АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Посттромботична хвороба нижніх кінцівок

Клінічні прояви: розпочинається з гострого тромбофлебіту глибоких вен, виникає набряк, ціаноз, поступово виникають та прогресують трофічні зміни – індурація, пігментація шкіри в н/3 гомілки, далі утворюються трофічні виразки. В послідуючому прохідність глибоких вен може відновлюватись (стадія реканалізації).

Діагностика. Клінічні прояви,доплерографія, флебографія.

Лікування. Консервативне лікування: курс судинної терапії (2рази на рік) - ангіопротектори, венотоніки, дезагреганти, антикоагулянти прямої та непрямої дії, методи та препарати для покращення реологічних властивостей крові (ВЛОК, група кровозамінників гемодинамічної дії).

3. Порушення мікроциркуляції. Основні захворювання, при яких спостерігаються порушення мікроциркуляції:

- Цукровий діабет (діабетична ангіопатія);

- Системні васкуліти;

- Пролежні.

Системні васкуліти – гетерогенна група захворювань, при яких патологічний процес характеризується запаленням і некрозом судинної стінки, що призводить до ішемічних змін в органах та тканинах. Відноситься вузликовий периартеріїт, хвороба Шенлейна-Геноха.

Лікування: гормональна терапія, цитостатики, імуномодулятори.

Пролежні – це некроз шкіри та глибжележачих тканин внаслідокпорушень мікроциркуляції із-за їх тривалого здавлювання. Пролежні - результат порушення трофіки тканин внаслідок тривалої компресії на окремі ділянки тіла. Виникають у місцях де кісткові структури розміщені поверхнево, що спричинює виражену компресію підшкірної жирової клітковини та шкіри, а саме в ділянці сідничних кісток та куприка, рідше в ділянці потилиці, лопаток, ліктів, пʼяткових кісток. Небезпека пролежнів полягає в тому, що при мінімальному прояві пролежня на шкірному покриві може виникнути більш значне ураження глибоких тканин і навіть кісток з виникненням порожнин і кишень. Найчастіше цей вид пролежнів виникає саме в ділянці сідничних кісток і кульшового суглобу. Пролежні також виникають і на стінці трахеї при тривалій інтубації, некрози слизової стравоходу та шлунку від назогастрального зонда, некроз стінки кишки при тривалому знаходженні дренажа в черевній порожнині. В особливо складних випадках пролежні можуть стати причиною сепсису.

Стадії розвитку:

1. Стадія ішемії – тканини бліді, порушується чутливість; (розтирання камфорним спиртом)

2. Стадія поверхневого некрозу – зʼявляються припухлість, гіперемія. В центрі утворюються ділянки некрозу чорного або коричневого кольору; (формують струп – спиртові розчини)

3. Стадія гнійного розплавлення – приєднується інфекція, прогресують запальні зміни, гнійні виділення, процес поширюється в глибину до мязів, кісток.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 541 | Нарушение авторских прав