АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Анатомо-фізіологічні особливості.

Кишки — найбільший відділ травної системи, у якому виділяють двана­дцятипалу, порожню, клубову, ободову і пряму кишки.

Тонка кишка (intestinum tenue) — найдовший, вузький і найрухливіший відділ кишківника, який починається від дванадцятипало-порожньокишко-вого згину (flexura duodenojejunalis) біля зв'язки Трейтца і закінчується в ділянці клубово-сліпокишкового (ілеоцекального) кута. У місці з'єднання тонкої і товстої кишок утворюється клубово-сліпокишковий (ілеоцекальний) клапан (баугінієва заслінка), який виконує складну фізіологічну функцію за­безпечення нормального пасажу вмісту кишківника і запобігання рефлюксу вмісту товстої кишки в тонку. Довжина тонкої кишки становить 5-7 м, діа­метр — від 3 до 5 см.

Тонка кишка включає порожню (jejunum), яка становить приблизно 2/5 її довжини, і клубову (ileum), які розрізняють лише за морфологічними ознака­ми (анатомічне розмежування відсутнє).

Тонка кишка має численні петлі, які постійно міняють форму і положен­ня, займаючи середню підчеревну ділянку живота і належать до нижнього поверху черевної порожнини. Від надчеревної ділянки тонка кишка відділяється брижею поперечної ободової кишки. Петлі тонкої кишки фіксовані до брижі, утвореної двома листками очеревини, в якій містяться кровоносні, лімфатичні судини і нерви, що забезпечують кровопостачання та іннервацію тонкоії кишки. Брижа тонкої кишки спрямована зверху і ліворуч вниз і праворуч, ізолюючи правий і лівий відділи черевної порожнини, що має важливе значення для прогнозування шляхів поширення запального, гнійного й інших процесів. Очеревина вкриває тонку кишку з усіх боків, за винятком місця фіксації брижі

Кровопостачання тонкої кишки здійснюється 16—22 кишковими артерія­ми, які відходять від правого півкола верхньої брижової артерії (a mesenterica superior). У товщі брижі гілки утворюють одна з одною артеріальні дуги І і II порядку, що забезпечує надійне кровопостачання тонкої кишки. Від них до стінки кишки відходять прямі короткі артерії. Зазначені особли­вості кровопостачання тонкої кишки дають змогу використовувати її ізольова­ні сегменти під час виконання пластичних оперативних втручань на стравохо­ді, формування біліодигестивних та інших анастомозів. Венозна кров від тон­кої кишки відтікає у верхню брижову, потім через ворітну вену надходить у печінку, де відбуваються основні метаболічні перетворення.

Як і інші органи черевної порожнини, тонка кишка має подвійну — сим­патичну і парасимпатичну іннервацію.

У тонкій кишці відбувається складний процес хімічного і ферментного розщеплення білків, жирів і вуглеводів. Завдяки величезній площі слизової оболонки тонкої кишки (понад 10 м²) кінцеві продукти розщеплення всмокту­ються у кровоносну систему і використовуються у подальшому як пластич­ний та енергетичний матеріал. Суттєву роль відіграє тонка кишка у всмокту­ванні води й електролітів. Патологічні стани, які спричинюють порушення фізіологічних функцій кишки (запальні процеси, непрохідність кишок, киш­кові нориці та ін.) неодмінно зумовлюють тяжкі розлади метаболізму і водно-електролітного балансу, порушення процесів травлення.

Кишківник — найбільший імунний орган людини; у його стінці містить ся значна кількість лімфоїдної тканини, що забезпечує його захисну функцію. Порушення цієї функції зумовлює активацію автоінфекції, що є одним з патогенетичних чинників розвитку хронічних неспецифічних дифузних за пальних захворювань кишківника та інших патологічних станів.

Причини кишкової непрохідності:

1) спайки черевної порожнини після травм, поранень, перенесених операцій і запальних захворювань органів черевної порожнини й таза;

2) довга брижа тонкої або товстої кишки, що зумовлює значну рухливість їх петель;

3) пухлини черевної порожнини й заочеревинного простору. Такі причини можуть призвести до порушення пасажу кишкового вмісту, розладу всмоктування з кишечника й втрати великої кількості електролітів як із блювотою, так і шляхом поступлення в просвіт кишечника внаслідок розладів кровообігу в його стінці.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 557 | Нарушение авторских прав