АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Еталони відповідей до задачі № 6

Прочитайте:
  1. А. Задачі для самоконтролю
  2. А. Ситуаційні задачі.
  3. А. Ситуаційні клінічні задачі
  4. А.Ситуаційні клінічні задачі
  5. Б. Задачі для самоконтролю
  6. Б. Ситуаційні задачі.
  7. Б. Ситуаційні задачі.
  8. Б. Ситуаційні задачі.
  9. Б. Ситуаційні задачі.
  10. Б. Ситуаційні задачі.

1. Діагноз:Туберкульоз легень.

Додаткові методи обстеження:

- ЗАК, ЗАС;

- біохімічне дослідження крові;

- загальний аналіз мокротиння;

- аналіз мокротиння на МБТ;

- аналіз харкотиння на чутливість до антибіотиків;

- Rtg, ОГК;

- спірографія;

- проба Манту.

План лікування:

- дієта №11;

- протитуберкульозні препарати;

- антибіотики (рифампіцин – добова доза 0,45, стрептоміцин);

- ізоніазид по 0,3 2-3 рази на добу;

- етіонамід 0,25 3-4 рази на добу;

- комбіновані препарати (рифатер);

- етамбутол;

- циклосерин;

- антигістамінні препарати (димедрол 0,005, супрастин 0,25);

- нестероїдні протизапальні (індометацин, месуліт, целекоксиб);

- протикашлеві (кодеїн, лібексин);

- відхаркувальні засоби (трава термопсису, амброксол, бромгексин, мукалтін);

- при бронхоспазмі (еуфілін, теофілін, сальбутамол);

- глюкоза з аскорбіновою кислотою;

- переливання плазми, альбуміну;

- глюкокортикостероїди;

- вітаміни, імуномодулятори;

- хірургічне лікування (штучний пневмоторакс, резекція легені, кавернотомія).

2. Продемонструйте на фантомі постановку проби Манту, оцініть результат.

Мета: Діагностична.
Показання:Виявлення інфікування туберкульозною інфекцією.
Протипоказання:Визначає лікар.
Місце виконання:Процедурний кабінет протитуберкульозного диспансеру.
Підготувати необхідне: Маніпуляційний стіл, стерильні: гумові рукавички, лоток, пінцет, ватні кульки. Одноразовий туберкуліновий шприц з голкою в упаковці, флакон ємністю 5 мл (50 доз) або ампула ємністю 3 мл (30 доз) з розчином туберкуліну, флакон з 70о розчином етилового спирту, пилочка, міліметрова прозора лінійка із пластмаси довжиною 100 мм, лоток для використаних інструментів та матеріалів, ємність промаркірована “Для використаних ватних кульок”, з 5% розчином хлораміну, ємність промаркірована “Для промивання одноразових шприців, голок”, з 5% розчином хлораміну, ємність промаркірована “Для замочування одноразових шприців, голок”, з 5% розчином хлораміну.
Алгоритм виконання: 1.Намітити місце ін’єкції у середній третині внутрішньої поверхні передпліччя, де відсутні судини та сухожилля. Праве та ліве передпліччя чергуються. Один раз на рік використовують тільки одне передпліччя (в парні роки обстеження – праве, в непарні – ліве). Рекомендується проведення туберкулінової проби здійснювати в одну й ту саму пору року (краще восени). 2.Двічі протерти місце ін'єкції стерильними ватними кульками, змоченими у 70° розчині етилового спирту. 3.Відпрацьовані ватні кульки занурити у 5 % розчин хлораміну в ємкості, промаркірованій "Для використаних ватних кульок", на 1 годину. 4. Взяти шприц з туберкуліном у праву руку так, щоб II палець утримував муфту голки, І, III та IV пальці — невимушено кінчиками пальців підтриму- вали циліндр, а V палець — поршень. 5.Після висихання шкіри лівою рукою обхопити передпліччя пацієнта знизу (один палець — з однієї сторони, другий-п'ятий — з іншої) і злегка розтягнути шкіру. 6.Голку відносно шкіри поставити зрізом догори, майже паралельно до поверхні шкіри. 7. Голку під гострим кутом вколоти в товщу шкіри так, щоб занурився її зріз. 8.Обережно відпустити ліву руку. 9.Великим пальцем лівої руки натиснути на поршень і ввести 0,1 мл туберкуліну. Біологічна активність 0,1 мл препарату відповідає 2 міжнародним туберкуліновим одиницям (2 ТО), що і становить одну дозу. 10.Після утворення білуватого кольору інфільтрату, вийняти голку. 11.Сухою стерильною ватною кулькою, злегка (щоб не витиснути розчинтуберкуліну, що знаходиться близько до поверхні) зняти залишки туберкуліну біля місця ін'єкції. 12. Відпрацьовану ватну кульку занурити у 5% розчин хлораміну в ємності, промаркірованій "Для використаних ватних кульок", на 1 годину. 13. Провести дезінфекцію шприца і голки після використання (блок “Санітарнопротиепідемічний режим маніпуляційного кабінету", навик “Е”). 14.Порекомендувати пацієнту на протязі 20 хвилин після маніпуляції одягати одяг на місце ін'єкції, місце ін'єкції не мити під проточною водою, не забруднювати, не розчісувати. 15.Порекомендувати пацієнту з'явитися в кабінет для оцінки результату проби через 72 години після введення розчину туберкуліну. 16.Оцінює пробу медична сестра, яка її виконувала, або лікар фтизіатр, який дав направлення на обстеження. За допомогою прозорої міліметрової лінійки слід виміряти і зареєструвати поперечний (відносно до поздовжньої осі руки) розмір інфільтрату. Гіперемію вимірюють лише в тих випадках, коли немає інфільтрату. 17. Реакція вважається негативною, коли повністю відсутні інфільтрат і гіперемія, а залишився тільки слід від голки; сумнівною — при інфільтраті діаметром 2-4 мм або тільки гіперемії будь-якого розміру без інфільтрату; позитивною — при наявності вираженого інфільтрату діаметром 5 мм і більше. Розмір інфільтрату у дітей 17 мм і у дорослих 21 мм і більше, а також везікуло-некротичні реакції, незалежно від розміру інфільтрату, слід оцінювати, як гіперергічну реакцію. 18.Результат проби занести в форму №63 по обліку профілактичних щеплень, форму 112-у і в робочий журнал.

 

 

Терапія № 7

Ви – фельдшер “швидкої медичної допомоги”

Пацієнт А., 40 років, викликав фельдшера швидкої медичної допомоги. Скаржиться на гострий “кинджальний” біль у животі, який посилюється при рухах, сухість у роті. Біль з'явився раптово, коли пацієнт різко встав з ліжка. Лікується з приводу виразкової хвороби.

Об’єктивно: обличчя бліде, холодний піт, язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт дошкоподібний, в акті дихання не бере участі, при пальпації болючий в епігастральній і правій здухвинній ділянці. Симптом Щоткіна-Блюмберга різко позитивний.

1. Ваш попередній діагноз. Ваша тактика.

2. Підготовка хворого та проведення фіброгастроскопії. Діагностичне значення.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 433 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)