АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідома хвороба

Прихворів якось я, друже,

Жаліюся жінці:

Кажу, щось мене морозить,

Коле у печінці.

Може, це літа похилі

Дають мені знати:

Що, пожив на світі трохи –

Пора спочивати?

– Не верзи таких дурничок,

В мене інші плани.

Ти до лікаря збирайся,

Хай тебе огляне.

Візьми собі у шафинці,

В лівому куточку,

Ту, що в синю горошинку,

Новеньку сорочку.

Візьми й светра, бо продує,

Може бути гірше,

Та й на ліки тоді піде

Грошенят ще більше.

Я послухав, одягнувся…

Та лиш під дверима

Зрозумів, що мені душно, –

Парить одежина.

А поки я до прийому

Того дочекався,

То і спина стала мокра,

Так ніби скупався.

Лиш поріг переступив я,–

Лікар: – Роздягайтесь,

Там народу ще багато?

Скоріше звивайтесь.

Виліз я скоренько з лахів,

Став терпляче ждати,

Коли лікар про хворобу

Щось буде питати…

Встав,нарешті, зайшов з тилу...

Щезнув на хвилинку…

З колегою повернувся –

Оглянули спинку.

Пошептались, порадились,

Ще двох запросили –

Відвезти мене у Київ

Разом так рішили.

– Ця хвороба медицині

Незнана донині.

Різні бачили ми шкіри,

Та не такі сині.

Одягайтеся швиденько,

Вже літак чекає.

Скільки ви ще протягнете –

Один Господь знає.

Взяв скоренько я сорочку

Й здивувався, друже.

Бачу – сині горошинки

Розповзлися дуже.

– Я до Києва летіти

Бажання не маю,

Бо діагноз своїй шкірі

Достеменно знаю.

То, панове, не хвороба

Невідома влізла.

То від поту сорочина

На мені облізла.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 432 | Нарушение авторских прав