АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація і характеристика первинних морфологічних елементів висипки.

Зовнішніми проявами патології шкіри є косметичні недоліки шкіри, які мають назву морфологічні елементи.

При порушенні функції нервової системи, вітамінного, гормонального, вуглеводного, білкового, водного і сольового обміну на шкірі може з’явитися висипка. В деяких випадках вона займає обмежені ділянки і порівняно швидко проходить, в інших – розповсюджується по всьому тілу і супроводжується запальними явищами (гіперемія, крововиливи, набряк, у важчих випадках – некроз тканин), погіршується загальний стан, з’являється свербіж. Морфологічні елементи шкіри умовно діляться на первинні і вторинні. Первинні елементи є наслідком патологічного процесу і зазвичай виникають на незміненій шкірі та слизових оболонках; вторинні елементи з’являються в результаті еволюції первинних (спонтанно або під впливом подразнюючих факторів).

Первинні морфологічні елементи шкіри

Пляма (macula) – безпорожнинний елемент, що виникає в результаті зміни кольору шкіри на обмеженій ділянці. При цьому консистенція і рельєф шкіри не змінюються. Існують запальні і незапальні плями. Запальні (судинні) плями утворюються внаслідок розширення кровоносних судин сосочкового шару дерми. Крім того, розрізняють геморагічні і пігментні плями. Різновидами незапальних плям є розеола і еритема, а також судинні родимі плями, телеангіоектазії, вітиліго тощо.

Пігментні плями бувають із збільшенням або зменшенням кількості пігменту. Вони можуть виникати первинно довільно (невуси, веснянки) або повторно – після запальних процесів. Поява пігментації на шкірі іноді пов’язана з тривалим прийомом моркви, акрихіну, а також з відкладенням в шкірі фарб при татуюванні. Іноді плями виникають через присутність грибка в шарах шкіри (висівкоподібний лишай). Депігментовані плями утворюються при вітиліго, лейкодермі, при сифілісі.

Папула (papula) – обмежений безпорожнинний елемент розміром 2 – 20 мм, сірого, червоного, коричневого, фіолетового кольорів, різноманітної форми і контурів (круглі, овальні, полігональні, зазубрені тощо). Підноситься над поверхнею шкіри, зароджується в поверхневих її шарах. При зворотному розвитку папула не схильна до виразки і розпаду, не залишає після себе стійкого сліду у вигляді рубця або атрофії. Папули бувають запальними і незапальними. Залежно від розташування клітинного інфільтрату розрізняють епідермальні, епідермодермальні, дермальні папули. Зазвичай розташовуються на долонях і підошвах, бувають сухими, з ексудацією, вегетуючими тощо.

Горбок (tuberculum) – обмежений безпорожнинний елемент розміром до10мм, рожево-червоного або мідно-синюшний відтінку, драглистої, щільної або еластичної консистенції. Знаходиться в глибоких шарах власне шкіри (сітчастий шар), схильний до виразки і розпаду. Існують горбки запальні та незапальні. При розсмоктуванні завжди залишають стійкий слід у вигляді рубця або атрофії. Рельєф шкіри може бути незмінений (при червоному вовчаку).

Вузол (nodus) – безпорожнинний елемент розміром більше 50мм, який знаходиться в дермі та підшкірній клітковині. При зворотному розвитку вузла сліду не залишається або утворюється рубцеподібна атрофія.. Вузли виникають при вузлуватій еритемі, лепрі, мікозах, гумозному сифілісі

Пухир (urtica) – безпорожнинний елемент розміром від 2мм до10см, що виникає внаслідок гострого набряку на обмеженій ділянці сосочкового шару шкіри. Характеризується швидкою появою внаслідок набряку сосочкового шару шкіри в результаті підвищеної проникності судинної стінки. Пухирі зазвичай рожево-червоного та рожевого кольору з фарфоровим відтінком в центрі внаслідок стискання судин.

Бульбашка, міхурець (vesicula) – порожнинний елемент розміром до 5мм із серозним з домішками крові вмістом, що знаходиться в епідермісі. Загоєння бульбашки відбувається всмоктуванням рідини, підсиханням корки, з якої утворюється лусочка, або утворенням ерозії, яка не залишає після епітелізації слідів на шкірі.

Міхур (bulla) – порожнинний елемент розміром 30 – 50 мм, що виникають в епідерміс. Вміст утворів серозний, іноді з домішками крові або гною. Міхури бувають епідермального і дермального походження.. При загоєнні міхурів, не ускладнених вторинною флорою, стійких слідів не залишається.

Пустула, або гнійничок (pustula) – порожнинний елемент розміром 1– 10мм з гнійним вмістом конусоподібної форми, оточений запальною облямівкою. Розрізняють поверхневі гнійнички епідермального походження та глибокі пустули, які розташовуються в дермі, зв’язані і не зв’язані з придатками шкіри. Найчастіше локалізуються в ділянці волосяних фолікулів (фолікуліти).

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 549 | Нарушение авторских прав