АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

АФО шкіри, підшкірно-жирового шару, особливості терморегуляції.

Прочитайте:
  1. АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІЛЕОЦЕКАЛЬНОГО КУТА ТА АПЕНДИКСА.
  2. Анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів.
  3. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи у дітей раннього віку. Медсестринське обстеження даної системи.
  4. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей.
  5. Анатомо-фізіологічні особливості кровi та системи кровотворення.
  6. Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей.
  7. Анатомо-фізіологічні особливості тонкої кишки
  8. Анатомо-фізіологічні особливості.
  9. Анатомо-функціональні особливості дихальної системи

Шкіра новонародженої і грудної дитини відрізняється від шкіри дорослої людини такими особливостями:

-шар епідермісу тонкий;

-клітини епідермісу мають багато води;

-зв’язок між клітинами епідермісу слабкий;

-шар епідермісу значно тонший;

- базальна мембрана недорозвинена, ніжна, рихла. Тому зв’язок між шаром епідермісу і дермою (шкірою) слабкий, що часто приводить до відшаровування епідермісу від дерми;

- кровоносні судини добре розвинені, широкі.

Такі особливості будови шкіри у дітей раннього віку необхідно завжди брати до уваги під час проведення догляду за дитиною (купання, обсушування, вибір миючих засобів та одягу).У новонародженої дитини шкіра гладенька, еластична, дещо гіперемована і покрита шаром первородної змазки. Тонким і ніжним є епідермальний шар. шкірі добре розвинені сальні залози і погано - потові.Шкіра здорової грудної дитини ніжно-рожевого кольору, гладенька, оксами-това на дотик. Потові залози мають недорозвинені просвіти. Протягом перших 3-4 місяців виявляють деяку функціональну недостатність. Починають функціонувати з 3-4 мі-сяця життя. Сальні залози починають функціонувати уже в ембріональному періоді життя. Після на-родження дитини вони цілком розвинені і виділяють багато секрету.Уже у новонароджених: на шкірі кінчика і крил носа, а іноді і на прилеглих ділянках шкіри щік помітні жовтуватобілі цят-ки (milia) - надлишкове накопичення секрету в шкірних сальних залозах. Волоссяна голові у новонародженого добре розвинене, але в зв’язку з відсутністю в ньо-му серцевини, м’яке. Через 4-8 тижнів після народження дитини, значна частина волосся випа-дає і поступово замінюється новим.У доношеного новонародженого зародкове пушкове волосся є тільки на спині між лопат-ками. Невдовзі після народження воно випадає.Шкіра відіграє важливу фізіологічну роль в організмі дитини. Через неї проходить тісний безпосередній зв’язок з навколишнім середовищем, вона є своєрідним індикатором віку внут-рішньоутробного розвитку, а також патологічних змін окремих органів та систем і організму вцілому.Шкірні покриви та слизові оболонки дітей грудного та раннього віку відрізняються підви-щеною чутливістю, легкою ранимістю. Вони можуть служити вхідними воротами для інфекцій і розвитку тяжких захворювань.Вміння виявити і правильно оцінити зміни зі сторони шкіри і видимих слизових оболонок має велике значення у встановленні діагнозу захворювань та порушень функціонування різних органів та систем.

Охолодження. Схильність недоношених дітей до охолодження пояснюється наступним чином: поганий розвиток підшкірного жирового шару і велика поверхня тіла по відношенню до власної ваги сприяють підвищеної тепловіддачі. Поряд з цим у недоношених дітей відзначається знижена продукція тепла, обумовлена недостатністю окислювальних процесів, малою активністю м'язів і недостатньою калорійністю їжі, яку вони отримують в перші тижні життя.

Поєднання підвищеної тепловіддачі зі зниженою теплопродукцией привертає недоношених дітей до охолодження. Безпосередньою ж причиною охолодження є дефекти догляду.Особливо швидко охолоджуються глибоко недоношені діти. Досить распеленать такої дитини при звичайній кімнатній температурі, як він вже через кілька хвилин стане холодним. Охолодження помітно погіршує стан дітей і часто сприяє виникненню у них пневмонії. На цьому тлі у глибоко недоношених нерідко з'являються напади асфіксії. Значне охолодження може з'явитися однією з причин склередемы.Профілактики охолодження і зігріванню недоношених дітей повинне надаватися найсерйознішу увагу.

Перегрівання. Надмірне зігрівання недоношених дітей досить легко призводить до їх перегрівання. Механізм перегрівання обумовлений недосконалістю теплорегуляційні центру, недостатньою реакцією шкірних судин на тепловий подразник і недорозвинення потових залоз.Перегрівання схильні всі недоношені діти, незалежно від їх ваги при народженні, але особливо недоношені з ураженням центральної нервової системи. Схильність до перегрівання зберігається на протязі перших 4-5 місяців життя.Перегрівання супроводжується підвищенням температури тіла від невеликого субфебрилітету до розвитку високої лихоманки (в межах 39,5-40°). Залежність між температурою зовнішнього середовища та перегріванням у недоношеної дитини дуже індивідуальна. На одну і ту ж температуру навколишнього повітря діти одного і того ж ваги і віку реагують по-різному: в одних розвивається гіпертермія, в інших зберігається нормальна температура. Більше того, один і той же недоношена дитина в різні дні і при різних станах може по-різному реагувати на одну і ту ж температуру зовнішнього середовища.Перегрівання - це далеко не невинне явище, як може здатися на перший погляд. Діти стають млявими, гірше смокчуть, у них нерідко стілець частішає. У недоношених з ураженнями центральної нервової системи може з'явитися (або посилитися) судорожне стан, у дітей з геморагічним синдромом - посилитися (або поновитися) кровоточивість.

Температурна реакція при вогнищах інфекції. Відмінною рисою глибоко недоношених є їх нездатність давати підвищення температури тіла у відповідь на появу в їх організмі вогнищ інфекції. Різні важко протікаючі захворювання, в тому числі абсцедуючі пневмонії, остеомієліт, перитоніти, не кажучи вже про більш легкої патології, не супроводжуються у таких дітей температурною реакцією. Лише зрідка може відмічатися невеликий субфебрилітет в межах 37,1-37,3°С.Разом з тим, як видно з попереднього розділу, при перегріванні у недоношених дітей температура тіла може підвищуватися до 39-40° С. Це своєрідність температурної реакції може з'явитися причиною діагностичних помилок. Нормальна температура у глибоко недоношеної дитини не виключає наявності вогнищ інфекції, висока - майже завжди свідчить про його перегріванні.Недоношені з вагою при народженні близько 2000 р реагують на появу вогнищ інфекції як і доношені діти.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 721 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)