АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Взаємодія генів у детермінуванні ознак

Правильність встановлених Г.Менделем закономірностей спадковості були підтверджені після 1900 року дослідами по вивченню успадкування ознак як у тварин, так і в рослин. Однак, в той же час з’ясувалось, що одержані Г.Менделем числові співвідношення при розщепленні в потомстві гібридів були вірними в тих випадках, коли кожен ген визначав розвиток тільки однієї спадкової ознаки. Наприклад, в гороху один ген визначає утворення круглої форми насіння, другий – зморшкуватої. Але було зібрано багато фактів, які вказують на те, що взаємостосунки між генами і ознаками, які вони визначають, носять більш складний характер.

З’ясувалося, що, по-перше, один і той самий ген може впливати на розвиток кількох різних ознак; по-друге, відбувається взаємодія генів, коли одна і та сама ознака розвивається під впливом багатьох з них. Отже, спадковий чинник не можна розглядати як зачаток майбутнього організму, і організмі не існує абсолютної незалежності генів один від одного. Існує складний зв’язок і взаємодія генів в системі генотипу при розвитку будь-якої ознаки організму.

Взаємодія генів має біохімічну природу і грунтується на взаємодії синтезованих під контролем генів білків ферментів.

Відомі два типи взаємодії генів: алельних і неалельних.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 649 | Нарушение авторских прав