АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. Відповідно до наказу МОЗ України № 1088 від 10.12.2010р

Відповідно до наказу МОЗ України № 1088 від 10.12.2010р. «Про удосконалення післядипломної освіти лікарів» з метою поліпшення якості навчання в інтернатурі зі спеціальності «Педіатрія» проведено перегляд Типового навчального плану та програми спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних закладів освіти ПІ-IV рівнів акредитації зі спеціальності «Педіатрія».

Відповідно до наказів МОЗ України від 23.02.2005 р. № 81 «Про затвердження переліку спеціальностей та строки навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, медичних факультетів університетів» та №621 від 25.11.2005 р. «Про внесення змін до наказу МОЗ України №81», дворічна спеціалізація (інтернатура) є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників усіх факультетів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації незалежно від підпорядкування та форми власності. Після закінчення інтернатури її випускникам присвоюється кваліфікація лікаря-спеціаліста з певного фаху. Основною метою інтернатури є підвищення рівня професійної готовності лікарів-інтернів для їх самостійної роботи в якості спеціаліста-педіатра.

Інтернатура проводиться у формі очно-заочного навчання на кафедрах вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації і закладів післядипломної освіти та стажування в базових установах охорони здоров'я. Підготовка педіатрів в інтернатурі проводиться за індивідуальними навчальними планами, розробленими на підставі типового навчального плану і програми інтернатури.

Основним завданням інтернатури є удосконалення професійних навичок з основних розділів педіатрії, вивчення клініки та діагностики дитячих захворювань, методів консервативного лікування та інтенсивної терапії.

Типовим навчальним планом підготовки лікаря-інтерна за спеціальністю «Педіатрія» протягом дворічного періоду (22 місяців) інтернатури передбачено: 11 місяців навчання на кафедрі педіатрії та суміжних кафедрах (1716 год.) і 11 місяців стажування на базі стажування (1716 год.).

Протягом першого року – 6 місяців (936 годин) - навчання на відповідних кафедрах медичних вищих навчальних закладів ІІІ- ІV рівня акредитації, 5 місяців (780 годин) - робота в медичних закладах, які є базою стажування інтернів, один місяць - відпустка. Протягом другого року навчання – 6 місяців (936 години) робота в медичних закладах, які є базою стажування інтернів, далі - 5 місяців (780 години) навчання на відповідних кафедрах медичних вищих навчальних закладів IIІ-IV рівня акредитації, один місяць – відпустка.

Підготовка лікарів-педіатрів на кафедрах медичних вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації включає заняття на кафедрах педіатричного профілю: кафедрі педіатрії, кафедрі неонатології (якщо вона є як окрема структура у медичному вищому навчальному закладі), кафедрі дитячих інфекційних захворювань (якщо вона є як окрема структура у медичному вищому навчальному закладі), кафедрі дитячої анестезіології (якщо вона є як окрема структура у медичному вищому навчальному закладі). Ряд курсів проводяться як на першому, так і на другому році навчання. Крім того, проводяться заняття на суміжних кафедрах зі спеціальностей: дитяча неврологія, хірургія дитячого віку, медична генетика, дитяча гінекологія та планування сім’ї (якщо вони є як окремі структури у медичному вищому навчальному закладі).

Зміст програми охоплює весь обсяг теоретичних знань і практичних навичок, необхідних лікарю-спеціалісту-педіатру для самостійної роботи з надання кваліфікованої допомоги хворим і потерпілим. Програму побудовано за системою блоків. Основними блоками є 22 педіатричні курси програми. Курс – це відносно самостійна частина програми, в якій подана значна за обсягом теоретична і практична інформація з певної галузі педіатрії. Курси розбито на розділи, кожний з яких включає кілька тем, а кожна тема складається з окремих елементів. Для полегшення орієнтації в програмі та впорядкування інформації, що міститься в ній, курси і розділи закодовано.

Відповідно наказу №1088 від 10.12.2010р. в Типовий навчальний план та програму підготовки лікаря-інтерна за спеціальністю «Педіатрія» введені нові курси: «Імунопрофілактика» та «Медицина невідкладних станів». Курс «Імунопрофілактика» складає 18 годин. Даний курс може викладати кафедра педіатрії або кафедра дитячих інфекційних захворювань (якщо вона є як окрема структура у медичному вищому навчальному закладі). В Типовий навчальний план та програму підготовки лікаря-інтерна за спеціальністю «Педіатрія» введено новий курс «Протидія насильству в сім’ї» (6 годин).

Заняття за додатковими програмами проводиться у вигляді таких циклів: військово-медична підготовка, організація невідкладної медичної допомоги при надзвичайних станах, ВІЛ-інфекція/СНІД у дітей, радіологія, особливо небезпечні інфекції у дітей, трансплантологія, медицина невідкладних станів, протидія насильству в сім’ї.

Курси «Військово-медична підготовка» (додаткова програма, 10 годин) та «Військово-спеціальна підготовка» (курс 16, 36 годин) введені в Типовий навчальний план та програму підготовки лікаря-інтерна за спеціальністю «Педіатрія» відповідно до наказу N 31/68/53 від 10.02.2003 року Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України «Про удосконалення системи підготовки офіцерів медичної служби запасу». Програма курсів з військово-медичної та військово-спеціальної підготовки інтернів вищих медичних навчальних закладів України III-IV рівня акредитації включає положення, що викладені в додатку 5 відповідного наказу.

Для виконання програми в процесі навчання передбачено такі види занять: лекції, практичні заняття, різні види семінарів. При складанні календарних планів на кафедрах треба враховувати, що розподіл годин повинен бути таким: об'єм лекційних занять у межах 5% від загальної кількості годин на циклі, семінарських занять разом з контролем знань до 25%, решта годин (не менше 70%) – практичні заняття. При складанні тематичних планів на кафедрах педіатрії доцільно вводити заняття з урахуванням методологічних підходів інтегрованого ведення поширених хвороб дитячого віку. Крім цього, кафедрами, що відповідають за підготовку лікарів-інтернів, повинна плануватися позааудиторна самостійна робота лікарів-інтернів, яка не включається в навчальний план. Самостійна робота інтерна над засвоєнням навчального матеріалу та оволодінням основними практичними навиками має велике значення для формування клінічного мислення майбутнього спеціаліста. Самостійна позааудиторна може виконуватися: у клініці (чергування в клініці, курація хворих під керівництвом лікаря-ординатора відділення, участь в проведенні лабораторно-інструментальних обстежень), бібліотеці вищого навчального закладу, комп’ютерних класах, навчальних кабінетах кафедр та класах для відпрацювання практичних навичок із застосуванням муляжів. В необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу інтерна до потрібних дидактичних засобів.

Самостійна робота інтерна над засвоєнням навчального матеріалу та оволодінням основними практичними навиками, що передбачені овітньо-професійною характеристикою інтерна, також повинна здійснюватися під час навчання на базах стажування.

Навчальним планом занять на базах стажування (всього 11 місяців) передбачена робота в наступних структурних підрозділах: поліклініка; відділення сумісного перебування матері та дитини в родопомічних закладах; відділення інтенсивного виходжування та лікування новонароджених в родопомічних закладах; відділення інтенсивного виходжування недоношених дітей та дітей з перинатальною патологією неонатальних і перинатальних центрів; відділення дітей раннього віку; відділення дітей старшого віку; дитяче інфекційне відділення; відділення дитячої анестезіології та інтенсивної терапії; пункти невідкладної медичної допомоги при дитячихполіклініках або станції швидкої та невідкладної медичної допомоги (педіатричні бригади); дитяче неврологічне відділення. Робота в поліклінічному відділені, при можливості, повинна включати роботу в кабінетах: функціональної діагностики, імуновакцинації, ЛОР–кабінеті, дитячому хірургічному кабінеті та інших. В залежності від структури лікувальної установи інтерни–педіатри працюють у різних відділеннях старшого віку: кардіоревматології, гастроентерології, гематології, нефрології та інших.

Контроль знань складається з базового, проміжного та заключного. Базовий контроль визначає рівень підготовки інтернів та проводиться на початку навчання. Проміжний контроль проводиться наприкінці першого року навчання на кафедрах. Заключний контроль знань проводиться за традиційною схемою і складається із трьох частин: перевірка теоретичних знань (комп'ютерний тестовий контроль та КРОК–3); оцінка оволодіння практичними навиками та вміннями; іспит. Для заключного комп’ютерного тестового іститу використовують атестаційну комп’ютерну тестову програму, затверджену Міністерством охорони здоров’я України.

Кафедри педіатрії, у разі необхідності, можуть змінювати розподіл годин між кафедрами та у межах тематичних розділів, але кількість змінених годин не повинна перевищувати 20% від загального обсягу.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 496 | Нарушение авторских прав