АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Що не належить до матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку?

Прочитайте:
  1. Акушерка післяпологового відділення виявила у породіллі на 3 добу почервоніння в ділянці швів на промежині та гнійні виділення. Яка найбільш доцільна тактика в цьому випадку?
  2. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
  3. Гарантії забезпечення прав застрахованим у страхуванні від нещасного випадку
  4. До чоловіка 22 років була викликана бригада швидкої допомоги з приводу приступу бронхіальної астми. Який шлях введення сальбутамолу найбільш доцільний у данному випадку?
  5. Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків.
  6. Законодавство про страхування від нещасного випадку
  7. Інфекційний хворий сенсибілізований до бензилпеніциліну. Застосування якого з перелічених антибіотиків буде найбільш безпечним в даному випадку?
  8. Лікарська комісія в поліклініці перевіряє дотримання порядку реєстрації випадків тимчасової непрацездатності. Які документи комісії належить перевірити?
  9. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ВИПАДКІВ ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ
  10. Методика читання проектних матеріалів і їх експертна гігієнічна оцінка

а) протокол огляду місця, де стався нещасний випадок;

б) припис посадової особи органу державного нагляду за охороною праці;

в) медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого, а також про наявність в його організмі алкоголю чи наркотиків (у разі необхідності);

г) детальний опис розслідування.

 

1. Нещасні випадки на виробництві це:

а) випадки з апаратурою, що призвели до погіршення результатів роботи та погіршення якості вироблених товарів;

б) випадки з робітником, пов’язані з дією на нього шкідливого виробничого фактора при виконанні ним трудових обов’язків;

в) випадки з керівництвом, які пов’язані із емоційним чи фізичним настроєм керівництва, внаслідок чого страждають робітники цього підприємства.

 

2. Нещасний випадок вважається пов’язаним з виробництвом, якщо він мав місце:

а) протягом робочого часу (з урахуванням часу, встановленого для перерви);

б) протягом робочого часу (без врахування часу, що був встановлений для перерви);

в) протягом робочого часу (з урахуванням часу, встановленого для перерви тільки у тому випадку, якщо такий нещасний випадок підлягає спеціальному розслідуванню);

г) тільки перед початком і після закінчення роботи на виробництві.

 

3. До професійних захворювань відносять всі хвороби, внаслідок впливу на працюючого:

а) небезпечних факторів невиробничого характеру;

б) шкідливих виробничих факторів;

в) небезпечних виробничих факторів;

г) жоден з варіантів відповідей.

 

 

4. Шкідливим виробничим фактором є:

а) такий чинник життєвого середовища, вплив якого на працівника може призвести до розвитку захворювань, травм або раптової смерті;

б) такий чинник життєвого середовища, вплив якого на працівника може призвести до погіршення настрою або раптовим нервовим зривам;

в) такий чинник життєвого середовища, вплив якого на працівника може призвести до погіршення стану здоров’я або до зниження працездатності;

г) такий чинник життєвого середовища, який не має жодного впливу на працівника, хоча є небажаним у трудовій діяльності через його невідповідність умовам праці.

5. Аналіз причин нещасних випадків дозволяє умовно поділити їх на:

а) організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні та психофізіологічні;

б) особистісні, міжособистісні та групові;

в) ті, які були зумовлені впливом шкідливого виробничого фактору та ті, які були зумовлені небезпечним виробничим фактором;
г) ті, які відбулися через недбалість працівників та ті, які відбулися через недбалість керівництва.

 

6. Констатувати професійне захворювання може тільки:

а) керівник підприємства при детальному розгляді причин та наслідків ПЗ;

б) експертна комісія у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу;

в) Міністерство охорони здоров’я після вивчення причин ПЗ та його перебігу, а також погіршення чи покращення стану здоров’я працівника;

г) сам працівник, після проведення повного медичного обстеження та при завіренності висновків обстеження лікуючим лікарем.

 

7. Власник підприємства зобов’язаний відшкодувати працівнику збиток, заподіяний профзахворюванням:

а) у обсязі тільки витрат на лікування, протезування, придбання транспортних засобів тощо;

б) у обсязі одноразової допомоги потерпілому, розмір якої встановлюється на договірних основах;

в) у обсязі, який власник буде вважати необхідним;
г) у повному обсязі втраченого заробітку, придбання ліків, витрати на додаткове харчування та також інші види медичної та соціальної допомоги.

8. Головою комісії, яка розслідує нещасний випадок, є:

а) потерпілий, з яким стався нещасний випадок;

б) керівник служби охорони праці підприємства;

в) керівник підприємства;

г) спеціаліст санепідемстанції.

 

9. До акта, за формою Н-1, який складається при виникненні нещасного випадку, додаються:

а) пояснення свідків події та медичний висновок щодо діагнозу ушкодження здоров’я потерпілого в результаті нещасного випадку;

б) тільки медичний висновок щодо ушкодження здоров’я;

в) пояснення потерпілого щодо його бачення виникнення нещасного випадку та медичний висновок щодо діагнозу ушкодження здоров’я потерпілого в результаті нещасного випадку;

г) жоден із варіантів відповідей.

 

10. Новий порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві діє з:

а) 1 жовтня 2004 року;

б) 25 листопада 2001 року;

в) 6 червня 2010 року;

г) 5 грудня 1996 року.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 406 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)