АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Вересові – Ericaceae. Як виглядає? Невеличкий вічнозелений гіллястий кущик 15 – 70 см заввишки

Як виглядає? Невеличкий вічнозелений гіллястий кущик 15 – 70 см заввишки. Стебло тонке з піднятими гілками, кора сіро-бура. Листочки дрібні, розміщені супротивно, тісно-черепичасто, в чотири ряди. Квітки лілозі або лілово-рожеві, іноді білі або кремові, на коротких квітконіжках, розміщені в однобокі грона. Смак рослини гіркий, терпкий. Пахне медом. Цвіте з липня по вересень.

Де росте? В лісових і на півночі лісостепових районів – не сухих і вогкуватих, бідних на вапно, піщаних ґрунтах, частіше в соснових і мішаних лісах, па галявинах, сухих горбах, на лісових луках, при дорогах.

Що і коли збирають? Гілки з листочками і квітками, влітку.

Коли застосовують? Як засіб потогінний і сечогінний, протизапальний – при запаленнях сечових шляхів. Рекомендують при подагрі, ревматизмі, захворюваннях сечового міхура, які супроводять запалення передміхурової залози, сечокам'яній хворобі, проносах. Вживають при розладі нервової системи, безсонні, ляклизості, задумливості (діють глікозиди арбутин і ериколін, алкалоїд ерикодин, фумарова, кремнієва й цитринова кислоти, дубильні речовини, флавоноїди, кверцетин і мірицитрин, солі кальцію).

Застосовують як чай. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку вересу і настоюють 10 хвилин. П'ють 2 склянки на день ковтками, корисний при катарі шлунка з підвищеною кислотністю. Як засіб, що заспокоює нерви і лікує безсоння, використовують суміш вересу, трави собачої кропиви серцевої, сухоцвіту болотяного і валеріанового кореня у співвідношенні 4:3:3:1 – беруть 1 столову ложку суміші на 2 склянки окропу й запарюють цілу ніч. П'ють щогодини по -1 – 5 ковтків, 4 склянки на день (при неврастенії). При безсонні беруть 2 повні столові ложки суміші трави вересу, листків меліси і кореня валеріани у співвідношенні 2:2:0 на 1 склянку окропу, настоюють 15 хвилин. Випивають ковтками протягом дня.

При хронічних запальних змінах у серцевому м'язі, перикарді, серцевих клапанах і стані після їх перенесення (компенсовані і декомпенсовані вади клапанів серця, ендокардит, міокардит, перикардит, недостатність мітрального клапана, мітральний стеноз, недостатність аортального клапана, стеноз аорти) 2 чайні ложки суміші квіток вересу, квіток терну*, квіток глоду колючого, трави собачої кропиви серцевої, трави деревію, кореня любистку (порівну) варять 20 хв в склянці води і випивають ковтками за день.

*Квітки терну колючого (Primus spinosa L.) з родини розових (Rosacael містять глікозид амигдалін і ціаністі сполуки. Діють як трохи проносний і потогінний засіб, а також при серцевих болях, для зниження тиску і в'язкості крові. Корінь любистку лікарського (Levisticum officinale Koch.) з родини селерових (Арілсеае) діє як сечогінний, болетамувальний і серцевий засіб, ефектніший при порушенні менструального циклу. Протипоказаний вагітним.

Сечогінно при хронічних циститах, пієлітах, сечокам'яній хворобі, нирковій коліці діє суміш трави вересу, трави остудника голого, листків мучниці, трави дроку, трави звіробою звичайного, квіток лаванди, кореневищ аїру тростинового і листків шавлії (порівну) – беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу, напарюють 10 хвилин, п'ють 2 склянки па день.

При болісних менструаціях у жінок запарюють 1 столову ложку суміші розквітлих гілок вересу, кори крушини ламкої, листків берези, квіток ромашки, листків м'яти холодної і кореневищ та коренів валеріани в співвідношенні 10:7.5:7.5:25:25:25 в 0,25 л води і випивають гарячим протягом дня.

Для компресів на рани, що трудно гояться, абсцеси вживають відвар з суміші трави вересу, трави хвоща польового і трави золотушника* звичайного в співвідношенні 3:3:4 – 2 повні столові ложки заливають 0,5 л окропу і варять 15 хвилин.

*Трава золотушника звичайного (Solidago virga aurea L.) з родини айстрових (Asteraceae) містить сапоніни, флавоноїди (рутин, астрагалін кверцитрин), слиз, смолу, катехінові дубильні, летку олію, гіркоту, органічні кислоти. Застосовують її при розладах сечовиділення у людей похилого віку:при мимовільному сечовипусканні і затримці; болях і застійних явищах у нирках; каменях, гематурії; при сечокам'яній і жовчнокам'яній хворобах, водянці, як сечогінний і жовчогінний засіб; при ранах, що погано гояться.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 419 | Нарушение авторских прав