АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Практичні роботи, які потрібно виконувати на занятті:

· Зібрати анамнез, провести огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію у хворого на гострий перитоніт;

· Вибрати з даних анамнезу найбільш характерні ознаки гострого перитоніту;

· Правильно оцінювати дані фізикального дослідження (наявність болю в животі; дефансу, інфільтрату у черевній порожнині;

· Виявляти та правильно оцінювати ступінь вираженості (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга;

· Аналізувати та інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних методів дослідження

· Встановити наявність або відсутність синдрому поліорганної недостатності, (дисфункції):

· гострої дихальної недостатності

· гострої серцево-судинної недостатності

· гострої печінкової недостатності

· гострої ниркової недостатності

· гострої недостатності шлунково-кишкового тракту

· енцефалопатії

· Проводити диференційну діагностику з синдромом хибного гострого живота;

· Обґрунтовувати та формулювати попередній діагноз основного захворювання, ускладнень та супутньої патології;

· Визначати показання до мініінвазивних та „відкритих” оперативних втручань в залежності від поширеності перитоніту;

· Визначати показання до формування лапаростоми

· Скласти індивідуальну діагностичну програму у конкретного хворого на гострий перитоніт;

· Здійснити оцінку результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження;

· Асистувати та виконувати окремі етапи оперативного втручання (включаючи мініінвазивні);

· Асистувати при катетеризації центральних вен;

· Вести хворого у післяопераційному періоді:

оцінювати загальний стан,

виконувати перев’язки,

здійснювати догляд за дренажами,

здійснювати догляд за лапаростомою;

вводити лікарські препарати через дренажі у черевну порожнину

видаляти дренажі з черевної порожнини,

знімати шви,

асистувати при хірургічній обробці рани під час її гнійного ускладнення;

· Оформити історію хвороби, написати передопераційний епікриз та протокол операції;

· Оформити виписку та лікарняний лист;

· Виписати рецепт на лікарські препарати;

· Надавати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі (на дому, у кареті швидкої допомоги);

· Обгрунтувати призначення ефективної атибіотикотерапії

· Обгрунтувати призначення багатоцільової, багатокомпонентної консервативної терапії у конкретного хворого на гострий перитоніт

· Визначити показання до виконання мініінвазивних та „відкритих” оперативних втручань;

· Визначити термін, обсяг і місце проведення консервативної терапії(хірургічне відділення, відділення анестезіології та реанімації) передопераційної підготовки за наявними показаннями;

· Користуватися деонтологічними принципами спілкування з хворим;

· Виконувати загальні лікарські маніпуляції (зміну пов’язок, догляд за дренажами у черевній порожнині, промивання дренажів та введення в них лікарських препаратів, видалення дренажів, знімання швів, дренування та промивання шлунка, в/в введення лікарських препаратів, встановлення в/в катетеру, проведення профілактики тромбоемболічних, серцево-судинних та дихальних ускладнень);

· Надання правильних рекомендацій щодо життя у післяопераційному періоді (режиму харчування, особливостей трудової діяльності);

· Здійснювати прогноз життя та працездатності;

· Використовувати учбову та наукову літературу, включаючи Інтернет в учбовому класі для вирішення професійних завдань, підвищення рівня професійної підготовки.

Тестові завдання:

1. З яких відділів складається тонка кишка (послідовно):

А. порожня (jejunum), клубова (ileum).

В. дванадцятипала (duodenum), порожня (jejunum), клубова (ileum).

С. дванадцятипала (duodenum), порожня (jejunum), клубова (ileum), ободова.

Д. сигповидна, ободова, дванадцятипала (duodenum), порожня (jejunum), клубова (ileum),

(А)

2. Особливості кровопостачання тонкої кишки:

А. здійснюється 16—22 кишковими артерія­ми, які відходять від правого півкола верхньої брижової артерії (a mesenterica superior). У товщі брижі гілки утворюють одна з одною артеріальні дуги І і II порядку, що забезпечує надійне кровопостачання тонкої кишки. Від них до стінки кишки відходять прямі короткі артерії..

В. здійснюється з верхньої та нижньої брижових артерій.

С. Кровопостачається з середньої ободово-кишкової артерії, права ободовокишкової, порожньо-кишкової артерії

Д. Від аорти в черевному відділі відгалужується 16—22 кишкових артерії. У товщі брижі гілки утворюють одна з одною артеріальні дуги І, II і III порядку, що забезпечує надійне кровопостачання тонкої кишки. Від них до стінки кишки відходять прямі короткі артерії.

(А)

3. Особливості інервації товстої кишки:

А. Іннервація товстої кишки здійснюється симпатичною (уповільнює киш­кову перистальтику, пригнічує секреторну функцію кишкових залоз, зумовлює спазм судин) і парасимпатичною (посилює кишкову перистальтику і секре­цію залоз) частинами вегетативної нервової системи. У товщі стінки кишки містяться три інтрамуральні нервові сплетення: підсерозне, міжм'язове (Ауербаха) і підслизове (Мейснера).

В. симпатична нервова система прискорює киш­кову перистальтику, посилює секреторну функцію кишкових залоз, зумовлює парез судин) і парасимпатичною (сповільнює кишкову перистальтику і секре­цію залоз)

С. Іннервація товстої кишки здійснюється симпатичною, парасимпатичною. Вегетативна нервова система участі в інервації не приймає.

Д. Приймає участь тількі вегетативна нервова система. Симпатична та парасимпатична не приймає.

(А)

4. Виберіть клінічні ознаки характерні для гострої непрохідності кишечника:

А. Гіпертермія.

В. Сильні переймоподібні болі в животі.

С. Мелена.

Д. Затримка випорожнень та газів.

(В,Д)

5. Які два методи дослідженняе домінуючі для діагнозу гострої кишкової непрохідності?

А. Оглядова рентгеноскопія (графія) черевної порожнини.

В. Езофагогастродуоденоскопія.

С. Дослідження пасажу барію по кишечнику.

Д. Загальний аналіз крові.

(А,С)

6. Які три ознаки характерні для початкової стадії странгуляційної кишкової непрохідності?

А. Дефанс м’язів живота.

В. Холодний піт.

С. „Калове” блювання.

Д. Зниження артеріального тиску.

Е. Периймоподібні болі в животі.

(В,Д,Е)

7. Які три ознаки характерні для пізньої стадії странгуляційної кишкової непрохідності?

А. Периймоподібні болі.

В. „Шум плеску”.

С. Рефлекторне блюваня.

Д. „Калове” блювання.

Е. Олігоурія.

(В,Д,Е)

8. Які три ознаки характерні для високої странгуляційної кишкової непрохідності?

А. Позитивний с-м Гекова

В.Багатоторазове блювання.

С. С-м Щоткіна-Блюмберга.

Д. Периймоподібні болі в животі.

Е. Здуття живота.

(В,Д,Е)

9. Які три ознаки характерні для низької обтураціонної кишкової непрохідності?

А. Багатоторазове блювання.

В. Різке здуття живота.

С. Шок.

Д. Затримка випорожнень та газів.

Е. Позитивний симптом Грекова.

(В,Д,Е)

10. Вкажіть два основних патофізіологічних порушення при парлітичній кишковій непрохідності.

А. Диспротеінемія.

В. Гиповолемия.

С. Болевий шок.

Д. Гіпохлоремія.

(В,Д)

11. Які три симптома характерні для інвагінації?

А. Кров’янисті виділення з прямої кишки.

В. Кал „овечого” типу.

С. Наявність пухлинного утворення в черевній порожнині.

Д. Переймоподібні болі в животі.

Е. Частий рідкий стул.

(А,С,Д)

12. Які три фактори сприяють завороту тонкої кишки.

А. Психічна травма.

В. Тяжка фізична робота.

С. Зловживання алкоголем.

Д. Перенесені раніше запльні захворюваня черевної порожнини.

Е. Нерегулярне харчування з вживанням грубої їжі.

(Б,Д,Е)

13. Назвіть 3 найбільш часті причини обтураційної кишкової непрохідності.

А. Пухлини товстої кишки.

В. Копростаз.

С. Злукова хвороба.

Д. Гельмінти.

Е. Жовчнокам’яна хвороба.

(В,Д,Е)

14. Вкажіть три лікувальних заходи, які слід розпочати в початковій стадії обтураційної кишкової непрохідності?

А. Дренування шлунку.

В. Епідуральна анастезія.

С. Використання препаратів, які підсилюють перистальтику кишечника.

Д. Термінова операція.

Е. Сифонна клізма.

(А,В,Е)

15. Які три причини зневодненя при гострій кишковій непрохідності.

А. Порушення функції нирок.

В. Втрата всмоктувальної функції кишечника до розчинів.

С. Посилення потовиділення.

Д. Втрата рідини при бюванні.

Е. Скупчення рідини в черевній порожнині.

(В,Д,Е,)

16. Вкажіть при яких видах гострої кишкової непрохідності найбільш швидко виникае некроз кишки.

А. При обтурації кишки пухлиною

В. При заворотах.

С. При парезі кишечника.

Д. При вузлоотворенні.

Е. При защемлені.

(В,Д,Е)

17. На які ознаки слід орієнтуватись у виборі лікувальної тактики при гострій кишковій непрохідності?

А. Вид гострої кишкової непрохідності.

В. Тривалість захворюваня.

С. Наявність перитонеальних симптомів.

Д. Інтенсивність перистальтики.

Е. Інтенсивність болі та ії іррадіація.

(А,В,С)

18. Які види непрохідності відноситься до странгуляційної?

А. Заворот.

В.Паралітична кишкова непрохідність.

С. Защемлення.

Д. Обтураційна кишкова непрохідність.

Е. Вузлоутворення.

(А,С,Е)

19. При яких видах гострої кишкової непрохідності найбільш швидко розвивается зневодненя організму?

А. При спастичній кишковій непрохідності.

В. При завороті кишкової непрохідності.

С. При вузлоутворенні.

Д. При обтурації сигмовидної кишки пухлиною.

Е. При защемленні тонкої кишки.

(В,С,Е)

20. Вкажіть, при яких трьох видах гострої кишкової непрохідності найбільш виражене здутя живота:

А. При паралітичній кишкової непрохідності.

В. При завороті сигмовидної кишки.

С. При завороті шлунку.

Д. При спастичній кишковій непрохідності.

Е. При обтурації пухлиною прямої кишки.

(А, В, Е)

21. Вкажіть при яких видах кишкової непрохідності покозано консервативне лікування:

А. При паралітичній кишкової непрохідності.

В. При заворотах.

С. При вузлоутворенні.

(А)

22. Вкажіть 3 зміни які виникають в ранньому періоді (до 24 годин) при високій кишковій непрохідності:

А. Тенденція до ацидозу.

В. Зневодненя організму.

С. Зниження гематокриту.

Д. Підвищення гематокриту.

Е. Зміни рівня К+ в плазмі.

(В,Д,Е)

23 Які симптоми характерні для завороту тонкої кишки?

А. Волковича-Кохера.

В.Валя.

С. Тевенара.

Д. „Шум плеску”

(В,С,Д)

24 Які симптоми характерні для заворота сигмовидної кишки?

А. Ортнера.

В. Кивуля.

С. Мейо-Робсона.

Д. Шимана

(В,Д)

25 Підчас оглядової рентгенографії органів черевної порожнини у пацієнта виявлені горизонтальні рівні в кишківнику. Цей симптом зветься:

А. Бартом’є-Міхельсона.

В. С-м Ортнера.

С. Мейо-Робсона.

Д. Куплена.

Е. Чаші Клойбера.

(Е)

26 Показами до операції при гострій кишковій непрохідності є:

А. Молодий вік хворго.

В. Явища перитоніту.

С. Важкий стан хворого з явищами поліорганної недостатності.

Д. Явища паралітичної непрохідності.

Е. Відсутність ефекту від консервативного лікування.

(В,Е)

27 Підчас оглядової рентгенографії живота при гострій кишковій непрохідності можуть бути виявлені:

А. Симптом серцевої тіні.

В. Чаші Клойбера.

С. Складки Керкрінга.

Д. Дефект наповнення.

(В,С)

28 Пацієнт скаржится на різкі, переймоподібні болі у животі, часті випорожненя з домішками крові. З анамнезу відомо що впродовж останнього тижня його турбували болі в животі, пронос до 10-12 разів за добу. Напередодні інтенсивність болю зросла, з’явилась кров у випорожненях. Об’ективно: пульс 110уд’, язик сухий. При огляді живота визначається видима перестальтика. При пальпації живіт м’який. Управій здухвинній ділянці виявляється продовгувате, малорухливе, болюче ущільненя. При аускультації перистальтика підсилена. При пальцевому досліджені прямої кишки тонус сфінктера збережений, в ампулі м’які калові маси, на рукавичці кал з домішками слизу та червоної крові.

Який найбільш ймовірний діагноз?

А. Апендикулярний інфільтрат.

В. Хвороба Крона.

С. Ілеоцекальна інвагінація.

Д. Неспецифічний виразковий коліт.

Е. Щлунково-кишкова кровотеча.

(С)

29 Пацієнт скаржиться на сильні болі у верхній половині живота, багаторазову блювоту. Хворіє впродовж доби. Захворювання пов’язує з вживанням жирної їжі. 7міс назад переніс операцію резекцію шлунку з приводу виразкової хвороби. Об’єктивно: пульс 120уд\хв, язик сухий. Живіт здутий у верхніх відділах, болючий біля пупка. При аускультації перистальтика підсилена. При оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини виявлено роздуті петлі тонкої кишки, окремі чаші Клойбера, післястенотичне спадіння кишки (відсутність газу в товстій та тонкій кишці).

Який найбільш ймовірний діагноз?

А.Гострий холецистит.

В. Гостра кишкова непрохідність.

С. Гострий панкреатит.

Д. Перфоративна виразка.

Е. Пептична виразка гастро-ентероанастомозу.

(В)

30 Під час операції з приводу гострої кишкової непрохідності виявлено, що на відстані 1м від з’вязки Трейца кишка перетягнута шнуроподібною злукою. Після роз’еднання останньої виявлена странгуляційна борозна чорно-синюшного кольору, шириною до 5мм. Після введення в брижу новокаіну з гепарином колір борозни не змінився. Оральні відділи кишки роздуті до 5см в діаметрі, аборальні-не змінені. В черевній порожнині 100-150мл прозорої рідини без запаху. Виберіть найбільш правильний об’ем операції.

А. Повторне введення новокаїну та зонд в кишку.

В. Резекція зміненої ділянки кишки.

С. Резекція кишки за правилом Кохера.

Д. Резекція кишки з виведенням стоми.

Е. Накладання обхідного анастомозу.

(С)

31 Паціент 31 років скаржиться на розлиті болі у животі,блювоту, затримку випорожнень і газів. Хворіє 2 дні.12 років тому переніс операцію- апендектомію. Об’ективно: стан середньої тяжкості, пульс 118уд\хв, АТ105/60мм рт. ст. Язик сухий,живіт рівномірно здутий, при пальпації болючий у всіх відділах, симптоми подразнення очеревини позитивні. При оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини виявлено тонкокишкові чаші Клойбера. УЗ дослідження- петлі тонкої кишки розширені до 5-6 см в діаметрі., стінка потовщена до 5мм, між ділянами кишок рідина,антиперистальтика. Ан. крові: лейкоцити-15,8*10⁹, сечовина-10,2ммоль/л, креатинін -94 мкмоль/л.

Встановлен діагноз: гостра кишкова непрохідність.

Яка тактика правильна у такому випадку?

А. Введення спазмолітиків, антибіотиків.

В. Інфузійна терапія, стимуляція кишківника.

С. Введення зонду в шлунок та сифонна кллізма.

Д. При неефективності консервативного лікування –операція.

Е. Термінова операція після 2-3 годин підготовки до неї.

(Е)

32 Хворий скаржится на переймоподібні болі у верхній половині живота, нудоту, блювоту. Язик сухий, пульс 107уд\хв, живіт м’який помірно болючий в епігастрії. Пальпаторно позитивний с-мКивуля. На рентгенограмі: живота- чаші Клойбера в верхній лівій половині живота.Поставте попередній діагноз.

А. Гостра кишкова непрохідність.

В. Гострий панкреатит.

С. Гострий холецистит.

Д. Перфоративна виразка.

(А)

33 Хворий, який 18 годин тому отримав перелом поперекового хребця при падінні з висоти, скаржиться на нудоту, затримку газів та випорожненя, здуття живота. Об’ективно: живіт рівномірно здутий. При пальпації резистентний у всіх відділах, безболісний. Симптоми подразненя очеревини негативні. При перкусії тимпаніт, печінкова тупість збережена. Перистальтика не прослуховується. УЗ дослідження- петлі тонкої кишки розширені до 4-4,5 см в діаметрі., стінка потовщена до 4мм.

Яке ускладненя розвинулось у хворого?

А. Розрив печінки.

В. Розрив тонкої кишки.

С. Паралітична кишкова непрохідність.

Д. Гострий панкреатит.

Е. Розрив товстої кишки.

(С)

34. Пацієнт скаржиться на сильні болі у лівій пиловині живота, затримку газів та випорожнень. Хворіэ 12 годин. Об’ективно: живіт асиметричний за рахунок випинання у верхній половині, при пальпації м’який, помірно болючий у лівій половині. Перестальтика кишечника підсилена. При спробі проведення очисної клізми вода швидко повертається у зворотному напрямку.

Який найбільш ймовірний діагноз?

А. Заворіт сигмовидної кишки.

В. Злукова кишкова непрохідність.

С. Пухлина прямої кишки, ускладнена кишковою непрохідністю.

Д. Гострий панкреатит.

Е. Заворіт тонкої кишки.

(А)

35. Хворого на гострий трансмуральний інфаркт міокарду турбує різкій біль у животі, затримка газів. Об’ективно: язик сухий, живіт здутий. При пальпації помірно болючий у всіх відділах. Симптоми подразнення очеревини негативні. Перкуторно виявляється тимпаніт, печінкова глухість збережена. Перистальтика кишечника не прослуховуеться.

Яке ускладненя розвинулось у хворого?

А. Перфорація гострої „медикаментозної” виразки.

В. Гострий панкреатит.

С. Механічна кишкова непрохідність

Д. Паралітична кишкова непрохідність.

Е. Гострий холецистит.

(Д)

36. Хворий скаржится на різкі болі у животі, блювоту. Об’ективно: язик сухий, живіт здутий, при пальпації резистентний, болючий. Перистальтика кишечника підсилена, дзвінка.

Який комплекс обстежень слід застосувати в першу чергу?

А. Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини, біохімічний аналіз крові, коагулограму.

В. УЗД, загальні аналізи крові, сечі, коагулограму.

С.Іригоскопія, загальний біохімічний аналіз крові,сечі, коагулограму.

Д. Колоноскопія, загальний біохімічний аналіз крові,сечі, коагулограму

Е. Рентгенографія шлунку, загальний біохімічний аналіз крові,сечі, коагулограму.

(А)

37. Хворий скаржиться на розлитий біль у животі,блювоту, затримку газів та випорожнень. Хворіє 3 дні. Об’ективно: язик сухий,живіт здутий, при пальпації резистентний, болючий. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Перистальтика кишечника не прослуховується. При оглядовій рентгенографії живота виявлено чаші Клойбера. Лецкоцити 15,8*10⁹, паличкоядерні нейтрофіли-11%,сечовина-10,5 ммоль/л. Оберіть оптимальну лікувальну тактику.

А. Динамічне спостереження, вибір методу лікування за його результатами.

В. Консервативне лікування.

С. Операція при відсутності ефекту консервативної терапії.

Д. Екстрена операція.

(Д)

38. З яких відділів складається тонка кишка (послідовно):

А. порожня (jejunum), клубова (ileum).

В. порожня (jejunum), дванадцятипала (duodenum), клубова (ileum).

С. дванадцятипала (duodenum), порожня (jejunum), клубова (ileum), ободова.

Д. сигповидна, ободова, дванадцятипала (duodenum), порожня (jejunum), клубова (ileum),

(А)

39. Особливості кровопостачання тонкої кишки:

А. здійснюється 16—22 кишковими артерія­ми, які відходять від правого півкола верхньої брижової артерії (a mesenterica superior). У товщі брижі гілки утворюють одна з одною артеріальні дуги І і II порядку, що забезпечує надійне кровопостачання тонкої кишки. Від них до стінки кишки відходять прямі короткі артерії..

В. здійснюється з верхньої та нижньої брижових артерій.

С. Кровопостачається з середньої ободово-кишкової артерії, права ободовокишкової, порожньо-кишкової артерії

Д. Від аорти в черевному відділі відгалужується 16—22 кишкових артерії. У товщі брижі гілки утворюють одна з одною артеріальні дуги І, II і III порядку, що забезпечує надійне кровопостачання тонкої кишки. Від них до стінки кишки відходять прямі короткі артерії.

(А)

40. Особливості інервації товстої кишки:

А. Іннервація товстої кишки здійснюється симпатичною (уповільнює киш­кову перистальтику, пригнічує секреторну функцію кишкових залоз, зумовлює спазм судин) і парасимпатичною (посилює кишкову перистальтику і секре­цію залоз) частинами вегетативної нервової системи. У товщі стінки кишки містяться три інтрамуральні нервові сплетення: підсерозне, міжм'язове (Ауербаха) і підслизове (Мейснера).

В. симпатична нервова система прискорює киш­кову перистальтику, посилює секреторну функцію кишкових залоз, зумовлює парез судин) і парасимпатичною (сповільнює кишкову перистальтику і секре­цію залоз)

С. Іннервація товстої кишки здійснюється симпатичною, парасимпатичною. Вегетативна нервова система участі в інервації не приймає.

Д. Приймає участь тількі вегетативна нервова система. Симпатична та парасимпатична не приймає.

(А)

Література

1. Факультетська хірургія.(за редакцією Шідловського В.О. і Захараша М.П) Тернопіль, Укрмедкнига.2002.

2. Гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини /Під ред. І.Ю.Полянського. - Чернівці, 1999. - С. 76-97.

3. Навчально-екзаменаційна автоматизована комп’ютерна система з факультетської хірургії (навчальний посібник з тестовими завданнями та еталонами відповідей) /Під ред. І.Ю.Полянського/ Чернівці, 1999, 38 с.

4. Норенберг-Чарквиани А.Е. Острая непроходимость кишечника. - М.: Медицина, 1969. - 371 с.

5. Петров В.П., Ерюхин И.А. Кишечная непроходимость. - М.: «Медицина», 1989.- 288 с.

6. Скрипниченко Д.Ф. Неотложная хирургия брюшной полости. - К.: «Здоров’я», 1986. - С. 210-240.

7. Хирургические болезни. М.М.Кузин, О.С.Шкроб, Н.М.Кузин и др.; Под ред М.И.Кузина. – М.: Медицина, 1995. – С. 474-490.

8. Хирургические манипуляции (Под ред. Б.О.Милькова, В.Н.Круцяка). - Киев: «Вища школа», 1985. - С. 33-35; 62; 76-77.

9. Шалимов А.А., Саенко В.Ф. Хирургия пищеварительного тракта.- К.:»Здоров’я», 1987. - С. 505-537.

10. Шідловський В.О., Захараш М.П., Полянський І.Ю. та ін. Факультетська хірургія / За ред. В.О.Шідловського, М.П.Захараша. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - 544 с.

11. Шевчук М.Г., Генык С.Н., Хохоля В.П., Панченко С.Н. Неотложные оперативные вмешательства в абдоминальной хирургии. - К.:»Здоров’я», 198. - С. 122-155.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 470 | Нарушение авторских прав