АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Раптова зупинка кровообігу. Принципи серцево-легеневої реанімації.

Раптова коронарна смерть – це раптова смерть від серцевих причин протягом 1 години від появи симптомів у хворого з відомим захворюванням серця чи без нього.

Раптова коронарна смерть найчастіше виникає при ІХС, серцевій недостатності та інших серцево-судинних захворюваннях (аортальний стеноз, гіпертрофічна та дилятаційна кардіоміопатія, синдром подовженого QT).

Безпосередній механізм зупинки кровообігу при раптовій коронарній смерті:

- фібриляція шлуночків (у 85% випадків);

- електромеханічна дисоціація та асистолія (у 15% випадків).

Фібриляція шлуночків – це часте (200-500 за хв) нерегулярне хаотичне збудження і скорочення окремих м’язевих волокон. Аситолія – це повна відсутність електичної активності серця.

Ознаки зупинки кровообігу: втрата свідомості, клонічні та тонічні судоми, відсутність пульсації на крупних артеріях (сонних), зупинка дихання чи агональне дихання. Супутні симптоми: розширення зіниць, блідість та ціанотичність шкірних покривів.

Методи діагностики: оцінка реакції на встряхування хворого та спроба мовного контакту, контроль наявності видиху та екскурсії грудної клітини, визначення пульсу на крупних судинах (сонних і стегнових артеріях), при можливості, ЕКГ-діагностика.

Стадії та етапи серцево-легеневої реанімації (СЛР).

Розрізняють три стадії СЛР.

I. Базова підтримка життєдіяльності.

Базовою підтримкою життєдіяльності (БПЖ) називають забезпечення прохідності дихальних шляхів, а також підтримку дихання і кровообігу без допомоги спеціального устаткування. Таким чином, БПЖ – це комплекс заходів, направлених на підтримку та/або відновлення життєдіяльності організму в позалікарняних умовах або до прибуття спеціалізованої бригади фахівців-реаніматологів.

Результат СЛР залежить від своєчасності та правильності виконання комплексу реанімаційних заходів.

Послідовності дій:

1. Укласти потерпілого на спину, оцінити ознаки зупинки кровообігу (пульс на сонних артеріях) та дихання потерпілого (наявність, відсутність чи агональне дихання). При первинній зупинці серця часто відмічається агональне дихання (в акті дихання приймають участь м’язи шиї, тулуба, кінцівок), яке не слід плутати з нормальним диханням. У сумнівних випадках слід діяти так, як при відсутності дихання.

2. Якщо дихання збережене в достатньому об'ємі, слід укласти потерпілого в положення на боку та викликати бригаду швидкої допомоги, спостерігати за станом.

3. Якщо дихання неадекватне, розпочати компресію грудної клітки (компонент реанімації «С»). Компресійні стискання повинні передувати штучному диханню згідно рекомендацій Американської Асоціації серцевих захворювань 2010 року: послідовність дій АВС (А – забезпечення прохідності дихальних шляхів, В – штучна вентиляція легенів, С – непрямий масаж серця) змінено на САВ, беручи до уваги результати досліджень щодо визначального значення відновлення кровообігу для кращого виживання хворих.

4. Методика проведення компресійних стискань:

· розташувати долоню однієї руки на середині грудної клітки потерпілого на 2-3см вище мечеподібного відростку;

· долоню другої руки розмістіти поверх першої, пальці скласти в замок;

· компресії виконуються з частотою не менше 100 за хвилину, не згинаючи рук;

· глибина компресії складає 5 см;

· інтервали між компресіями повинні бути мінімальними (бажано до 10 с);

· після компресії грудна клітка повинна повністю розправлятися;

· не можна припиняти компресію більш, ніж на 10 секунд;

5. Забезпечити прохідність дихальних шляхів (компонент реанімації «А») за допомогою наступного прийому: видаливши з дихальних шляхів слиз, блювотні маси, інородні тіла; опустити голову хворого, підняти підборіддя, висунути нижню щелепу та відкрити рот (при підозрі на спинальную травму забезпечити стабільне положення шиї потерпілого).

6. Слід чергувати грудні компресії із штучним диханням (компонент «В»):

· після 30 компресій потрібно забезпечити прохідність дихальних шляхів, використовуючи прийом, описаний в п.5;

· далі перекрити носові отвори за допомогою великого і вказівного пальців руки, що лежать на лобі;

· відкрити потерпілому рот, утримуючи підборіддя піднятим догори;

· зробити звичайний вдих, після чого провести спокійних видих в рот потерпілого, спостерігаючи за рухом грудної клітки. Тривалість видиху складає близько 1с, кількість вдуваного повітря відповідає дихальному об'єму реаніматора (400 – 600 мл);

· утримуючи дихальні шляхи відкритими, переконатися в наявності пасивного видиху;

· повторити маніпуляцію ще раз, після чого негайно повернути до проведення грудних компресій і дихань в співвідношенні 30: 2 (незалежно від кількості реаніматорів);

· слід уникати надмірної вентиляції легенів.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 434 | Нарушение авторских прав