АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Інтоксикація дигіталісом

Інтоксикація дигіталісом у шпиталях загального профілю складає 20%. Інтоксикації диіталісом часто неможливо уникнути, бо вікно між терапевтичною і токсичною дозою є дуже вузьке. До того ж воно більше звужується у осіб похилого віку, а також у випадках гіпокаліємії, гіпотиреозу, електролітного дизбалансу, гіпоксії, ниркової недостатності, хронічної обструктивної хвороби легень. Терапев­тична доза дігоксину складає 60% токсичної дози. Частота інтоксикації дигіталісом зростає, якщо з дігоксином одночасно призначається хінідин (між ними немає синергізму). Причиною інтоксикації дигіталісом може бути використання лікарем стандартних доз та схем без індивідуального підбору. Краще, щоб підбір дози дігоксину здійснювався б з урахуванням сироваткового рівня препарату.

Основні клінічні прояви інтоксикації дигіталісом.

Шлунково-кишкові симптоми – анорексія, нудота, блювання, зрідка – біль в животі, закрепи, кровотеча.

Кардіальні симптоми – погіршення ХЗСН, шлуночкова екстрасистолія (бігеменія, тригеменія), непароксизмальна та пароксизмальна передсердна тахікар­дія з АВ-блокадою, АВ-блокади, синусова брадикардія, рідше – фібриляція і тріпотіння передсердь, шлуночкова тахікардія, тріпотіння шлуночків, відказ синусового вузла, СА-блокади, передсердна та вузлова екстрасистолія.

Симптоми з боку органів зору – забарвлення полів зору (зелене, жовте), зрідка затемнення або помутніння полів зору, скотома, мікропсія або макропсія, амбліопія.

Неврологічні симптоми – стомлюваність, головний біль, безсоння, сплутаність свідомості, депресія, рідше – невралгія, судоми, парестезія, делірій, психоз.

Неспецифічні симптоми: алергічні реакції, ідіосинкразія, тромбоцитопенія, гінекомастія.

Лікування інтоксикації дигіталісом полягає у негайній відміні препарату (а не у зменшенні дози), призначенні калію хлориду при помірній інтоксикації – 1-2 г хлориду калію кожні 4 години, при важкій інтоксикації – 40-60 мЕкв/л в 500 мл 5% розчину глюкози внутрішньовенно (упродовж 2-3 годин) під ЕКГ-монітором та періодичним визначенням сироваткового калію. Інтоксикації дигіталісом сприяє гіпомагніємія, тому доцільно застосувати магнію сульфат у вигляді 20% розчину із швидкістю 1 мл/хв. 20 мл під ЕКГ-монітором. Найбільш специфічними препаратами при аритміях, спровокованих дигіталісом, є фенітоїн (дилантин), дифенін, при помірній інтоксикації – по 100 мг 3-4 рази/добу всередину, важкій інтоксикації – 125-250 мг внутрішньовенно (2-3 хв.) під ЕКГ-монітором. Повторювати внутрішньо­венно кожні 10 хв., потім підтримуюча доза 200-400 мг/добу. При ШТ рекомендо­ваний лідокаїн внутрішньовенно 1 мг/кг кожні 20 хв. Протипоказами до застосу­вання препаратів калію, фенітоїну, лідокаїну є АВ-блокада ІІ-ІІІ ступеня та SA-блокада.

Для лікування аритмій можна використати і пропранолол (обзидан), при легкій інтоксикації – по 10-30 мг 3-4 р./д. всередину, при важкій – 1-3 мг внутрішньовенно (1 мг/хв.). Другу дозу ввести через 2 хв. Від додаткового застосу­вання утримуватись принаймі 4 години. Протипоказами до застосування є бронхі­аль­на астма, легенева гіпертензія, алергічні риніти, синусова брадикардія, СA- та АВ-блокади ІІ-ІІІ ступенів.

Прокаїнамід (новокаїнамід) вводять при надшлуночкових тахіаритміях, у випадках легкої інтоксикації – 250-500 мг кожних 4 години, всередину, при важкій – 50-100 мг кожні 2-4 хв., внутрішньовенно струменево або 1 г в 200 мл 5% глюкози внутрішньовенно краплинно упродовж 30-60 хв. або хінідин в залежності від важкості інтоксикації від 300-400 мг 4 рази на день всередину до 0,6 мг в 200 мл 5% глюкози внутрішньовенно краплинно, упродовж 30-60 хв. Протипоказами до застосування хінідіну, новокаїнаміду є АВ-блокада ІІ-ІІІ ступеня, SA-блокада, синусова брадикардія.

Для лікування дигіталіс-індукованих артимій та АВ-блокад використовують ЕДТА натрію (етилендиамінтетраацетат натрію) – один з найпоширеніших комплек­со­нових препаратів, який швидко й ефективно виводить препарат, але поряд з цим дає небажані ефекти – гіпотензію й пошкодження нирок.

При життєзагрожувальній інтоксикації дигіталісом слід використовувати дігоксинспецифічні Fab-фрагменти антитіл овець, які ефективні у 90% випадків, але можуть викликати гіпокаліємію, посилення застійної серцевої недостатності.

ЕІТ не рекомендується, хіба як засіб останньої надії. При АВ-блокаді ІІ-ІІІ ступеня або СA-блокаді встановлюють ШВСР типу “Demand”. Частина пацієнтів з помірною інтоксикацією дигіталісом (синусова бради­кардія, АВ-блокада І ступеня, шлуночкова екстрасистолія) можуть видужати через 2-3 дні після відміни дигіталісу. На загал же пацієнти з інтоксикацією дигіталісом мають бути госпіта­лізовані у спеціалізоване кардіологічне відділення (краще у відділення реанімації та інтенсивної терапії) і одразу ж взяті під ЕКГ-моніторне спостереження.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 533 | Нарушение авторских прав