АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Теоретичний матеріал

Медсестринствов хірургії

Теоретичний посібник

Тема: „Догляд за хворими в передопераційному періоді”

План лекції:

· Лікарський план обстеження і лікування хворого.

· Режим у хірургічному відділенні. Профілактика внутрішньо-лікарняної інфекції. Види і способи прибирання приміщень

· Показання та протипоказання до операції. Передопераційна підготовка

· Транспортування хворого в операційну

Питання до лекції:

1. Які принципи асептики існують?

2. До якої операції належать апендектомія?

3. Як провести профілактику післяопераційних ускладнень під час підготовки хворого до планової операції?

Домашнє завдання:

„Догляд за хворими в передопераційному періоді”

Література:

1)І.В. Роздольский “Посібник з хірургії” Київ “Здоров’я” 2—3 р. стор. 142

2) О.М Кіт “Медсестринство в хірургії” Укрмедкнига 2002р. стор. 51

Теоретичний матеріал

Передопераційний період - це проміжок часу з моменту госпіталізації_ хворого в лікувальний заклад до моменту операції. Час його буває різним, що залежить від характеру захворювання, станину хворого і терміновості операції.

Основні завдання передопераційного періоду:

1. Встановити діагноз.

2. Встановити покази, терміновість виконання та характер операції.

3. Підготувати хворого до операції.

Основна мета передопераційної підготовки - звести до мінімуму ризик операції та можливість розвитку післяопераційних ускладнень. Передопераційний період поділяється на два періода:

1) Діагностичний-уточнюють діагноз, визначають діагноз до операції, стан органів та систем хворого.

2) Період власне передопераційної підготовки – включає комплекс лікувальних заходів спрямованих на зменшення важкості перебігу захворювання.

По терміновості виконання розрізняют ь наступні операції:

1) екстрені (життєві показання) - виконують терміново чи в найближчі часи з моменту поступлення хворого в хірургічне відділення:

Виконуються при таких захворюваннях, при яких будь-яка відстрочка загрожує життю хворого:

- довготривалі кровотечі (розрив печінки, селезінки, нирки, маткової труби, виразка шлунку чи ДПН);

- гострі захворювання органів черевної порожнини (апендицит, защемлена кила, гостра кишкова непрохідність, тромбоемболії);

- гнійно-запальні захворювання (абсцес, флегмона, гнійний мастит, гострий остеомієліт).

2) термінові (абсолютні показання)- виконуються в найближчі дні після поступлення хворого в хірургічний стаціонар:

Виникають при таких захворюваннях, при яких невиконання операції або відстрочка можуть призвести до стану, що загрожує життю хворого: злоякісні пухлини, стеноз воротаря, механічна жовтуха, хронічний абсцес легень

3) планові (відносні показання)- виконуються в плановому порядку.

- можуть бути при захворюваннях, що не загрожують життю хворого (грижі, варикозне розширення поверхневих вен нижніх кінцівок, доброякісні пухлини).

При визначенні необхідності виконання хірургічної операції виясняють протипоказання до її проведення: серцева, дихальна та судинна недостатності (шок), інфаркт міокарда, інсульт, печінково-ниркова недостатність, тромболічна хвороба, важкі порушення обміну речовин (декомпенсація цукрового діабету, передкоматозний стан, кома), важка анемія, кахексія.

В період передопераційної підготовки виникає необхідність в проведенні додаткових досліджень:

- клінічних (алергологічний, трансфузіологічний аналіз, наявність супутніх захворювань);

- лабораторних

- діагностичних (ЕКГ, РЄТГЄНОЛОГІЧНІ, УЗД, томографія)

Психологічна підготовка – направлена на заспокоєння хворого, вселення в нього надії на благоприємне завершення операції. Хворому необхідно пояснити неминучість операції і зробити це в м'якій формі спокійним голосом, щоб викликати у хворого довіру до лікаря.

Безпосередньо передопераційна підготовка _повинна. бути короткою, терміновою, швидкою ефективною, а в екстрених випадках в першу чергу повинна передбачати зменшення ступеню гіповолемії і дегідратації тканини. У хворих з гіповолемією, порушеннями КЛР відразу починають інфузійну терапію, одночасно застосовують серцево-судинні засоби.

При гострій крововтраті і зупиненій кровотечі проводять переливання крові, альбуліну, плазми. При шоці проводять активну протишокову терапію. Підготовка органів та систем гомеостазу повинна бути комплексною та вимагати наступних заходів:

1) покращення судинної діяльності, покращення мікроциркуляції;

2) боротьба з дихальною недостатністю;

3) дезінтоксикаційна терапія (гемодез, форсований діурез, геморсорбція, лимфосорбція);

4) Корекція порушень в системі гомеостазу;

5) Якщо хворий напередодні приймав їжу чи у нього є явища кишкової непрохідності перед операцією проводять промивання шлунку для попередження блювоти чи регургітації під час наркозу;

6) катетеризація сечового міхура перел операцією проводиться з метою його опорожнення при затримці сечі;

7) для очищення кишківника увечері напередодні операції і зранку за 2-3 год до неї роблять очисну клізму; сифонну клізму застосовують у випадках, коли очистити кишківник звичайною клізмою не вдається.

Профілактика ендогенної інфекції при наявності хронічних запальних захворювань (карієс, хронічний тонзиліт, фарингіт, гнійничкові захворювання шкіри) необхідно провести їх санацію. При операції абсцесу легень проводять бронхоскопічну санацію, при операції на товстій кишці безшлакова дієта, за декілька днів всередину антибіотики широкого спектру дії.

Напередодні операції хворого оглядає анестезіолог і відповідно до методу знечулення назначають премедикацю. (Медикаментозна підготовка)

На ніч хворому дають снодійний засіб, а хворим з лаоільною,нервозвою системою за добу до операції призначають транквілізатори (седуксен, реланіум).

Напередотні операції за 30-45 хвилин в\м чи п\ш вводять наркотичні анальгетики: 1 мл 1-2% розчину промедолу; 0,5 мл 0.1% розчину атропіну сульфату - для подавлення функцій блукаючого нерва і зменшення салівації (0,1 мл на 10 кг маси тіла). У хворих з ^алергологічним анамнезом включають антигістамінні препарати - 2 мл, 1 % розчину димедролу.

Підготовка операційного поля.

Напередодні увечері хворий приймає душ чи гігієнічну ванну, міняє натільну та постільну білизну. Гоління волосяного покриву проводять зранку в день операції сухим способом, далеко за межами плануючого операційного розтину, після чого шкіру обробляють спиртом.

При наявності рани підготовка операційного поля має свої особливості: пов'язку знімають, рани накривають стерильною серветкою, шкіру біля рани протирають бензином чи ефіром і збирають волосся сухим способом. Всі рухи проводять в напрямку від рани. Після гоління серветку знімають і шкіру навкруг рани змащують 96% етиловим спиртом, рану накривають стерильною серветкою.

Хворого, транспортують в операційну обов'язково на каталці.

З каталки хворого обережно перекладають на операційний стіл разом з

системою для інфузії, джгутом, транспортною шиною, шлунковим зондом (якщо це необхідно) і кладуть в позу, необхідну для виконання операції.

Підготовка хворого до екстреної операції

Санітарну обробку не проводять, при необхідності обтирають найбільш забруднені місця вологою тканиною.

Проводять необхідні дослідження, підготовку операційного поля, премедикицію.

Клізми при гострих хірургічних захворюваннях органів черевної порожнини протипоказані.

За призначенням лікаря якщо шлунок переповнений, його очищають з допомогою зонда, якщо утруднене сечовипускання сечу виводять катетером.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 312 | Нарушение авторских прав