АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Бобівникові – Menyanthaceae

Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 25 – 70 см заввишки, з повзким стеблом. Листки всі прикореневі, довгочерешкові з трійчастою пластинкою обернено-яйцевндних листочків. Квітки білувато-рожеві, зірчасті, в довгастому гроні на безлистому квітконосному стебельці. Цвіте у травні – червні.

Де росте? По всій території УРСР (в Степу – рідко), на низьких берегах рік і озер, у низинних торфових болотах, в канавах, утворюючи часто густі зарості.

Що й коли збирають? Листки, навесні і влітку під час цвітіння, найчастіше в суху сонячну погоду.

Коли застосовують? Для збудження апетиту, поліпшення ви ділення травних соків і перистальтики шлунково-кишкового тракту, при недостатній кислотності шлункового соку, а також при здутті, жовтяниці, малярії, для збудження функції залоз, заспокоєння нервів і при недокрів'ї. Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку подрібнених листків, настоюють 10 хвилин. П'ють по 1 склянці перед їдою при водянці набряках, недокрів'ї, ревматизмі, золотусі. Для збудження апетиту готують чай з суміші трави полину гіркого і листків бобівника (порівну) – беруть 1 чайну ложку на 1 склянку окропу (діють гіркі глікозиди: меніантин, меліатин і лаганін, флавоноїди (рутин), алкалоїд генціанін, ефірно-органічиі кислоти, фітостерин тритерпеновий сапонін (бетулінова кислота), холін, летка олія пектини, віск, дубильні, смолисті й інші речовини, в яких є йод)

Для заспокоєння нервів з суміші листків бобівника, листків м'яти холодної і кореня валеріани в співвідношенні 4:3:3 готують настій – беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу, настоюють півгодини і випивають протягом дня ковтками.

Для збудження апетиту і поліпшення травлення п'ють чай з суміші трави бобівника, трави золототисячника, центурії, листків м'яти холодної і кореня аїру в співвідношенні 4:3:2:1 – беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу і настоюють півгодини. Вживають по півсклянки 2 – 3 рази на день, за півгодини до їди.

При нервовій збудливості беруть 1 столову ложку суміші трави бобівника, листків м'яти холодної, кореня валеріани і кореня дягелю лікарського в співвідношенні 2:3:2,5:2,5 на 1 склянку окропу 1 настоюють 20 хвилин. П'ють по півсклянки двічі на день.

Для стимуляції дії травних залоз і при слизовому катарі шлунка і кишок 1 столову ложку суміші листків бобівника трилистого, листків холодної м'яти, трави деревію тисячолистого, трави золототисячника-центурії і насіння кропу (порівну) настоюють 2 години в 1 склянці окропу. П'ють по півсклянки тричі на день, перед їдою.

При хворобах печінки 1 столову ложку суміші листків бобівника трилистого, квіток ромашки лікарської і трави чистотілу (порівну) 1 хвилину кип'ятять в 1 склянці води, настоюють 1 годину і, відцідивши, п'ють по півсклянки вранці і ввечері, через годину після їди.

При малярії беруть 1 столову ложку суміші листків бобівника, трави полину гіркого і цвіту соняшника у співвідношенні 10:3:5 на 1 склянку окропу, напарюють 10 хвилин і п'ють по З склянки на день.

Зовнішньо використовують напар із суміші листків бобівника і квіток ромашки (порівну). Вживають для клізм після випорожнення, щоб очистити пряму кишку при хворобах з порушенням обміну речовин і при хронічних запорах та для промивання застарілих ран і виразок.

БРУСНИЦЯ ЗВИЧАЙНА (ГОГОЗА) –

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 437 | Нарушение авторских прав