Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми. Тема 17. Колоїдні розчини, їх коагуляція.
Тема 17. Колоїдні розчини, їх коагуляція.
Грубодисперсні системи (аерозолі, суспензії, емульсії)
Актуальність теми
Усі біологічні рідини організму: кров, внутрішньоклітинна рідина, лімфа, сеча, спинномозкова рідина та інші є складними дисперсними системами. Для них дуже важливими факторами є сталість рН, електролітного та білкового складу. Зміна цих параметрів може призвести до коагуляції гідрофобних частинок, еритроцитів та білків.
Коагуляційні процеси відбуваються й при зсіданні крові – комплексі ферментативних реакцій, що, з одного боку, забезпечують мінімальну втрату крові, а з другого – викликають утворення тромбів у кровоносних судинах.
У багатьох випадках у клінічних лабораторіях виконують комплекс ана- лізів по дослідженню зсідання крові (коагуляційного гемостазу), а до складу загального клінічного аналізу крові входить визначення ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів).
Знання особливостей коагуляційних процесів важливі при консервації й зберіганні крові, застосуванні сучасних тромборезистентних матеріалів.
Велике значення для нормального функціонування організму має явище колоїдного захисту. Білки, полісахариди та деякі інші природні полімери адсорбуються на поверхні колоїдних гідрофобних частинок, збільшують їх гідрофільність і підвищують стабільність, захищаючи від коагулюючої дії електролітів. Частинки жиру, холестерину, нерозчинних фосфатів, уратів та оксалатів кальцію знаходяться в рідинах організму в такому “захищеному” стані. Захисна дія білків сприяє підвищенню концентрації нерозчинних речовин: протеїни сироватки крові збільшують “розчинність” кальцій карбонату майже в п’ять разів, високий вміст в молоці кальцій фосфату також пов’язаний з захисною дією білків. Деякі патологічні процеси, а також старіння організму змінюють концентрацію та захисні властивості білків і полісахаридів, що призводить до утворення холестеринових бляшок на стінках судин, каменів у нирках, сечовому та жовчному міхурах.
Явище колоїдного захисту використовується при виготовленні лікар-ських засобів. У медицині широко застосовують золі срібла (коларгол, протаргол, лізергін), золота, ртуті та радіоактивних ізотопів, які захищені альбумінами, казеїном, желатиною, декстрином і пектинами.
Конкретні цілі
Пояснювати фізико - хімічні основи коагуляції колоїдних розчинів та визначення порогу коагуляції.
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
Уміти писати будову міцели золю.
Мати уявлення про електроліти та їх дисоціацію.
Знати характеристику йонів (заряд, радіус, гідратна оболонка).
Мати уявлення про білки й полісахариди як природні полімери.
Знати суть адсорбції на поверхні поділу фаз.
Мати уявлення про грубодисперсні системи (аерозолі, суспензії, емульсії).
4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
4.1. Теоретичні питання до заняття:
1. Кінетична та агрегативна стійкість ліозолей. Фактори стійкості.
2. Коагуляція. Механізм коагулюючої дії електролітів.
3. Поріг коагуляції, його визначення.
4. Правило Шульце - Гарді.
5. Процеси коагуляції при очистці питної води та стічних вод.
6. Колоїдний захист, його біологічна роль.
7. Грубодисперсні системи:
1) Аерозолі, методи одержання та властивості. Медичне застосування.
2) Суспензії, методи одержання та властивості. Медичне застосування.
3) Емульсії, методи одержання та властивості. Медичне застосування.
8. Напівколоїдні мила. Міцелоутворення в розчинах напівколоїдів.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 398 | Нарушение авторских прав
|