АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Знешкодження отрути за допомогою специфічних медикаментозних засобів (антидотів).

Загальні принципи надання медичної допомоги при отруєннях

1. Припинення дії отрути на організм людини:

- інгаляційне ураження – винести хворого з зони ураження (у разі необхідності використовують протигаз або респіратор;

- потрапляння отрути на шкіру – з потерпілого необхідно зняти одяг; видаляють отруту з шкіри за допомогою тампонів; обмивають шкіру теплою (не гарячою водою!), бажано проточною водою з милом впродовж 15-30 хвилин;

- потрапляння отрути всередину – негайно проводять промивання шлунка великою кількістю (5-15 л) води кімнатної температури до триразового отримання чистої промивної води. Ефективність промивання шлунка зменшується у разі збільшення часу, який пройшов з моменту отруєння. Найбільш ефективним воно є впродовж перших 15-20 хвилин від моменту отруєння. Дієвим воно може бути строком до 3-4 год (це час евакуації шлункового вмісту). Варто проводити промивання й пізніше, тому що частина отрути може затриматися в складках слизової оболонки шлунка на більш тривалий термін. За один раз об’єм рідини, яку вводять складає 500-700 мл. Для адсорбції токсичних речовин, які знаходяться в шлунково-кишковому тракті, застосовують активоване вугілля з водою у вигляді кашки по 1 столовій ложці всередину до та після промивання шлунка.

- потрапляння отрути в порожнини (пряма кишка, сечовий міхур, піхва) промивають за допомогою клізми, катетеризації, спринцювання);

- у разіукусів, підшкірному або внутрішньом’язевому введенні – місцево застосовують холод протягом 6-8 годин. Показані циркулярні новокаїнові блокади кінцівок вище місця потрапляння токсину.

Знешкодження отрути за допомогою специфічних медикаментозних засобів (антидотів).

Антидоти – це речовини, які не дозволяють отруті діяти на організм або нейтралізують її ефект. В залежності від способу дії розрізняють:

а) фізичні протиотрути - діють шляхом адсорбції – поглинання. Це активоване вугілля, каолін (біла глина), крохмаль, тальк. Їх можна додавати до води та призначати разом їз послаблюючими препаратами.

Активоване вугілля – це вугілля тваринного або рослинного походження, яке пройшло спеціальну обробку, воно володіє високою адсорбуючою активністю до багатьох отрут, солей важких металів, та мікробних токсинів. Один грам активованого вугілля може адсорбувати 800 мг морфіну, до 700 мг барбітуратів, до 300 мг алкоголю. В якості речовин, які прискорюють проходження отрути по шлунково-кишковому тракту та перешкоджають всмоктуванню, при отруєнні жиророзчинними сполуками (бензином, керосином, скіпі аром, аніліном, фосфором та ін..) застосовують вазелінове масло (3 мл на 1 кг ваги), або гліцерин (200 мл).

б) хімічні – діють шляхом руйнування та перетворення отрути в нерозчинну речовину або нетоксичну (оцтова та лимонна кислота – нейтралізують луги, магнезія, поташ нейтралізують кислоти; тіопентал-натрію – застосовують при отруєнні синильною кислотою та її солями; унітіол – ефективний при отруєнні серцевими глікозидами та при алкогольному делірії; танін, калію перманганат..

в) білкові речовини - яєчний білок, некип’ячене молоко, водна суміш крохмалю або муки використовують при отруєнні кислотами та роз’їдаючими отрутами. Білки 12-х яєць розчиняють в 1-му літрі кип’яченої холодної води та використовують для промивання шлунку.

Поряд з протиотрутами вводять сольове послаблююче (натрію або магнію сульфат в дозі 0,5 г/кг – у разі отруєння водорозчинними отрутами; вазелінове масло (в дозі 200 мл до промивання і стільки ж після промивання) – про гострому отруєнні жиророзчинними отрутами.

3. Виведення отрути, яка всмокталась з кровоносного русла:

- метод форсованого діурезу - оснований на проведенні гідратаційної терапії, тобто пиття великої кількості води або внутрішньовенне введення рідини з одночасним прийомом сечогінних засобів (діуретиків, наприклад, фуросемід). Цей метод застосовують при отруєннях, коли токсичні речовини виводяться переважно нирками.

- метод гемодіалізу (“штучна нирка ”). Гемодіаліз варто проводити на ранніх стадіях гострих отруєнь з метою виведення з організму токсичних речовин. Ефективність проведення гемодіалізу обумовлена здатністю токсичної речовини вільно проходити з крові крізь пори целофанової мембрани діалізатора в діалізуючу рідину. При своєчасному його застосуванні спостерігається значне зниження концентрації токсичних речовин у крові. Завдяки цьому вдається запобігти розвитку важких ускладнень з боку життєво важливих систем і органів, що зазвичай і є причиною смерті. Операція гемодіалізу є високоефективним методом виведення токсичних речовин з організму тільки тоді, коли вона застосовується в поєднанні з іншими методами терапії гострих отруєнь: лікування антидотами, симптоматична терапію та ін..

- гемоперфузія – пропускають кров крізь капсули з гранулами адсорбованого вугілля;

- гіпервентиляція – виводять летючі отрути (бензин, спирти, ацетон ті ін.) за допомогою апарату ШВЛ (штучна вентиляція легень).

4. Усунення симптомів, що викликані дією отрути ( симптоматична терапія).

Надання допомоги пацієнтам, у яких виникли ускладнення, починають із симптоматичної терапії. Вона спрямована на ліквідацію, в першу чергу, порушень дихання та кровообігу, які загрожують життю, та на підтримку функцій і систем організму, які виявились найбільш пошкоджені токсичними речовинами. Серед ускладнень найчастіше зустрічаються наступні:

- асфіксія (задуха) в стані коми – результат западання язика, аспірації (вдихання) блювотних мас, слинотечі.

- опіки верхніх дихальних шляхів;

- порушення дихання центрального походження - внаслідок пригнічення центру дихання в головному мозку. Дихання стає поверхневим, аритмічним до його повної зупинки.

- токсичний набряк легень – виникає при опіках верхніх дихальних шляхів парами хлору, аміаку, кислот та ін.;

- больовий синдром – усувається шляхом уведення наркотичних та ненаркотичних анальгетиків;

- розвиток гострої судинної недостатності (непритомність, колапс) – в такому разі необхідно забезпечити потерпілому горизонтальне положення;

- порушення серцевого ритму – введення відповідних препаратів, які усувають ці розлади;

- гіпертензивний синдром (підвищення артеріального тиску);

- зниження артеріального тиску;

- блювота – на ранніх стадіях отруєнь розглядається як захисна реакція організму. Небезпечним є її виникнення у хворих, які знаходяться без свідомості, а також у дітей раннього віку, при порушенні дихання;

- розвиток судом розвивається внаслідок кисневого голодування (гіпоксії) центральної нервової системи (ЦНС), або в результаті безпосередньої дії токсичної речовини – що може спричинити токсичний набряк головного мозку.

Отруєння побутові

1. ЧАДНИЙ ГАЗ (окис вуглецю) – газ без запаху, без кольору, легший за повітря. Утворюється в результаті неповного згоряння речовин, які містять вуглевод (робота двигунів внутрішнього згоряння, пожежі, працюючий двигун автомобілів, порушення в роботі опалювальних систем та ін.). Так, наприклад, у вихлопних газах автомобілів міститься від 3 до 7% чадного газу. Концентрація окису вуглецю в повітрі вище за 0,4% швидко призводить до смерті. Внаслідок вдихання він потрапляє в легені, далі в кров, там зв’язується з гемоглобіном та утворює карбоксигемоглобін, який не здатний доставляти кисень до клітин, внаслідок чого виникає кисневе голодування.

Симптоми: першими ознаками отруєння є: головний біль, м’язєва слабкість, особливо в ногах, шум у вухах, запаморочення, відчуття стискання та пульсації у скронях, потемніння в очах, різка загальна слабкість, прискорене дихання, порушення координації рухів, нудота, а іноді блювота. Згодом з’являється сонливість, виникає дезорієнтація в просторі, збільшується задишка, іноді - втрата свідомості; можна спостерігати судоми кінцівок, мимовільне відходження сечі та калу. Артеріальний тиск знижується, пульс прискорений, на обличчі – характерні плями малинового кольору. При відсутності допомоги розвивається коматозний стан. Смерть настає від паралічу дихання.

Допомога: - в першу чергу потерпілого вивести або винести (якщо він без свідомості з зони зараження на свіже повітря, розстібнути одяг;

- при свідомості - вдихання парів нашатирного спирту;

- - розтерти грудну клітку, до ніг прикласти грілки, на грудь та спину – гірчичники;

- дати випити гарячий чай, каву;

- можливості надіти ізолюючий дихальний апарат;

- при відсутності свідомості, слабкому поверхневому диханні або його зупинці проводиться штучне дихання до появи самостійного адекватного дихання або ознак біологічної смерті;

Госпіталізація необхідна хворим з тяжким отруєнням через можливий розвиток важких ускладнень з боку дихальної і нервової систем в більш пізньому періоді.

ЕТИЛОВИЙ СПИРТ. Етиловий спирт (винний спирт) входить до складу спиртних напоїв, лосьйонів, парфумів, одеколонів, лікарських рослинних настоянок, є розчинником для спиртових лаків, клею та ін..

У результаті дії на кору головного мозку виникає сп’яніння з характерним алкогольним збудженням. Етиловий спирт у процесі окисленная, спочатку перетворюється на ацетальдегид, потім в оцтову кислоту, а надалі розщеплюється в печінці (біля 90%) під дією ферменту алкогольдегідрогеназа до вуглекислого газу та води. 20% алкоголю всмоктується в шлунку, 80% - у тонкому кишечнику. За 15 хвилин всмоктується половина випитого, а через 40 хв. спостерігається максимальна концентрація алкоголю в крові. Виділяється алкоголь легенями, 10% - нирками. У зв”язку з тим, що на згоряння алкоголю йде велика кількість кисню, він порушує обмін речовин, в результаті чого в організмі накопичується оцтова та молочна кислоти.

0,2% алкоголю в крові викликає симптоми сп”яніння, 0,4-0,5% - кому та смерть. Смертельна доза етанолу для дорослої людини становить 300-400 мл 96% спирту, випитого протягом години, або 250 мл – протягом 30-ти хвилин. Для дітей смертельною може бути доза від 6 до 30 мл 96% спирту.

Етанол не перетравлюється, шлунковий сік не сприяє його нейтралізації. Однак, харчові продукти, такі, як білки та жири, затримують його всмоктування.

Симптоми: початкова стадія алкогольногосп”янінняхарактеризується підвищеною психічною активністю (ейфорія), однак здатність до виконання більш тонких процесів мислення (математичні операції, реакція на оточення) зменшується. Далі розвивається порушення ходи та координації рухів, збудження змінюється сонливістю та глибоким сном. Ці стадії сп”ягніння не потребують лікування.

При тяжкому отруєнні всі симптоми більш виражені, закінчується наркозом, тобто глибоким сном із втратою всіх видів чутливості, в тому числі больової та температурної. В такому стані можливі важкі травми, виникнення глибоких пролежнів аж до гангрени м’яких тканин внаслідок порушенням місцевого кровообігу (наприклад довгий час під сну в одному положенні). Є також небезпека переохолодження. Воно може статися при температурі повітря +12°С (при цьому температура тіла знижується до 31-32°С, пульс уповільнюється до 28-52 ударів за хв., дихання – до 8-10 разів за хв.. Шкіра на дотик стає холодною та липкою, червоніє обличчя та склери; зіниці звужені, але якщо без свідомості триває довго, вони розширюються; спочатку підвищується артеріальний тиск, надалі тиск знижується, що призводить до колапсу, можливе мимовільне сечовипускання та дефекація, виникають судоми. Це стан важкої алкогольної коми. Зазвичай вона триває декілька годин, але якщо цей стан перевищую добу – це є несприятливою ознакою.

Допомога: -викликати швидку;

- термінове промивання шлунку, бажано через зонд, для того, щоб перешкодити подальшому всмоктуванню алкоголю;

- дати випити 5-8 крапель нашатирного спирту, розведеного в склянці води;

- прийняти всередину 8-10 таблеток активованого вугілля;

- контрастний душ – чергування холодної та теплої води;

- провести форсований діурез (давати багато пити);

- внаслідок розвитку ацидозу – «окислення крові», обов’язково потрібно вводити розчин натрію гідрокарбонату в вену або внутрішньо (2-7 г харчової соди на один прийом);

- необхідно давати гарячий міцний солодкий чай або каву, тому кофеїн, який міститься в цих напоях, стимулює дихальну, серцево-судинну систему та сприяє пробудженню;

Причиною смерті при отруєнні алкоголем є асфіксія, яка призводить до закупорки верхніх дихальних шляхів коренем язика, м’яким піднебінням, а також вдиханням блювотних мас. Суттєву роль в процесі вмирання грають різке зниження температури тіла (гіпотермія), особливо в холодну пору року, а також зниження артеріального тиску внаслідок розвитку колапсу.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 293 | Нарушение авторских прав