АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Надропарин - низькомолекулярний гепарин, розроблений шляхом деполімеризації стандартного гепарину

Фармакодинаміка. Надропарин - низькомолекулярний гепарин, розроблений шляхом деполімеризації стандартного гепарину. Являє собою глюкозаміноглікан із середньою молекулярною масою 4300 дальтон. Надропарин має високий рівень зв‘язування з білком плазми антитромбіном ІІІ. Така спорідненість зумовлює прискорену інгібіцію Ха-фактора, що є головним внеском у високу антитромботичну активність надропарину. Іншими механізмами антитромботичної активності надропарину є стимуляція інгібітору фактора тканинної провідності, активація фібринолізу шляхом прямого вивільнення активатора тканинного плазміногена з клітин ендотелію, модифікація гемореологічних параметрів (зменшення в‘язкості крові та збільшення плинності тромбоцитів і мембранних гранулоцитів). Надропарин має високий рівень співвідношення між анти-Ха- і анти-ІІа-активністю. Він виявляє негайну і пролонговану антитромботичну дію. Порівняно з нефракціонованим гепарином надропарин менш ефективно впливає на функцію і агрегацію тромбоцитів і дуже мало впливає на первинний гемостаз.

Фармакокінетика. Фармакокінетичні властивості визначаються виміром анти-Ха-факторної активності плазми.

Біодоступность

Після підшкірного введення пік анти-Ха-активності (Cmax) досягається через 3–5 годин (Tmax). Біодоступність майже повна (приблизно 98%).

Після внутрішньовенного введення пік анти-Ха-активності (Cmax) досягається через 10 хвилин з періодом напіввиведення 2 години.

Метаболізм надропарину відбувається в основному в печінці (десульфатування, деполімеризація).

Виведення

Після підшкірного введення період напіввиведення становить приблизно 3,5 години.

Особливі групи пацієнтів

Хворі літнього віку

Оскільки фізіологічна функція нирок з віком знижується, виведення сповільнюється. Слід враховувати можливість розвитку ниркової недостатності у цієї групи пацієнтів і відповідно коректувати дозу препарату.

Ниркова недостатність

За даними клінічних досліджень з вивчення фармакокінетичних параметрів надропарину, при його внутрішньовенному введенні хворим із різним ступенем ниркової недостатності була показана кореляція між кліренсом надропарину і кліренсом креатиніну. У хворих з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 36–43 мл/хв.) середня площа під кривою „концентрація/час” (AUC) і період напіввиведення збільшувались на 52 % і 39 % відповідно, порівняно з таким у здорових добровольців. У цих пацієнтів середній плазмовий кліренс надропарину зменшувався до 63% від норми. Спостерігалась широка індивідуальна варіабельність. У хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 10-20 мл/хв.) середня площа під кривою „концентрація/час” (AUC) і період напіввиведення збільшувались на 95 % і 112 % відповідно, порівняно з таким у здорових добровольців. Плазмовий кліренс у хворих з тяжкою нирковою недостатністю зменшувався до 50 % порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 3–6 мл/хв.), що знаходились на гемодіалізі, середні площа під кривою „концентрація-час” (AUC) та період напіввиведення збільшувались на 62 та 65% відповідно порівняно із здоровими добровольцями. Плазмовий кліренс у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, що знаходились на гемодіалізі, зменшувався до 67% від такого у пацієнтів з нормальною функцією нирок.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 461 | Нарушение авторских прав