АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Диспансеризація. Рецидивуючий бронхіт

Прочитайте:
  1. Акушерська диспансеризація
  2. Диспансеризація
  3. Диспансеризація
  4. Диспансеризація корів і нетелей
  5. Диспансеризація молодняку в період вирощування і відгодівлі
  6. Диспансеризація телят у пологовому відділенні та профілакторії
  7. Тема: Диспансеризація корів і нетелей та телят у пологовому відділенні і профілакторії

Рецидивуючий бронхіт

РБ – це запалення бронхів, що повторюється не рідше 3-4 разів на рік (протягом, мінімально, 2-ох років спостереження), які мають затяжний перебіг (більше 2 тижнів) без клінічних ознак бронхоспазму та без незворотніх фіброзно-склеротичних змін в легенях.

До сьогоднішнього часу обговорюється питання про сутність рецидивуючого бронхіту і хронічного бронхіту. Більшість закордонних авторів], не виділяють окремо РБ, а називають захворювання хронічним бронхітом. В США для позна­чення клінічно різних форм рецидивуючих захворювань органів дихання використовується термін ‘’реактивний бронхіт’’ (reactive bronchitis). Це припускає широкий спектр патології, в тому числі і бронхіальну астму.

РБ є одним з найпоширеніших захворювань і складає третину від усіх ХНЗЛ.

Частота його виникнення на 1000 дітей у віці від 1 року до 15 років коливається в межах від 1,8 до 3,7. Частіше хворіють діти у віці 3-7 років. Після даного віку діти або виздоровлюють або РБ переходить в хронічний чи БА.

Етіологія

Ендогенні фактори:

- частіше це віруси грипу, парагрипу. Тривала персистенція вірусу після ГРВІ в організмі до 3-6 міс

- бактеріальна флора відіграє меншу роль: паличка інфлюенси, стафілококи, стептококи. У даних дітей часто є хронічна патологія ЛОР-органів: хронічні тонзиліти, аденоїди, синусити

- відіграє немаловажну роль змішана вірусно-бактеріальна флора

- сімейна схильність до ХНЗЛ

Екзогенні фактори:

- кліматичні особливості місцевості (підвищена вологість, низький атмосферний тиск, значні перепади температури)

- забруднення атмосфети. Частіше хворіють діти, які живуть у містах

- пасивне куріння

- несприятливі соціально-побутові умови

- рецидиви бронхіту спостерігаються здебільшого в холодні пори року

Патогенез

Пов’язане з недостатністю захисних механізмів зі сторони легень, зниженняю загальної імунологічної резистентності організму. Про це свідчить:

- зниження sIgA (місцевий імінітет)

- дисфункціаональні зміни клітинного імунітету: дисбалансс між Т- і В-лімфоцитами, зниження рівня Тхелперів → призводить до тривалого перебуванння віруса в організмі після чергового ГРВЗ→ виникають повторні затяжні бронхіти затяжного характеру

- пасивне куріння → порушується захисне функція миготливого епітелію→виділяється більше бронхіального слизу → бронх закупорюється → зменшується синтез сурфактанту → пригнічується місцевий імунітет → а при дії несприятливих факторів розвивається повторний бронхіт → запальний процес в легенях постійно підтримується цим пасивним вдихання диму від тютюну

Класифікація

Періоди:

- загострення

- ремісії

За морфологією:

- катаральний

- катарально-гнійний

Клініка

Клінічна картина під час загострення складається з симптомів затяжного бронхіту.

Загострення виникає на фоні ГРВІ, активації хронічних вогнищ інфекції ЛОР-органів, в разі переохолодження

- початок: помірне 2-4 денне підвищення температури тіла, але може бути і нормальною

- симптоми інтоксикації проходять протягом 2-3 днів

- появляється біль голови

- ознаки риніту: нежить

- ознаки фарингіту: сухий кашель, що мучить дитину

- в подальшому кашель стає вологим здебільшого зранку, продуктивним з виділенням слизистого або слизисто-гнійного харкотиння.

- кашель зберігається протягом 3-4 тижнів і більше

- кашель може посилюватись після фізичного навантаження з виникненням задишки. Діти викашлюють після 7 років

- перкуторно над легенями: можливо і без змін, ясний легеневий звук, вкорочення в міжлопатковій ділянці внаслідок збільшення внутрігрудних л/в

- аускультативно: жорстке дихання може зберігатись протягом 2-3 місяців

- розсіяні сухі або середньомухирцеві хрипи непостійної локалізації

- хрипи зникають раніше від кашлю

- можливий подовжений видих

Ремісія

- діти почувають себе здоровими

- кашлю немає або тільки вранці. Можлива підвищена кашлева готовність: кашель після фізичного навантаження, переоходження

- фізикальні зміни бронхолегеневої системи відсутні

- іноді вислуховується жорстке дихання, частіше у міжлопатковій ділянці

Рентгенологічно:

- розширення коренів легень і нечіткість контурів бронхів

- рівномірне посилення легеневого малюнку

- зміни зберігають тривалий час

Лабораторно:

- помірна гіпохромна анемія

- лейкопенія або незначний лейкоцитоз

- часто збільшення ШОЕ до 20 мм.год

- помірне підвищення α2- і γ-глобулінових фракцій, сіалових кислот, появляється С-реактивний протеїн

Спірографія:

- зниження ОФВ1, індексу Тіфно, помірне зниження ЖЄЛ

Лікування

В період загострення лікування в умовах стаціонару

Режим ліжковий чи напівліжковий протягом до 10 діб при наявності виражених ознак інтоксикації і дихальної недостатності

Харчування повноцінне, багате вітамінами

Медикаментозна терапія

Якщо захворювання є наслідком вірусної інфекції обов’язковим є введення препаратів противірусної дії:

- лейкоцитарний інтерферон інтраназально

- гама-глобулін

- ДНКаза

- РНКаза

- оксолінова мазь змазувати носові ходи з профілактичною метою 20-30 днів

- ремантадин дітям після 7 років, т,0,05. Добова доза 15 мг/рік життя

При бактеріальному запаленні, наявних ознаках інтоксикації, виділення харкотиння у тсарших дітей показане призначення антибактеріальних препаратів по можливості з урахуванням чутливості:

- пеніцилін 100тис/кг/д

- оксацилін100 тис/кг/д

- ампіцилін 100 тис/кг/д

- цефалоспорини: цефазолін, цефкроксим 50-80 мг/кг/д

- аміноглікозиди: гентаміцин 2-5-7 мг/кг/д

А/б препарати вводять як правило д/м, рідше всередину. При тяжкій інтоксикації, проведенні бронхоскопічних досліджень: вводять безпосередньо в бронхи чи д/в.

Середники, які сприяють розрідженню і виділенню харкотиння:

- бромгексин в добовій дозі: до 3 років – 0,004, 4-6 років – 0,008, 7-10 років – 0,012, старшим – до 0,016 протягом до 12 днів.

- ацетилцистеїн 20% для інгаляцій і 10%-2 мл для ін’єкцій, пероральний 100, 200, 500, 600-ретард. Д/м чи д/в до 1 року 10-15 мг/кг 2 рази на день, старшим 1 року – 0,5-1 мл 2 рази на день, але не більше 3-5 днів

- мукалтин від ¼ до 1 табл. 3 рази на день розчинити у воді

- корінь алтею, настій по 1чайній-столовій ложці 4-6 раз на день

- грудний еліксир (солодка+анісове масло+аміак+спирт+ вода). Скільки років – стільки капель на 1 прийом.

- 3% розчин йодиду калію запивати молоком

Якщо є численні вологі хрипи, рідке харкотиння в легенях, в анамнезі прояви алергії чи це дитина з ознаками ЕКД призначають антигістамінні середники, для підсушування слизової оболонки:

- дімедрол т.0,02,0,05, 1%-1мл. Добові дози: до 1року-6-15 мг, 1-5 років-15-45мг, 6-12 років – 45-100 мг.

- діазолін т.0,05. Добова доза 20-150 мг в залежності від віку.

- фенкарол т.0,025. Добова доза: до 3 років-10-15мг, 3-7років-20мг, 7-12 років-30-45 мг, старше 12 років-50-75мг

Відволікаюча терапія:

- ніжні вання

- вібраційний масаж

- постуральний масаж

Фізіотерапевтичні методи:

- УВЧ на грудну клітку

- УФО

- Е/форез з магезією для зняття спазму, йодидом калію для розрідження харкотиння, дімексидом, платифіліном для розширення судин, з в.С для укріплення судинної стінки

Диспансеризація

Спостерігають протягом 2 років. Проводиться спірографічне і по потребі рентгенографічне обстеження з інтервалом в 3-6 міс.

Призначають:

- стимулюючу терапію (нуклеїнат натрію, дибазол),

- імунотерапію рослинного чи хімічного походження,

- адаптогени (настойку елеутерокока, женьшеню),

- антиоксиданти (нікотинову кислоту, в. С, А, Е, ліпоєву кислоту).

Обов’язковим є вирішення питання про лікування хронічних фогнищ інфекції, особливо ЛОР-патологія

Систематичні заняття лікувальною фізкультурою для тренування мязевого апарату бронхів

Щорічне оздоровлення в санаторіях

Профілактика

- режим дня, рухливість, зменшення гіподинамії

- загартовування, плавання для розвитку дихальної мускулатури

- запобігання ГРВІ

- усунення дитини з шкідливого середовища і несприятливих умов проживання

- рання санація хронічних вогнищ інфекції


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 452 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.007 сек.)