніше; - жовтим;

4) порушення функцій, при ушкодженні кінцівок рухи в суглобах спочатку збережеш, а по мірі наростання крововиливу і набряк]' во­ни стають неможливими, цим забій відрізняється від перелому і ви­виху, при яких активні і пасивні рухи стають веможливими відразу ж після травми.

Лікування:

І)здавлююча пов'язка на місце забою;

2)міхур з льодом до місця крововиливу протягом двох годин;

3)при забоях кінцівок, що супроводжукзться гемартрозом, кінців­ці необхідно надати спокій і підвищену позу, окрім вище зазначено­го;

4)з другої доби для прискорення розсмоктування крововиливу застосовують теплові процедури - грілки, солюкс, УВЧ. При вели­ких гематомах останні пунктуються.

Розтягнення і розриви.

При різкому русі, же переходапь межі еластичності зв'язок, су­хожиль та м'язів, але з збереженням їх анатомічної цілісності, нас­тупає розтягнення, а при переході бар'єру еластичності з розривом тканини - відбувається розрив.

Розтягнення це пошкодження тканин з частковим розривом їх при збереженні анатомічної цілісності.

Частіше всього зустрічаються розтягнення зв'язок гомілково-ступневого суглобу, рідше - колінного і променевозап'ястного суг­лобів.

Клініка.

1. Локальний біль.

2. Припухлість.

3. Зменшення рухливості в суглобах.

4. Набряк тканин.

5. Біль при рухах в суглобах.

Перша допомога:

- заморожування хлоретилом.

Лікування:

1. Спокій.

2. Здавлююча пов'язка.

3. Холод в першу добу.

4. З другої доби - сухе тепло.

Розриви зв'язок суглоба:

1. Проява сильних болей при надмірному згшанні та розгинанні.

2. Порушення рухів.

3. Крововиливи в м'які тканини чи суглоб - гемартроз.

4. Набряк.

Лікування:

1. Спокій.

2. Здавлююча пов'язка.

3. Імобілізація суглоба на 2-3 тижні.

4. З третього тижня ЛФК і активні рухи.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 838 | Нарушение авторских прав