АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розриви сухлжиль.

Спостерігаються при дуже сильному і швидкому скороченні м'яз­ів. Частіше спостерігається відрив сухожилля в місці його прикріп­лення з шматком кістки. Розрив сухожиль супроводжується значни­ми розходженнями країв в результаті спастичного скорочення м'яз­ів.

Лікування оперативне.

Травматичний токсикоз (синдром тривалого роздавлювання) своєрідний стан, обумовлений довгим (4-8 год) роздавлюванням м'яких кінцівок, в основі якого лежать ішемічним некроз м'язів, ін­токсикація продуктами некрозу з розвитком печінково-ниркової не­достатності.

Виникає синдром після звільнення кінцівки від здавлення.

В клінічному протіканні розрізнюються 3 періоди:

1. Період наростання набряку і судинної недостатності, який три­ває 1-3 доби.

2. Період гострої ниркової недостатності, який продовжується з 3-го дня по 12-ий день.

3. Період одужання.

В першому періоді відразу ж після звільнення кінцівки від здавлення хворі відчувають біль в кінцівці, неможливість рухів, слаб­кість, нудоту. Загальний стан позитивний, шкіра бліда, AT в нормі Але протягом декількох годин наростає набряк роздавленної кінців­ки, прискорюється пульс, зменьшується AT, збільшується темпера­тура тіла, хворий відмічає виражену слабкість. Шкіра кінцівки- баг­ряного кольору. На ній з'являються крововиливи, міхур з серозним чи серозно-гнійним вмістом. При пальпації - тканини дерев'янистої щільності. Рухи в суглобах викликають різкі болі. Всі види чутливо­сті втрачені. Швидко зменшується кількість сечі до 50-70 мл. на до­бу. Сеча стає темно-бурою.

Перехід хвороби в період гострої ниркової недостатності характе­ризується відновленням кровообігу і прогресуванням ниркової не­достатності.

Олігурія переходить в анурію. Розвивається уремія, яка може призвести до смерті хворго.

При благоприємному протіканні і ефективності лікування, настає період одужання.

Лікування:

1. Відразу ж після звільнення кінцівки хворому вводять промедол.

2. Туге бинтування враженої кінцівки еластичним бинтом.

3. Транспортна імобілізація шиною.

4. Протишокові заходи:

а) поліглюкін;

б) плазма;

в) гідрокарбонат натрію.

5. Дезінтоксикаційна терапія: кількість введеної рідини за добу 3.000-4.000 мл.

6. Циркулярна новокаїнова блокада кінцівки і обкладання її міхурами з льодом протягом 2-3 днів.

7. Антибіотики широкого спектрадії.

8. При нирковій недостатності - гемодіаліз.

Вивих - це повне зміщення суглобових кінців кінцівок по відно­шенню один до одного. Ознаки:

1. Різкий біль:

2. Деформація.

3. Набряк суглобів;

4. Відсутність активних рухів.

5. Вимушена поза кінцівки.

Ж и

Клас ифікація:

1.Вроджені вивихи.

2.Паталогічні вивихи - виникають внаслідок ураження кістки чи суглобу патологічним процесом (остеомієліт, туберкульоз, сифі­ліс, пухлини).

З.Травматичні вивихи - виникають внаслідок механічного ушко­дження кісток чи суглобів.

I. а )свіжі - протягом двох днів;

б )несвіжі - до 3-4 тижнів.

II. Невправимі - виникають під час інтерпозіщії м'яких тканин між голівкою і суглобовою впадиною.

III. Звичні - це таксі вивихи, що постійно повторюються і виникають після первинного вивиху в суглобі.

IV. a) відкриті;

б) закриті.

V. а) ускладнені;

б) неускладненні.

Клініка:

Скарги на різку біль в ділянці суглобу, неможливість виконувати активні рухи в суглобах. З анамнезу захворювання встановлюємо механізм травми (наприклад, падіння на витягнуту руку). При огля­ді відмічається деформація в ділянці суглобу і вимушена поза кінці­вки, можна відмітити вкорочення, а рідше подовження і зміна осі кінцівки.

При пальпації в ділянці суглобу інколи прощупується суглобовий кінець не на своєму звичному місці.

Пасивні рухи різко обмежені і больові, характерний симптом пружинячого опору.

При обстеженні хворого необхідно:

1. Визначити пульсацію периферійних судин.

2. Перевірити чутливість.

3. Перевірити активність рухів в пальцях, так як можливі ушкодження судинно-нервового пучка.

Діагноз вивиху підтверджується рентгенографією.

Вивих плеча.

Голівка плеча пальпується в пахвинній впадині чи під клювовид-ним відростком. В місці знаходження голівки плеча відмічається впадина ~ суглоб порожній.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 449 | Нарушение авторских прав