АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Рік – 5 міс.; 2 рік – 6 міс. (всього 11 міс.)

№№ Місце роботи Тривалість роботи
1. Поліклініка* 2,5 міс.
2. Відділення сумісного перебування матері та дитини в родопомічних закладах 0,5 міс.
3. Відділення інтенсивного виходжування та лікування новонароджених в родопомічних закладах 0,5 міс.
4. Відділення інтенсивного виходжування недоношених дітей та дітей з перинатальною патологією неонатальних і перинатальних центрів 0,5 міс.
5. Відділення дітей раннього віку 2 міс.
6. Відділення дітей старшого віку** 2 міс.
7. Дитяче інфекційне відділення 1 міс.
8. Відділення дитячої анестезіології та інтенсивної терапії 1 міс.
9. Пункти невідкладної медичної допомоги при дитячихполіклініках або станції швидкої та невідкладної медичної допомоги (педіатричні бригади)*** 0,5 міс.
10. Дитяче неврологічне відділення 0,5 міс.

* Робота у поліклінічному відділені, при можливості, повинна включати роботу у кабінеті функціональної діагностики, ЛОР – кабінеті, кабінеті імуновакцинації, дитячому хірургічному кабінеті та інших структурних підрозділах. Загальний час роботи у таких структурних підрозділах дитячої поліклініки повинен складати до 0,5 міс.

** В залежності від структури лікувальної установи інтерни–педіатри працюють у різних відділеннях старшого віку: кардіоревматології, гастроентерології, гематології, нефрології та ін., але загальний час повинен складати 2 міс.

*** Навчання за вказаним розділом проводиться на пунктах невідкладної медичної допомоги при дитячих поліклініках. В разі їх відсутності - в педіатричних бригадах на станції швидкої та невідкладної медичноїдопомоги.

 


Виконання курсів навчальної програми інтернами на базі стажування досягається шляхом їх практичної лікарської діяльності під керівництвом безпосереднього керівника інтернів у спеціалізованих відділеннях згідно навчального плану, у якому вказано орієнтовну кількість годин, які виділяються для освоєння певного розділу програми та термін роботи лікаря-інтерна у кожному із відділень бази стажування. При відсутності в базовій лікувально-профілактичній установі деяких спеціалізованих відділень, зазначених в навчальному плані, необхідно використовувати відповідні відділення інших лікувально-профілактичних установ.

За весь період спеціалізації в інтернатурі лікар-інтерн повинен оволодіти певним переліком практичних навичок.

В наведеному нижче переліку передбачено два рівні засвоєння матеріалу: 2-й (++) – теоретичне засвоєння та уміння застосовувати набуті знання та навички при курації хворих; 3-й (+++) - оволодіння - самостійно виконувати набуті навички при обстеженні, діагностиці і лікуванні хворих. 1-й рівень засвоєння (+) ознайомлення – стосується спеціалізованих методів дослідження та практичних навичок, які подаються як інформація при вивченні окремих тем та під час курації хворих.

Кінцевою метою засвоєння практичних навичок, відмічених (+++) – оволодіння, являється їх використання на практиці у повному обсязі. До цих навичок відносяться ті, які в першу чергу використовуються при наданні невідкладної допомоги. Інші практичні навички, які відмічені (++), лікар інтерн може виконувати під керівництвом досвідченого лікаря-спеціаліста.

Практична підготовка лікарів-інтернів досягається шляхом систематичної та активної участі молодих лікарів у діагностичній і лікувальній роботі, обходах, клінічних розборах, інших видах практичної діяльності відділення. Лікар-інтерн повинен здійснювати діагностично-лікувальний процес у прикріплених за ним хворих в такому обсязі навантаження: у відділеннях для дітей молодшого віку та інфекційних відділеннях – 4-5 хворих на одного лікаря-інтерна, у відділенні старшого віку – 6-8 хворих, у відділенні новонароджених – 3-4 хворих, в поліклініці – 50 % навантаження дільничного педіатра. У вказаних хворих лікар-інтерн виконує увесь обсяг діагностичних досліджень та лікувальних заходів на правах лікуючого лікаря. Він зобов'язаний приймати участь у проведенні додаткових обстежень (рентгенологічних, ендоскопічних, лабораторних тощо) і лікувальних маніпуляціях, що проводяться цим хворим.

Керівник повинен приділяти особливу увагу підбору хворих відповідно до тематики циклу в даний період проходження інтернатури. Слід враховувати можливості інтерна самостійно виконувати необхідні діагностичні та лікувальні маніпуляції. Однак, інтерну не слід обмежуватися роботою тільки з закріпленими за ним хворими. Він повинен знати всіх пацієнтів у відділенні, бути ознайомленим з динамікою захворювання та лікування важких хворих, з складностями в діагностиці, незалежно від того, хто є їх лікуючим лікарем. Для підвищення активності інтерна необхідно доручати йому виконання різноманітних маніпуляцій, надавати можливість організовувати додаткові дослідження, стежити за виконанням відповідних призначень. Особливо необхідно підкреслити, що обмеження діяльності інтерна до рамок прикріплених за ним хворих - груба помилка навчання в інтернатурі.

 

Статус лікаря - інтерна у відділенні. В адміністративному відношенні лікар-інтерн підпорядковується керівництву базової лікувально-профілактичної установи. На нього повністю поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, права та пільги, що встановлені для медичних працівників даної установи. Під час проходження інтернатури при здійсненні функції лікаря він володіє правами і несе відповідальність за свої дії на рівні з іншими лікарями.

Відповідно з існуючим положенням про інтернатуру, лікар-інтерн повинен, у рамках можливого, забезпечувати діагностичний та лікувальний процес під керівництвом безпосереднього керівника.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 398 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)