АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідкладна медична допомога на догоспітальному етапі в разі тромбоцитопенії

1. Ліжковий режим.

2. Повноцінна калорійна дієта; їжу потрібно давати в невеликій кількості, рідку, охолоджену, багато пити рідини.

3. При носових кровотечах — нетуга тампонада носа тампоном, змоченим з е-амінокапроновою кислотою.

4. Амінокапронова кислота — 0,2 г на 1 кг маси тіла разовою дозою через рот.

5. Госпіталізація.

Геморагічний синдром у разі геморагічного васкуліту

Геморагічний васкуліт — типове імунокомплексне захворювання, в основі якого лежить множинний мікротромбоваскуліт з розвитком асептичного запалення, глибокої деструкції стінок мікросудин, тромбоутворенням і виникненням екстравазатів унаслідок ушкоджуючої дії циркулюючих імунних комплексів.

Клініка. Залежно від переважаючої локалізації процесу розрізняють шкірну, шкірно-суглобову, абдомінальну, абдомінально-шкірну, ниркову, шкірно-ниркову і змішану форми захворювання. Діагноз, як правило, втановлюють на підставі шкірної форми геморагічного синдрому.

Геморагічний синдром — мономорфний, піднятий над поверхнею шкіри, з чіткими краями червоно-багровий папульозно-геморагічний висип, який не зникає при натискуванні. При тяжкому перебігу елементи висипу зливаються, утворюючи в центрі некрози. Після висипу тривалий час утримується пігментація. Висип розміщений симетрично, найчастіше на нижніх кінцівках, навколо суглобів, рідше — на сідницях, тулубі, верхніх кінцівках, а в разі тяжкого перебігу — на обличчі.

Суглобовий синдром — летючий біль різної інтенсивності у великих суглобах; може виникнути одночасно із шкірно-геморагічним синдромом або через деякий час.

Абдомінальний синдром — непостійний, сильний, нападоподібний біль у животі, подеколи нагадує "гострий живіт".

При геморагічному васкуліті можуть виникати шлунково-кишкові кровотечі, нирковий синдром від транзиторної мікрогематурії до гломерулонефриту.

У загальному аналізі крові може бути анемія різного ступеня тяжкості, незначне прискорення ШОЕ, нейтрофільний лейкоцитоз, зсув уліво. Час згортання і тривалість кровотечі не змінені.

У загальному аналізі сечі може бути еритроцитурія різного ступеня вираженості, подеколи — протеїнурія. Дуже часто на початку захворювання аналіз сечі в нормі.

Невідкладна медична допомога при кровотечах

Носові кровотечі

Розрізняють місцеві причини носової кровотечі (травма, стороннє тіло, аденоїди, гострий нежить) та загальні (як ознака загального захворювання): інфекційні захворювання — скарлатина, грип; хвороби крові — гемофілія, лейкоз, тромбоцитопенічна пурпура; хвороби серцево-судинної системи, печінки.

Допомога

1. Надати дитині положення напівсидячи з трохи опущеною вниз головою.

2. Заборонити висякувати ніс.

3. Закласти в ніс турунду, змочену 3% розчином перекису водню, притиснути пальцем крило носа до носової перегородки.

4. Прикласти холод на перенісся, потилицю (марля, змочена холодною водою, лід).

5. Якщо кровотеча не припиняється, викликати ЛОР-лікаря, який проводитиме передню тампонаду носа: в порожнину носа вводять марлеві турунди завширшки 2—3см, змочені 3% розчином перекису водню, на кілька годин, але не більше доби (іноді передню поєднують із задньою тампонадою). Одночасно дитині призначають кровоспинні засоби: 10% розчин кальцію глюконату або 10 % розчин кальцію хлориду через рот або внутрішньовенне;

препарати, які зміцнюють судинну стінку: аскорбінову кислоту,рутин.

6. Лікування основного захворювання, яке спричинило носову кровотечу.

Легеневі кровотечі

Це виділення крові через дихальні шляхи. Спостерігають при інфекційних захворюваннях (грип, кір, кашлюк),

запальних процесах органів дихання (туберкульоз, пневмонія), хворобах серця.

Клінічні прояви. Буває у вигляді кровохаркання (в мокротинні є залишки крові) та масивної легеневої кровотечі.

Легенева кровотеча, як правило, починається з кашлю, після чого виділяється яскраво-червона, іноді піниста, кров. У легенях прослуховуються дрібноміхурцеві вологі хрипи. Спостерігається блідість шкіри, зниження артеріального тиску.

Допомога

1. Заспокоїти дитину, надати їй положення напівсидячи.

2. З метою зниження тиску в малому колі кровообігу, легеневих судинах:

— накласти венозні джгути на нижні кінцівки;

— ввести внутрішньовенне 2,4% еуфілін в розрахунку 3—5мг на 1кг маси тіла.

3. Застосувати кровоспинні засоби: вікасол 1% — 0,5—1мл внутрішньом'язово; 10% кальцію хлорид внутрішньовенне; діцінон 12,5% — 1—2мл внутрішньом'язово або внутрішньовенне; 5% розчин епсилонамінокапронової кислоти внутрішньовенне краплинне, в розрахунку 1мл на 1 кг маси тіла.

4. Для зміцнення судинної стінки використовують 5% розчин аскорбінової кислоти 1—2мл у вену або внутрішньом'язово; 10% розчин кальцію глюконату.

5. Під час надсадного кашлю призначають кодеїн (протикашлеві засоби) — 0,01 г 3 рази через рот.

6. Якщо кровотеча триває, переливають донорську кров, свіжозаморожену плазму в розрахунку 10—15мл на 1кг маси тіла; плазмозамінники гемодинамічноїдії — реополіглюкін, поліглюкін, желатиноль в розрахунку 10мл на 1 кг маси тіла.

7. За відсутності ефекту — хірургічне лікування.

Шлунково-кишкові кровотечі

Це виділення крові з травного каналу.

Причини кровотеч із травного каналу часто залежать від віку дитини.

Дата добавления: 2016-06-05 | Просмотры: 308 | Нарушение авторских прав