АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення осмотичного тиску

Тема 9. Колігативні властивості розчинів

Актуальність теми

Колігативні властивості розчинів (дифузія, осмос тощо) обумовлюють найважливіші аспекти життє­діяльності організму. Осмотичний тиск обумовлює розподіл води й поживних речовин між різними органами й тканинами організму. Ме­ханізм осмосу залежить від природи мембран. За рахунок вибіркової проникності мембран відбувається перенесення поживних речовин і виведення продуктів метаболізму. Вивчення осмотичних явищ показало, що в середині клітини осмотичний тиск більший, ніж у позаклітинній рідині. Методи осмометрії, кріометріі та ебуліометріі використову­ються для дослідження біологічних рідин, визначення їх осмоляльності, середньої молекулярної маси білка та молекулярних мас інших фізіологічно активних сполук.

Конкретні цілі

Аналізувати взаємозв’язок між колігативними властивостями та концентрацією розчинів.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Знати теорію розчинів. Поняття про концентрацію розчинів.

Мати уявлення про розчини електролітів та неелектролітів, сильні та слабкі електроліти, теорію електролітичної дисоціації, ступінь та константу дисоціації.

Мати уявлення про будову мембрани.

Вміти схематично зображувати явище дифузії, плазмолізу.

4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Колігативні властивості розведених розчинів неелектролітів:

а) Відносне зниження тиску насиченої пари розчинника над розчином. Закон Рауля.

б) Підвищення температури кипіння та зниження температури замерзання розчину в порівнянні з розчинником. Ебуліометрія та кріометрія.

в) Осмос. Осмотичний тиск. Закон Вант - Гоффа. Гемоліз та плазмоліз.

2. Колігативні властивості розведених розчинів електролітів. Ізотонічний коефіцієнт. Гіпо -, гіпер - та ізотонічні розчини в медичній практиці.

3. Роль осмосу в біологічних системах. Осмотичний тиск плазми крові. Онкотичний тиск.

Практична робота (завдання), що виконується студентами на занятті

Визначення осмотичного тиску

Зібрати прилад для спостереження явища осмосу ̶ найпростіший

осмометр (рис. 2). Він складаєтьсяз посудини з дистильо­ваною водою (1) і зануреної в неї склянки (2). Дном склянки (2) є напівпроник­на мембрана ̶ целофанова плівка (3). У верхній отвір склянки (2) вставляється пробка з капіляром (4). Склянку (2) з капіляром (4) заповнити розчином сахарози з концентрацією 1,5 моль/л, забарвленим для кращого спостереження в червоний колір. Заповнену склянку (2) занурити в посудину (1) таким чином, щоб рівні розчину в капілярі й води в посудині були однаковими.

Внаслідок осмосу рівень розчину в капілярі почне підніматися й

зупиниться при встановленні динамічної рівноваги (коли швидкість переходу води із посудини (1) у склянку (2) і навпаки стануть рівними). Стовп рідини в капілярі створить додатковий гідростатичний тиск. Після цього виміряти висоту стовпа рідини в капілярі (h)

відносно рівня дистильованої води в посудині.

2 Розрахувати величину осмотичного тиску, вра-

ховуючи, що вона дорів­нює гідростатичному тиску

стовпа рідини:

р _осм = р _гідр ; р _гідр= ρ ^. g ^. h,

де ρ ̶ густина розчину сахарози, кг/м³,

g ̶ прискорення вільного падіння, м/с²,

h ̶ висота стовпа рідини в капілярі, м.

Рис. 1. Осмометр

Дані досліду занести в таблицю:

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 755 | Нарушение авторских прав