АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
СИНДРОМ УРАЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
Вступ
Отруєнням, або інтоксикацією, називається патологічний стан, який розвивається внаслідок взаємодії живого організму і отрути. У ролі отрути може виявитися практично будь-яка хімічна сполука, здатна викликати порушення життєво важливих функцій і бути небезпечною для життя. Отруєнням зазвичай називають тільки ті інтоксикації, які викликані отрутами, які надійшли в організм ззовні. Гострі отруєння в патогенетичному аспекті доцільно розглядати як хімічну травму, що розвивається внаслідок впровадження в організм токсичної дози чужорідної хімічної речовини.
Причини отруєнь
Отруєння можуть виникати при одночасному або послідовному надходженні в організм двох або декількох речовин. Розрізняють такі види комбінованої дії: підсумовування (адитивна дія), потенціювання, антагонізм, незалежна дія. Особливо небезпечні випадки потенціювання, коли одна з речовин посилює дію іншої. Причиною потенціювання може бути пригнічення однією речовиною ферментів, які беруть участь у детоксикації іншої речовини. Так, наприклад, фосфорорганічний інсектицид хлорофос гальмує активність карбоксилестерази, яка бере участь у руйнуванні іншого фосфорорганічного інсектициду карбофосу. Разом вони більш сильніше діють, ніж кожен окремо. У механізмі комбінованої дії речовин важливе значення надається впливу на активність оксидаз змішаної функції (ОСФ), що беруть участь у метаболізмі різних речовин.
СИНДРОМ УРАЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
Проявляється пригніченням або збудженням психічної активності потерпілого.
Пригнічення центральної нервової системи може бути різної глибини. Розрізняють оглушення, стадію засинання, глибокого сну та токсичної коми. Одним із критеріїв глибини коми є реакція потерпілого на запах нашатирного спирту (ватку, змочену нашатирем, підносять до ніздрів хворого) та відповідь на болеві подразники. У випадку відсутності реакції стан хворого оцінюється, як важкий. Медичний працівник в подальшому ні на мить не повинен залишати потерпілого без своєї уваги, оскільки в любий час може виникнути загроза його життю. У таких хворих, як правило, із-за пригнічення дихального центру відмічається брадипноє, аж до його зупинки. Зниження тонусу м'язів приводить до западіння кореня язика та перекриття ним верхніх дихальних шляхів. Хворий може загинути від асфіксії. Крім того, зниження чи відсутність ковтального рефлексу збільшує імовірність попадання вмісту з ротової порожнини чи шлунка в дихальні шляхи та розвитку аспіраційного пневмоніту, пневмонії.
Найчастіше пригнічують діяльність ЦНС надмірні дози етилового алкоголю та його сурогатів, отруєння наркотиками, снодійними, нейролептиками, седативними, антидепресантами, чадним газом.
Деякі види отруєнь супроводжуються гострими інтоксикаційними психозами з розладами свідомості, галюцинаціями, дезорієнтацією хворих у часі та просторі, неадекватною поведінкою. Таку клінічну картину викликають отруєння атропіном та атропіновмісними речовинами (настійкою дурману, блекоти, мухоморами), кокаїном, меліпраміном, тубазидом, фосфорорганічними речовинами та антигістамінними препаратами.
При виникненні психозу хворого необхідно фіксувати у ліжку, слідкуючи, щоб він не травмував себе та медичний персонал; налагодити внутрішньовенні вливання, куди вводити по показаннях антидотні середники, атарактики, нейролептики, засоби для наркозу; слідкувати за його вітальни-ми функціями.
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 319 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|