АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Правильні відповіді. 1. Величина осмотичного тиску плазми крові обумовлена вмістом електролітів, концентрацією низькомолекулярних неелектролітів і біополімерів

Прочитайте:
  1. E. вірними є відповіді А, С
  2. E. усі перераховані відповіді вірні
  3. Y. Всі відповіді вірні
  4. Варіанти дефіцитної анемії, які зустрічаються частіше у дітей (виберіть всі правильні
  5. Виберіть схожі симптоми в клініці інфекційного та алергічного риніту (виберіть всі правильні
  6. Викликані відповіді
  7. Відповіді на ситуаційні задачі
  8. Відповіді на ситуаційні задачі
  9. ВІДПОВІДІ на тести по ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРИМИ
  10. Відповіді на тестові завдання

1. Величина осмотичного тиску плазми крові обумовлена вмістом електролітів, концентрацією низькомолекулярних неелектролітів і біополімерів. Вирішальну роль відіграють катіони та аніони електролітів. Осмотичний тиск крові людини при 37°С досягає величини 770 ̶ 821 кПа. Внесок колоїдних частинок та біополімерів (онкотичний тиск) значно менший ̶ 3,04 ̶ 4,05 кПа (0,5%). Постійність осмотичного тиску в крові людини регулюється шля­хом виділення парів води при диханні, роботою нирок, виділен­ням поту тощо.

 

2. Ізотонічний коефіцієнт Вант - Гоффа дозволяє врахувати вплив на колігативні властивості розчинів збільшення кількості частинок у розчинах електролітів, що відбувається внаслідок їх дисоціа­ції. При повній дисоціації (ступінь дисоціації α = 1) з одно­го моль електроліту утворюється n моль іонів, що поводяться як самостійні частинки в розчині (для розведених розчинів). Ізотонічний коефіцієнт визначається за формулою: i = 1 + α (n ̶ 1).

 

3. Загальна концентрація розчинених речовин (перш за все солей) в очній тканині є вищою, ніж їх концентрація в прісній воді й нижчою, ніж у морській воді. При контакті з прісною водою очна тканина внаслідок осмосу “розбухає” (відчуття різі в очах), а при контакті з морською водою дещо “всихає” (почерво­ніння очного яблука).

 

4. У випадку б). Одномолярний розчин глюкози є гіпертонічним до децимолярного розчину сахарози, тому що він містить більшу кількість молекул і його осмотичний тиск буде більшим. У випадках в) і г) треба врахувати дисоціацію розчинених солей, які є сильними електролітами. У цих випадках перші роз­чини будуть гіпотонічними по відношенню до других.

 

5. Над розчином в). Над розчином з концентрацією 0,4 моль/л сечо­вини тиск насиченої водяної пари буде максимальним, тому що кількість розчинених частинок у ньому буде мінімальною.

 

6. Згідно з другим законом Рауля (∆ Т К = К еб · С m), підвищення температури кипіння розчину (Δ Т К) пропорційне моляльній концентрації розчиненої речовини (С m). Змінимо рівняння відносно моляльної концентрації й перетворимо його в форму, необхідну для розрахунку молярної маси розчине­ної речовини:

 

 

де М ̶ молярна маса камфори, г/моль,

К еб ̶ ебуліоскопічна константа розчинника,кг . К / моль,

m р-ни ̶ маса розчиненої речовини, кг,

m р-ка ̶ маса розчинника, кг,

1000 – коефіцієнт перерахунку кг на г.

 

Для диетилового ефіру: К еб = 2,12 кг . К / моль.

Проводимо розрахунки:

∆ Т К = 0,453 К; m р-ни = 0,013 кг; m р-ка = 0,4 кг;

 

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 553 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)