|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Ендемічні хвороби та їхня характеристика
| Захворю-вання
| Причина
| Біогеохімічна провінція
| Клінічна картина
| | Ендемічний флюороз
| Вміст фтору у воді – понад 1,5мг/л
| Бучацька геохімічна провінція
У гірських районах, де залягають фторвмісні мінерали,
| Флюороз зубів, який проявляється появою на зубах фарфороподібних плям (1 стадія), пігментацією плям (II стадія), ерозіями емалі, ураженням дентину, руйнацією коронки — (Ш стадія). В подальшому (IV стадія) спостерігається флюороз скелета (остеосклероз, осифікація зв'язок, хрящів), порушення обміну речовин, гастроентерит, гепатит, нефрит, міокардит.
| | Ендемічний карієс зубів
| Концентрація фтору у воді – до 0,5 мг/л
| Ендемічні зони, що охоплюють значні території всіх континентів
| Деструкція зубної емалі та дентину (стадії пігментованої плями та каріозної порожнини).
| | Водно-нітратна метгемо-глобіннемія
| Концентрація нітратів у воді – понад 45 мг/л
| Ендемічні зони, що охоплюють значні території всіх континентів
| Клінічні прояви гемічної гіпоксії: акроціаноз (носо-губного трикутника, мочок вуха, кінчиків пальців), ціаноз слизових оболонок, тахікардія. задишка, згодом – паморочення, судоми. Спостерігається переважно у немовлят, які перебувають на штучному вигодовуванні.
| | Молібденова подагра
| Надлишок Мо (вміст його в питній воді становить
0,25 мг/л).
Добова потреба – 0,1-0,3 мг
| Вірменія
(Анкаван і
Кадражан)
| У патогенезі — підвищення активності ксантиноксидази, Інтенсифікація пуринового обміну, посилення утворення сечової кислоти, відкладення її солей (уратів) у суглобах. Напад подагрич-ного артриту виявляється як підвищення температури тіла, сильний біль, набряк і почервоніння частіше одного, інколи – кількох ураже-них суглобів. Триває 5-6 діб, після чого значна кількість уратів виділяється із сечею. Згодом з'являються ознаки артрозу. Хвороба супроводжується атеросклеротичним нефрон-склерозом (”пода-грично зморщена нирка”), уролітіазом, раннім коронаросклерозом і атеросклерозом судин головного мозку, гіпертензією, анемією, лейкопенією, функціональними порушеннями печінки.
| | Ендемічний зоб
| Недостатність йоду. Добова потреба людини –
0,1- 0,2 мг (не менше ніж 0,05 і не більше ніж 0,5 мг)
| Карпати, Полтавська область,
Середня Азія, Кавказ,
Алтай
| У патогенезі — порушення синтезу тироксину, гіперплазія щитоподібної залози, гіпотиреоз, пригнічення обміну речовин. Спостерігаються збільшення розмірів щитоподібної залози, зниження температури тіла, ожиріння, пасивність, апатія, випадання волосся, у дітей – вади розвитку, розумова відсталість, можливий кретинізм.
| | Урівська хвороба, або хвороба Кашина-Бека
| Полігіпермік- роелеменоз* – підвищений вміст S, Fe, Мn, Zn, Рh, Аg, F на фоні низького вмісту Са
| Забайкалля,
Східна Сибір, (Читинська, Амурська, Іркутська область), Північна Корея і Китай
| У патогенезі — конкуруючі взаємовідносини стронцію і кальцію, незбалансоване співвідношення інших мікроелементів, унаслідок чого пригнічується остеогснез і процеси осифікації кісток, виникають раннє синостозування. а також дистрофічні зміни внутрішніх органів і передчасне постаріння організму. Розвивається генералізований симетричний остеодеформівний остеоартроз, особливо міжфалангових, кульшових суглобів і хребта. Спостерігаються викривлення кісток, їхня виражена крихкість, біль у суглобах, деформації, які призводять до появи симптомів ведмежої лапи та качиної ходи.
| | Хвороба Кешана
| Гіпомікро
елементоз Se (добова потреба селену
0,05-0,2 мг)
| Китай,
Забайкалля,
Єгипет,
Швеція
| Ендемічна ювенільна кардіоміопатія. Підвищений ризик щодо атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, ендокринопатій. Чинник ризику щодо виник-нення і підвищеної смертності від злоякісних новоутворень шлунка, кишок, молочної залози, яєчників, передміхурової залози та легенів.
| | Селеноз
| Гіпермікро-елементоз Se (добова потреба селену
0,05-0,2 мг)
| США,
Венесуела
| Хронічний дерматит (свербіж, лущення шкіри), артралгії, втомлюваність, підвищений ризик щодо розвитку карієсу. У тварин селеноз, або “лужна хвороба”, характеризується рівнем ознак цирозу і некрозу печінки та супроводжується вадами розвитку в ембріонів і плодів.
| | Борний ентерит (бороз)
| Надлишок В
| Арало- Каспійська низина,
Західна Сибір,
Алтайський край
| Ентерит, діарея, схуднення, загальна слабкість унаслідок порушення процесів засвоєння вуглеводів і білків.
| | Ендемічна нефропатія
| Надлишок Si (добова потреба кремнію
– 20-30 м)г
| Райони залягання силікатних гірських порід на Балканах
| Нефропатія, рак сечових шляхів.
| * Мікроелементози – патологічні стани, які виникають в умовах недостатності (гіпомікроелементоз), надлишку (гіпермікроелементоз) або дисбалансу мікроелементів в організмі. Ендемічні хвороби, зумовлені надлишком або недостатністю того чи іншого мікроелементу або дисбалансом кількох мікроелементів у грунті, воді та продуктах харчування, є природними екзогенними мікроелементозами.
Додаток 3
Хронічні інтоксикації, що пов'язані з техногенним забрудненням води хімічними речовинами в концентраціях, які перебільшують ГДК
| Речовина
| Вміст у воді, ГДК
| Хвороба
| Клінічна картина
| | Поліхлоровані біфеніли (ПХБ)
| Природні води: чисті – до 0,5 нг/л; помірно забруднені – 0,5-50 нг/л; абруднені –
понад 50 нг/л
| Юшо
(масляна хвороба)
| Вперше зареєстрована в м. Кюсю (Японія). Захворіли 1000 осіб, які вживали олію з рису, обробленого ПХБ. Клінічні ознаки: блювання, нудота, слабкість, гіперкератоз шкіри, хлоракне, бронхіт, гепатит, неврологічні порушення. ПХБ долають трансплацентарний бар'єр і потрапляють у грудне молоко. Тому в жінок, які перехворіли під час вагітності, народжувалися діти з проявами хвороби Юшо. ПХБ справляють канцерогенний вплив.
| | Свинець
(Рb)
| Підземні води – 0,1- 20 мкг/л;
поверхневі – 0,3-5 мкг/л.
ГДК – 0,03 мг/л
| Сатурнізм
| Загальна слабкість, погіршання апетиту, тремор кінцівок, схуднення, неприємний присмак у роті, свинцева облямівка на яснах, біль у животі, ознаки анемії. Згодом парез, параліч, порушення гемопоезу, енцефалопатія, хронічна гепато-нефропатія, анорексія, “свинцеві коліки”. Існує кореляційна залежність між частотою розумової відсталості у дітей, смертністю від раку нирок та лейкемії.
| | Кадмій
(Cd)
| Природні води – 0,05-1 мкг/л, у природних БГХП – до 10 мкг/л
ГДК – 0,001 мг/л
| Ітай-ітай
| Виявлено вперше в Японії (у м. Фуку, префектура Тояма), де рисові поля зрошували водою з річки Джинцу, в яку скидали промислові стоки, що містили Сd. Зареєстровано 3000 хворих. Добове надходження Сd в організм сягало 300 мкг і більше. Сd – антагоніст Са, Se, Fе, Zn, Со. У патогенезі – дисфункція проксимальних відділів ниркових канальців унаслідок відкладення кадмію, що призводить до надмірної втрати через нирки мінеральних елементів кісткової тканини. Хвороба виявлялася сильним болем у ногах і попереку внаслідок остеомаляції та остеопорозу, які сприяли множинним переломам кісток (особливо плечових, ліктьових, тазових і стегнових, ребер тощо) та виникненню деформацій скелета. Супроводжувалася залізодефіцитною гіпохромною анемією, канальцевою дисфункцією нирок, порушенням функцій підшлункової залози й ентеропатією. Кадмію властиві тератогенні, мутагенні та канцерогенні ефекти.
| | Миш'як
(As)
| Підземні води – 0,002-0,8 мг/л; поверхневі – 0,003-10 мг/л
ГДК – 0,05 мг/л
| Ратицева (копитна) хвороба
| Вперше випадок масового отруєння внаслідок вживання для пиття води із законсервованої шахти, де видобували миш'якову руду, був зареєстрований у Челябінській області. Вміст миш'яку у воді сягав 3-6 мг/л. Спостерігаються нудота, блювання, погіршення апетиту, головний біль, гіперкератоз, дерматити, випадання волосся, ламкість нігтів, неврит, параліч, погіршення тактильної чутливості, порушення зору, ураження печінки. Підвищується захворюваність на рак.
| | Хром
(Cr)
| Природні води – 0,001-0,012 мг/л; у природних БГХП – до 0,1 12 мг/л. ГДК: Сг64 – 0,05 мг/л, Сг3+– 0,5 мг/л
|
| Найбільшу небезпеку становить Сr6+,який спричиняє алергенну, мутагенну та канцерогенну (рак стравохода) дії. У разі контакту зі шкірою та слизовими оболонками призводить до виникнення виразок і дерматитів. Досить небезпечний за інгаляційного надходження (рак легень, передміхурової залози, верхньощелепних пазух).
| | Ртуть
(Hg)
(неорганічні та органічні сполуки)
| Природні води— 0,001-0.1 мкг/л; у природних БГХП – 1-5 мкг/л,
інколи 30-50 мкг/л.
ГДК
ртуті неорганічної – 0,0005 мг/л
| Хвороба Мінамата (етіологічний чинник – метил-ртуть)
| Ртуть – протоплазматична отрута, що блокує ЗН-групи тіолових ензимів, справляє нейротоксичний, нефротоксичний, гепатотоксичний, гонадотоксичний, ембріотоксичний і мутагенний вплив, впливає на репродукгивний функцію та ендокринну систему. Хвороба Мінамата вперше зареєстрована в 1953–1956 рр. у Японії, у мешканців затоки Мінамата. Концентрація ртуті у воді затоки становила 80-660 мкг/л. Захворіло 130 осіб, із них – 22 немовлят. У 1964 – 1965 рр. у префектурі Ніїгата вздовж річки Агано захворіло 180 осіб, з яких 52 загинули.
| | Тригаломстани
(ТГМ)
| Утворюються у воді у разі її хлорування внаслідок взаємодії активного хлору з аліфатичними вуглеводнями. ГДК: ТГМ - 0, 1 мг/л, хлороформ —
0,06 мг/л, дибромхлорметан – 0,01 мг/л
|
| Загально токсична дія проявляється ураженнями печінки і нирок, нсйротоксичними і кардіотоксичними ефектами. Властива канцерогенна дія – хлороформ і бромдихлорметан, за даними МАІР*, належать до канцерогенів групи 2Б.
| | Діоксини: тетрахлордибензодіоксини (ТХДЦ)
та дибензофурани
(ТХДФ)
| Утворюються в разі хлорування води, яка містить феноли, гумінові та фульвокислоти і лігніни. Можуть надходити разом
зі стічними водами деяких підприємств хімічного синтезу. ГДК у перерахунку на 2,3,7,8-ТХДД –
20 пг/л
|
| 2,3,7,8-ТХДД – одна з найбіль токсичних речовин (у 2000 разів токсичніша за стрихнін). У 1990 р. діоксини виявлено в річковій та питній воді у м. Уфі (Росія), куди вони потрапили зі стічними водами і поверхневими стоками з території заводу “Хімпром”.
Отрута політропної дії: спостерігаються хлоракне, ураження печінки, нирок, центральної нервової системи, порушення жирового та вуглеводного обміну. Справляють канцерогенний вплив. Надзвичайно стабільні.
| | Поліциклічні
ароматичні вуглеводні
| ГДК 3,4-бензпірену – 0,01 мкг/л
|
| Загальнотоксична дія є політропною: ураження печінки, нирок, центральної нервової системи, системи кровотворення. Справляють канцерогенний вплив.
| * МАІР — Міжнародна агенція з вивчення раку. За її класифікацієювсі хімічні речовини залежно від канцерогенного ризику для людини мають бути розділені на 3 групи: 1 – існуютьдостатні епідеміологічні докази канцерогенності речовини для людини; II (підгрупи 2А і 2Б) – існують достатні експериментальні докази канцерогенності дія теплокровних тварин, що надає підстави вважати речовину ймовірним канцерогеном для людини; III – даних недостатньо, щоб класифікувати речовину з точки зору її канцерогенності для людини.
Додаток 4
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 675 | Нарушение авторских прав
|
