АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Діагностичні критерії

Діагноз гострого інтерстиціального нефриту ставиться на основі сукупності ознак:

§ розвиток ниркової недостатності часто при ідентифікації можливого етіологічного чинника: вживання лікарських препаратів, після інфекційного захворювання і т.д.;

§ гострий початок через 3-5 днів після можливої дії етіологічного чинника;

§ відсутність фази олігоанурії;

§ наявність сечового синдрому (протеїнурії, гематурії);

§ гіпоізостенурія до розвитку ниркової недостатності;

§ зростання рівня креатиніну на фоні збереженого діурезу або поліурії;

§ відсутність інших причин гострої ниркової недостатності: сепсис, аборт і т.п.

§ відсутність гіперкаліємії, характерної для гострої ниркової недостатності.

Алгоритм діагностики гострого тубуло-інтерстиціального нефриту включає:

· загальний аналіз крові (лейкоцитоз з помірним зсувом формули вліво, еозинофілія, підвищення швидкості зсідання еритроцитів (ШЗЕ);

· біохімічний аналіз крові (підвищення a2 та b глобулінів, креатиніну та сечовини);

· загальний аналіз сечі (протеїнурія в межах 1-3 г/добу, гематурія 10-30 еритроцитів у полі зору, лейкоцитурія –10-20 в полі зору, зменшення відносної густини);

· ультразвукове дослідження нирок (нирки збільшені в розмірах, особливо в товщину);

· радіоізотопне дослідження нирок;

· біопсія нирки.

Алгоритм діагностики хронічного тубуло-інтерстиціального нефриту:

§ загальний аналіз крові;

§ загальний аналіз сечі;

§ посів сечі на стерильність;

§ концентрація уратів, фосфатів, оксалатів у крові та сечі;

§ проба за Зимницьким;

§ біохімічний аналіз крові (можлива гіпонатріємія, гіпокальціємія, підвищення креатиніну, сечовини);

§ біохімічний аналіз сечі (підвищення концентрації натрія та амонія);

§ ультразвукове дослідження нирок;

§ радіоізотопне дослідження нирок;

§ імунологічні дослідження (підвищення рівня IgЕ, зниження рівня комплементу у крові, підвищення екскреції секреторного IgA);

§ біопсія нирки.

Ефективність рентгенологічних і радіонуклідних методів дослі­дження дуже мала через зниження концентраційної здатності ни­рок.

Характеристика методів діагностики *,**,***. Таблиця-1.

***висока оцінка;** задовільна оцінка; * низька оцінка (ціна); ± проблематична оцінка

Дата добавления: 2014-12-12 | Просмотры: 1057 | Нарушение авторских прав