Особливості улаштування станції біологічної очистки стічних вод у містах
передбачає таку послідовність проведення технологічних операцій:
1. Технологічна операція: прийом стічних вод.
2. Технологічна операція: механічна очистка.
3. Технологічна операція: біологічна очистка
4. Технологічна операція: знезараження.
Для прийому стічної води споруджують приймальний колодязь та гасник швидкості. Далі стічні води надходять на станцію грат, що обладнана залізними решітчастими фільтрами, які дозволяють очистити воду від великих завислих і зважених предметів (гілля, листя, папір тощо) та пісколовки, тобто бетонні резервуари, в яких різко уповільнюється швидкість протікання стічних вод, в результаті чого великі та мілкодисперсні речовини адсорбуються і осідають на дно.
Первинні радіальні відстійники являють собою великі бетонні ємності, в які вноситься певна кількість мулу для здійснення відповідних біологічних реакцій. Стічна вода, повільно проходячи через ємкості, вивільняється від завислих та зважених частинок, що осідають на дно резервуара і внаслідок впливу живих організмів, перетворюється на мул, який періодично забирають та вивозять на спеціальні мулові майданчики.
Потім стічна вода надходить в аеротенки, де змішується з повітрям, що нагнітається насосною станцією. Кисень повітря окислює органічні речовини, які знаходяться у воді.
Наступний етап очистки — відстоювання стічних вод у вторинних радіальних відстійниках. Принцип їх улаштування аналогічний будові і первинних радіальних відстійників.
Після проходження вторинних відстійників стічна вода надходить у хлораторну, де знезаражується з використанням газоподібного хлору, виходячи із розрахунку 4-10 мг/л. Колі-титр стічної води після проведення хлорування повинен дорівнювати 1 мл.
Після здійснення санітарної очистки знезаражена та знешкоджена стічна вода викидається у річку.
Особливості збирання, видалення, знезараження та знешкодження
відходів лікувально-профілактичних закладів
Стічні води соматичних лікарень, в яких відсутні інфекційні відділення, можуть спускатися безпосередньо в міську каналізацію.
Водночас стічні води інфекційних відділень (лікарень), туберкульозного, шкірно-венерологічного та інших диспансерів є дуже небезпечними у епідеміологічному відношенні. Якщо в побутових стічних водах населених місць співвідношення патогенних мікроорганізмів до кишкових паличок складає 1:10000 — 1:1000000, то в стічних водах інфекційних відділень досягає рівня 1:100-1:1000. Тому екскременти хворих на кишечні інфекції перед зливом у загальну лікарняну каналізацію слід обов’язково дезінфікувати у суднах, додаючи 200 г хлорного вапна на 0,5 л випорожнень. Тривалість такої обробки повинна становити 30-45 хв.
Централізована обробка стічних вод інфекційних відділень здійснюється шляхом використання наступних методів:
а) термічний (доведення температури стічної води до t° 100° С впродовж 10 хв) метод;
б) механічний (очистка стоків септику з наступною обробкою розчином хлорного вапна у кількості 30 мг активного хлору на 1 л стоків впродовж 30 хв) метод;
в) хімічний (безпосередня обробка стоків розчином хлорного вапна у кількості 50 мг активного хлору на 1 л стоків протягом 60 хв) метод;
г) біологічний (із застосуванням серійних установок типу КУ, БИО, КУО, аеротенків, біофільтрів, наземних та підземних полів фільтрації, фільтрувальних траншей, піщано-гравійних фільтрів) метод.
На рис. 1 і 2 наведені принципові схеми збирання, видалення, знезараження та знешкодження відходів лікувально-профілактичних закладів, а в таблиці 3 представлені нормативні показники санітарного стану стічної води, яка пройшла відповідну обробку.
Рис. 1 Схема знезараження лікарняних стічних вод загальносоматичних лікарень
Рис. 2 Схема знезараження стічних вод спеціалізованих лікарень
Таблиця 3
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 548 | Нарушение авторских прав
|