 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Спосіб застосування та дозиСлід звернути особливу увагу на специфічні дозові рекомендації щодо застосування кожного окремого препарату групи низькомолекулярних гепаринів, оскільки різні одиниці вимірювання (одиниці або мг) застосовуються для визначення доз цих препаратів. Тому надропарин не може бути застосований як заміна іншого низькомолекулярного гепарину під час курсу лікування. Необхідні особлива обережність і дотримання конкретних інструкцій із застосування для кожного лікарського препарату. ФраксипаринÒ не призначений для внутрішньом‘язового введення. ФраксипаринÒ призначений для підшкірного введення та застосування в процесі гемодіалізу у дорослих. Техніка підшкірного введення. Рекомендується вводити підшкірну ін'єкцію ФраксипаринуÒ у положенні пацієнта лежачи в передньолатеральну стінку живота, поперемінно в праву та ліву. Голку необхідно вводити перпендикулярно, а не під кутом, у затиснену складку шкіри, яку тримають між великим і вказівним пальцями до кінця введення розчину. Дорослі Профілактика тромбоемболічних ускладнень Загальна хірургія Рекомендованою дозою надропарину є 0,3 мл (2 850 МО анти-Ха-факторної активності), що вводиться підшкірно за 2–4 години до хірургічного втручання. Подальші дози вводяться 1 раз на добу протягом наступних днів. Лікування повинно тривати не менше 7 діб і протягом усього періоду ризику до переведення хворого на амбулаторне лікування. Ортопедичні хірургічні втручання Препарат вводиться підшкірно у дозах, що залежать від маси тіла пацієнта (див. Таблицю 1). Дози розраховуються за умови наявності 38 МО анти-Ха-факторної активності на 1 кг маси тіла хворого та збільшуються на 50% на четвертий післяопераційний день. Початкова доза вводиться за 12 годин до операції, друга доза – через 12 годин після операції. Наступні дози вводяться 1 раз на добу протягом усього періоду ризику та до переведення хворого на амбулаторне лікування. Мінімальна тривалість лікування становить 10 діб. Таблиця 1
Хворі з високим ризиком тромбоемболічних ускладнень (дихальна недостатність і/або інфекційні захворювання дихальних шляхів і/або серцева недостатність) Надропарин застосовується підшкірно 1 раз на день. Доза розраховується згідно з масою тіла пацієнта, як наведено в Таблиці 2. Лікування повинно тривати весь період ризику виникнення тромбоемболії. Таблиця 2
Лікування тромбоемболічних ускладнень При лікуванні тромбоемболічних ускладнень пероральні антикоагулянти (за умови відсутності протипоказань) слід застосовувати якомога скоріше. Лікування надропарином не можна припиняти раніше досягнення цільових значень показника протромбіновго часу. Рекомендується застосовувати надропарин підшкірно 2 рази на добу (кожні 12 годин), звичайно протягом 10 днів. Доза розраховується згідно з масою тіла хворого, як наведено в Таблиці 3, за умови наявності 86 МО анти-Ха-факторної активності на 1 кг маси тіла хворого. Таблиця 3
Профілактика згортання крові при гемодіалізі Доза надропарину добирається індивідуально, враховуючи також технічні умови проведення гемодіалізу. Надропарин застосовується звичайно у вигляді одноразового інтраваскулярного введення в артеріальний шунт петлі гемодіалізу на початку кожного сеансу гемодіалізу. Для хворих без підвищеного ризику виникнення кровотеч початкова доза розраховується згідно з масою тіла і є достатньою для сеансу гемодіалізу тривалістю до 4 годин (див. Таблицю 4). Таблиця 4
При підвищеному ризику виникнення кровотеч дозу слід зменшити наполовину. При тривалості сеансу гемодіалазу більше 4 годин додатково може бути введена менша доза препарату. Ця доза встановлюється залежно від індивідуальної реакції хворого, який весь час повинен знаходитись під ретельним контролем для виявлення ознак кровотечі або згортання крові в діалізній системі. Лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ Рекомендується застосовувати надропарин підшкірно 2 рази на добу (кожні 12 годин). Звичайна тривалість лікування – 6 діб. У клінічних дослідженнях для лікування пацієнтів з нестабільною стенокардією та інфарктом міокарда без зубця Q на ЕКГ надропарин застосовувася у комбінації з 325 мг ацетилсаліцилової кислоти на добу. Початкова доза вводиться у вигляді внутрішньовенної болюсної ін‘єкції, наступні дози вводяться підшкірно. Розрахунок дози базується на масі тіла хворого за умови наявності 86 МО анти-Ха-факторної активності на 1 кг маси тіла хворого (див. Таблицю 5). Таблиця 5
Діти (до 18 років) Надропарин не рекомендується для лікування дітей, оскільки недостатньо даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату для визначення дозування у цієї групи пацієнтів. Хворі похилого віку Змінювати дозу потреби немає, якщо тільки немає порушення функції нирок. Перед початком лікування рекомендується перевірити функцію нирок. Ниркова недостатність Профілактика тромбоемболічних ускладнень Не потрібно змінювати дозу хворим з нирковою недостатністю легкого ступеня вираженості (кліренс креатиніну більше або дорівнює 50 мл/хв.). Помірна або тяжка ниркова недостатність асоціюється із збільшеним впливом надропарину. Такі пацієнти мають підвищений ризик виникнення тромбоемболії та кровотеч. Якщо зменшення дози є доцільним у хворих з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну більше або дорівнює 30 мл/хв. і менше 50 мл/хв.), маючи на увазі індивідуальні ризик-фактори щодо виникнення кровотеч і тромбоемболії, дозу слід зменшити на 25 – 33 %. У хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв.) дозу слід зменшити на 25 – 33 %. Лікування тромбоемболічних ускладнень, нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ Непотрібно змінювати дозу хворим з нирковою недостатністю легкого ступеня вираженості (кліренс креатиніну більше або дорівнює 50 мл/хв.). Помірна або тяжка ниркова недостатність асоціюється із збільшеним впливом надропарину. Такі пацієнти мають підвищений ризик виникнення тромбоемболії та кровотеч. Якщо зменшення дози є доцільним у хворих з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну більше або дорівнює 30 мл/хв. і менше 50 мл/хв.), маючи на увазі індивідуальні ризик-фактори щодо виникнення кровотеч і тромбоемболії, дозу слід зменшити на 25 – 33 %. Для лікування цих станів у хворих з тяжкою нирковою недостатністю надропарин протипоказаний. Печінкова недостатність Клінічних досліджень у цієї групи хворих не проводилось. Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 633 | Нарушение авторских прав |