АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Правильні відповіді

Прочитайте:
  1. E. вірними є відповіді А, С
  2. E. усі перераховані відповіді вірні
  3. Y. Всі відповіді вірні
  4. Варіанти дефіцитної анемії, які зустрічаються частіше у дітей (виберіть всі правильні
  5. Виберіть схожі симптоми в клініці інфекційного та алергічного риніту (виберіть всі правильні
  6. Викликані відповіді
  7. Відповіді на ситуаційні задачі
  8. Відповіді на ситуаційні задачі
  9. ВІДПОВІДІ на тести по ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРИМИ
  10. Відповіді на тестові завдання

1. Правильна відповідь б).

Стійкість колоїдних розчинів обумовлюють такі фактори агрегативної стійкості: величина заряду, товщина дифузного шару (гідратної оболонки), величина дзета - потенціалу, й фактор кінетичної стійкості – броунівський рух частинок. Від знаку заряду частинки й природи йонів дифузного шару стійкість колоїдних розчинів не залежить.

 

2. Правильна відповідь в).

Зміна температури, додавання електроліту та водовіднімаючих засобів –фактори, які порушують стійкість колоїдних систем і сприяють їх коагуляції. Зміна тиску майже не впливає на стан рідких систем, а додавання розчинника, в переважній більшості випадків, підвищує стабільність колоїдних систем, тому що при цьому зменшується концентрація дисперсної фази.

 

3. Правильні відповіді б) і в).

Поріг коагуляції визначається кількістю електроліту, що викликає коагуляцію золю, а коагулююча здатність є величиною, оберненою до порогу коагуляції. Сила йона, як коагулянта, визначається зарядом йона та ступенем гідратації (радіусом гідратованого йона). Причому, чим більший заряд і менший ступінь гідратації тим менший поріг коагуляції й більша коагулююча здатність йона. Температура однаковою мірою впливає на коагуляційну здатність всіх іонів, тобто на коагуляцію вцілому.

 

4. Правильна відповідь г).

Оскільки частинки золю мають від’ємний заряд, коагуляцію цього золю викликатимуть катіони. Згідно з правилом Шульце - Гарді, найменше значення порогу коагуляції матиме катіон з максимальним зарядом, тобто катіон алюмінію. Отже, для алюміній нітрату поріг коагуляції буде найменшим.

 

5. Правильна відповідь а).

Зробимо припущення, що коагуляцію викликають катіони, тоді максимальний поріг коагуляції мав би калій фосфат (заряд катіона +1), а мінімальний поріг коагуляції – ферум хлорид (ІІІ) (заряд катіона +3). Це припущення не відповідає одержаним даним і повинне бути відкинуте. Проаналізуємо припущення, що коагуляцію викликають аніони, тоді калій фосфат (заряд аніона –3) повинен мати найменше значення порогу коагуляції, а ферум (ІІІ) хлорид (заряд аніона –1) – найбільше. Це припущення підтверджується результатами дослідження.

Отже, якщо коагуляцію золю викликають аніони, то заряд частинок золю позитивний. При електрофорезі ці частинки рухатимуться до катода (негативно зарядженого електрода).

 

6. Правильна відповідь г).

Явище антагонізму йонів при коагуляції проявляється в тому, що при

спільній коагуляції цих йонів поріг коагуляції йона буде більшим, ніж при індивідуальній дії, а, відповідно, коагулююча здатність – меншою.

7. Правильні відповіді в) і г).

В організмі людини колоїдний захист здійснюють такі високомолекулярні сполуки: білки, полісахариди. Вони адсорбуються на гідрофобних частинках кальцій фосфату та кальцій карбонату, ліпідів, інших важкорозчинних у воді

сполук, набагато підвищуючи їх гідрофільність, а, значить, і стійкість.

 

8. Правильна відповідь г).

Гідрофільні молекули ВМС адсорбуються на поверхні колоїдних частинок, наприклад, молекули білка на ліпідних частинках у крові. При цьому частинка, що утворюється, хоча й стає більшою за розмірами й принципово менш стійкою, за рахунок великої гідратної оболонки набуває більшої стабільності. Оболонка запобігає злипанню колоїдних частинок під дією сил притягання при їх взаємному наближенні. В цілому гідрофобний золь стає гідрофільним.

 

9. Правильна відповідь б).

При додаванні до колоїдних розчинів деяких видів ВМС (у першу чергу, поліелектролітів з лінійними молекулами) в невеликих кількостях, недостатніх для захисної дії, відбувається явище, яке називається флокуляцією. В таких випадках полімерні макромолекули окремими частинами ланцюга адсорбуються на різних колоїдних частинках, об’єднуючи їх у єдиний агрегат. Стійкість таких агрегатів набагато менша, ніж окремих колоїдних частинок, тому спостерігається утворення осадів – флокулятів.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 497 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)