АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Анатомо-фізіологічні особливості тонкої кишки

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Івано-Франківськ - 2012

Анатомо-фізіологічні особливості тонкої кишки

Кишки — найбільший відділ травної системи, у якому виділяють двана­дцятипалу, порожню, клубову, ободову і пряму кишки.

Тонка кишка (intestinum tenue) — найдовший, вузький і найрухливіший відділ кишківника, який починається від дванадцятипало-порожньокишко-вого згину (flexura duodenojejunalis) біля зв'язки Трейтца і закінчується в ділянці клубово-сліпокишкового (ілеоцекального) кута. У місці з'єднання тонкої і товстої кишок утворюється клубово-сліпокишковий (ілеоцекальний) клапан (баугінієва заслінка), який виконує складну фізіологічну функцію за­безпечення нормального пасажу вмісту кишківника і запобігання рефлюксу вмісту товстої кишки в тонку. Довжина тонкої кишки становить 5-7 м, діа­метр — від 3 до 5 см.

Тонка кишка включає порожню (jejunum), яка становить приблизно 2/5 її довжини, і клубову (ileum), які розрізняють лише за морфологічними ознака­ми (анатомічне розмежування відсутнє).

Тонка кишка має численні петлі, які постійно міняють форму і положен­ня, займаючи середню підчеревну ділянку живота і належать до нижнього поверху черевної порожнини. Від надчеревної ділянки тонка кишка відділяється брижею поперечної ободової кишки. Петлі тонкої кишки фіксовані до брижі, утвореної двома листками очеревини, в якій містяться кровоносні, лімфатичні судини і нерви, що забезпечують кровопостачання та іннервацію тонкоії кишки. Брижа тонкої кишки спрямована зверху і ліворуч вниз і праворуч, ізолюючи правий і лівий відділи черевної порожнини, що має важливе значення для прогнозування шляхів поширення запального, гнійного й інших процесів. Очеревина вкриває тонку кишку з усіх боків, за винятком місця фіксації брижі

Кровопостачання тонкої кишки здійснюється 16—22 кишковими артерія­ми, які відходять від правого півкола верхньої брижової артерії (a mesenterica superior). У товщі брижі гілки утворюють одна з одною артеріальні дуги І і II порядку, що забезпечує надійне кровопостачання тонкої кишки. Від них до стінки кишки відходять прямі короткі артерії. Зазначені особли­вості кровопостачання тонкої кишки дають змогу використовувати її ізольова­ні сегменти під час виконання пластичних оперативних втручань на стравохо­ді, формування біліодигестивних та інших анастомозів. Венозна кров від тон­кої кишки відтікає у верхню брижову, потім через ворітну вену надходить у печінку, де відбуваються основні метаболічні перетворення.

Як і інші органи черевної порожнини, тонка кишка має подвійну — сим­патичну і парасимпатичну іннервацію.

У тонкій кишці відбувається складний процес хімічного і ферментного розщеплення білків, жирів і вуглеводів. Завдяки величезній площі слизової оболонки тонкої кишки (понад 10 м²) кінцеві продукти розщеплення всмокту­ються у кровоносну систему і використовуються у подальшому як пластич­ний та енергетичний матеріал. Суттєву роль відіграє тонка кишка у всмокту­ванні води й електролітів. Патологічні стани, які спричинюють порушення фізіологічних функцій кишки (запальні процеси, непрохідність кишок, киш­кові нориці та ін.) неодмінно зумовлюють тяжкі розлади метаболізму і водно-електролітного балансу, порушення процесів травлення.

Кишківник — найбільший імунний орган людини; у його стінці містить ся значна кількість лімфоїдної тканини, що забезпечує його захисну функцію. Порушення цієї функції зумовлює активацію автоінфекції, що є одним з патогенетичних чинників розвитку хронічних неспецифічних дифузних за пальних захворювань кишківника та інших патологічних станів.

1. Конкретні цілі:

Визначення поняття.

Етіологія та патогенез.

Типова клінічна картина гострої непрохідності кишечника.

Класифікація.

Методи сучасної діагностичної програми.

Рентгенологічні ознаки непрохідності кишечника.

УЗ ознаки непрохідності кишечника.

Диференційна діагностика.

Хірургічна тактика.

Особливості передопераційної підготовки.

Види оперативних втручань.

Особливості післяопераційного ведення хворих.

Причини ускладнень та смерті хворих.

Обтураційна непрохідність кишечника.

Странгуляційна непрохідність кишечника.

Види странгуляцій.

Види оперативних втручань при странгуляційній непрохідність кишечника.

Інвагінація, ендоскопічні та хірургічні методи лікування.

Динамічна непрохідність кишечника.

Види динамічної непрохідності кишечника.

Диференційна діагностика механічної та динамічної непрохідності кишечника.

Діагностична програма.

Принципи консервативного та хірургічного лікування.

Показання до оперативного лікування.

Злукова хвороба:

· етіологія та патогенез

· сучасна класифікація

· клінічна картина

· принципи консервативної терапії

· покази до оперативного втручання

· лапароскопічні технології в лікуванні злукової хвороби

· принципи профілактики злукової хвороби

2. Базовий рівень підготовки

3. Організація змісту навчального матеріалу.

3.1. Перелік основних термінів. парметрів. хараткристик, які повинен засвоїти студетн при підготовці до заняття:

Зміст теми:

Визначення:

Гостра кишкова непрохідність – це синдром, який характеризується порушенням проходження кишкового вмісту по шлунково-кишковому тракту (ileus). Кишкова непрохідність частіше зустрічається у чоловіків 60 років. Виняток складає злукова кишкова непрохідність, яка частіше зустрічається у жінок. Якщо у 50-ті роки минулого століття частіше зустрічалась кишкова непрохідність зумовлена скрутом і вузлоутворенням тонких кишок, то на сьогодні – злукова та обтураційна (спричинена пухлинами). Сьогодні ГКН складає 1,5-2 % від усіх ургентних хворих. Летальність при цій патології коливається від 5 до 30 % і залежить від термінів оперативного лікування, кваліфікації хірурга, віку та супутньої патології хворих.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 731 | Нарушение авторских прав