АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Мінімальні санітарно-земельні розриви для господарських будівель на селі, м

Виробнича територія сільської місцевості є досить різноманітна і має відповідні спрямування:

- рільництво та садівництво;

- тваринництво та птахівництво;

- агропереробна промисловість.

В залежності від потужностей виробничих територій та особливостей їх впливу на грунти, воду та атмосферне повітря Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів (ДСанПін) № 173 від 19.06.1996 року передбачена санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і визначені розміри санітарно-захисних зон (тобто відстань від житлових до виробничих площ).

Зокрема, передбачені такі розміри санітарно-захисних зон:

· 1000 м — до заводів з переробки тваринної продукції; виготовлення клеїв, желатини, до місць утримання великої рогатої худоби з поголів’ям понад 5000 голів або свиней — на 12-20 тис. голів, до складів сильнодіючих отруйних речовин тощо;

· 100 м — до комбікормових заводів, польових станів тракторно-рільничих бригад, зерноочисних токів, до птахоферм на 300 голів тощо;

· 50 м — до кондитерських фабрик, виробництв олії, оцту, макаронів, хліба тощо.

Наведені відстані між житловими та виробничими площами відтінюють лише частинку великого переліку із Правил. В усіх випадках уточнення слід проводити за участю СЕС та екологічних інспекцій.

Окрім викладеної інформації студенту необхідно ознайомитись із змістом матеріалів теми 13 (с. 149-160) підручника “Гігієна та екологія” за редакцією В.Г. Бардова і, зокрема, додатками 1 та 2.

Стосовно загальної методики санітарного обстеження і описання об’єкта також доцільно скористатися матеріалами теми 14 (с. 161-167) підручника “Гігієна та екологія” за редакцією В.Г. Бардова і, зокрема, додатками 1 та 2.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Планується забудова житлового мікрорайону малого міста, де має проживати 1700 чоловік:

- розмір земельної ділянки – 6 га;

- рівень залягання ґрунтових вод – 0,9 м;

- щільність радіоактивного забруднення ізотопами цезію – 9 Кі/км²;

- кількість кишкових паличок – 18 в 1 г ґрунту.

Викладіть можливий варіант узгодження на використання цієї земельної ділянки під забудову.

Задача 2

Дайте оцінку правомірності запропонованого взаєморозташування зон міського середовища, в тому випадку, якщо селітебна (житлова) зона знаходиться у південному районі міста, а виробнича та ландшафтно-рекреаційна зони – у його північних районах.

Повторюваність вітрів у даній місцевості: Північний – 140, Північно-східний – 80, Східний – 10, Південно-східний – 9, Південний – 10, Південно-західний – 14, Західний – 4, Північно-західний – 62.

Задача 3

В ході вивчення макету майбутнього житлового мікрорайону площею 6 га на 2500 чоловік отримані наступні дані:

- зона озеленення – 10%;

- відстань між 9-ти поверховими спорудами – 20 м;

- середньоденна інсоляція житлових кімнат (влітку) – 1 год.;

- середня інсоляція гральних майданчиків садочків та спортивних зон (влітку) – 2 год.;

- відстань від гральних майданчиків до вікон будинків – 6 м, до контейнерного майданчика – 9 м, до смітника – 9 м.

Викладіть висновок щодо узгодження проекту будівництва мікрорайону та, у разі необхідності, внесіть свої пропозиції щодо оптимізації макету.

Задача 4

Під час розробки проектної документації на реконструкцію дворових територій житлового мікрорайону міста передбачено виділити наступні площі та встановити наступні відстані:

- для ігор дітей дошкільного віку – 0,4 м² на 1 дитину;

- для занять фізкультурою і спортом – 4,0 м² на 1 людину;

- для відпочинку дорослих – 0,3 м² на 1 людину;

- відстань від контейнерного майданчика для сміття до вікон житлового будинку – 13 м;

- майданчик для вивішування білизни та чистки речей передбачено на відстані 12 м від житлових будинків.

Викладіть можливість узгодження проекту реконструкції мікрорайону та власні пропозиції відносно планування території.

Задача 5

Власник земельної ділянки площею 65 га отримав дозвіл на створення фермерського господарства та забудову житла. Його вимоги до розробників проектної документації наступні:

- відстань від житлового двоповерхового будинку до компостного майданчика повинна становити – 9 м, до гноєсховища – 14 м, до корівника – 30, до вигрібного туалету – 9 м;

- всі споруди мають розташовуватися на схилі у такому порядку: зверху – тваринницький комплекс, нижче – криниця, внизу – житловий будинок.

Укажіть, чи погодиться проектна організація з такими побажаннями замовника та які можливі корективи?

Задача 6

В ході вивчення існуючого стану забудови та взаєморозташування споруд і об’єктів житлових та виробничих площ села санітарним лікарем до констатуючої частини Припису занесені наступні відомості:

- відстань від школи до тваринницького комплексу на 3000 голів великої рогатої худоби – 300 м;

- відстань від лікарні до гноєсховища тваринницького комплексу – 200 м, до скотобази на 1000 голів – 300 м;

- склади сильнодіючих отруйних речовин знаходяться на відстані 500 м від житлової зони.

Укажіть, яким має бути зміст висновку та вимог з боку санітарного лікаря?

Задача 7

Згідно з розпорядженням головного лікаря було створено комісію із санітарного обстеження поліклініки родинної медицини. Після закінчення її роботи було оформлено Акт обстеження із висвітленням таких питань: паспортні дані, характеристика земельної ділянки, питання водопостачання та водовідведення.

Укажіть, чи є такий акт завершеним, та якщо ні, то на які питання ще необхідно отримати відповідь.

Задача 8

Під час проходження виробничої практики з гігієни студент отримав завдання провести санітарне обстеження гуртожитку медичного університету.

В ході заповнення Карти-схеми (Акту) студент надав відповіді на наступні запитання: адреса, загальна характеристика споруди, особливості природного освітлення та опалення.

Укажіть, з якої причини керівник практики повернув Акт на доопрацювання?

Додаток 1

Рис. 1. Функціональне зонування території міста (схема): 7 — сельбищна територія; 2 — промислова територія; 3 — зона зовнішнього транспорту; 4 — комунально-складська; 5 — лісопаркова зона; 6 — санітарно-захисна зона; 7 — резервна територія	а б в Рис. 2. Головні системи забудови житлового мікрорайону (схема): А — периметральна; б — рядкова; в — групова
а
бв Рис.3. Житловий будинок (котедж): а — загальний вигляд будинку, в— план першого поверху; в — план другого поверху

Тема №5: Методологічні та методичні основи вивчення впливу комплексу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення. Методика оцінки стану здоров’я населення у зв’язку з впливом факторів та умов навколишнього середовища

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Ознайомитися із загальною методикою вивчення впливу навколишнього середовища на здоров'я населення.

2. Засвоїти методику вибору зон спостереження для оцінки впливу умов навколишнього середовища на здоров'я населення.

3. Навчитися оцінювати зв'язок між чинниками навколишнього середовища та здоров'ям населення.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Визначення понять “здоров'я людини” та “здоров'я населення”. Класифікація населення за групами здоров'я.

2. Епідеміологічний метод гігієни (санітарно-статистичне дослідження, медичне обстеження, натурний гігієнічний експеримент).

3. Схеми гігієнічного дослідження впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я населення.

4. Методи встановлення зв'язку між чинниками навколишнього середовища і станом здоров'я. Методика розрахунку індексу Л.Є.Полякова та Д.М.Малинського.

5. Гігієнічні вимоги до вибору зон спостереження.

6. Поняття про роздільну (ізольовану), комбіновану, комплексну та поєднану дію чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

ЗАВДАННЯ

1. Вивчити методики визначення зон спостереження, розрахунків Індексу здоров'я, визначення коефіцієнтів комплексної оцінки забруднення навколишнього середовища.

2. Оцінити вплив чинників навколишнього середовища на здоров'я населення (за даними ситуаційної задачі).

ЛІТЕРАТУРА:

1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв, В. Г. Бардов та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 465—479.

2. Общая гигиена: пропедевтика гигиены / [Е. И. Гончарук, Ю. И. Кундиев, В. Г. Бардов и др.]; под ред. Е. И. Гончарука. ― К.: Вища школа, 2000. ― С. 518—532.

3. Загальна гігієна: навчальний посібник до практичних занять для студентів шостого курсу медичного факультету / [І.В. Сергета, Б.Р.Бойчук, С.О. Латанюк та ін.]. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — 133 с.

4. Руководство к лабораторним занятиям по коммунальной гигиене / Под ред. Е.И.Гончарука. — М: Медицина,1982. — С. 33—36.

5. Гигиена окружающей среды / Под ред. Г.И.Сидоренко. — М: Медицина, 1985. — С. 24—60, 103—113.

6. Буштуева К.А. Методы й критерии оценки состояния здоровья населення в связи с загрязнением окружающей среды / К.А. Буштуева, И.С. Случанко. — М.: Медицина, 1979. — С. 34—43.

7. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения: учеб. пособие / Под ред. Е.И.Гончарука. — К.: МНН, 1989. — 204 с.

8. Сидоренко Г.И. Гигиенические критерии комплексного действия химических загрязнителей окружающей среды / Г.И. Сидоренко, М.А. Пинигин // Гигиена й санитария. — 1976. — №6. — С.4—22.

9. Антомонов М.Ю. Методика формирования комплексних показателей в эколого-гигиенических исследованиях / М.Ю. Антомонов // Гигиена и санитария. — 1993. — №7.— С. 20—23.

10. Комунальна гігієна / [Є.Г. Гончарук, В.Г. Бардов, С.І. Гаркавий, О.П. Яворівський та ін.]; за ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Здоров’я, 2008. — 728 с.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 796 | Нарушение авторских прав