АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Розові – Rosaceae. Як виглядає? Кущ, рідше деревце до 5 м заввишки

Прочитайте:
  1. Вкажіть систематичне положення (тип, клас, ряд, родина, рід, вид) збудників бабезіозу собак і котів.
  2. Гидродинамическая величина Электрическая величина
  3. Гидродинамический фактор
  4. Гідродинаміка потоку в трубі
  5. Гідродинамічний опір судинної системи
  6. Головним фактором, що визначає величину аеродинамiчного опору є
  7. Исследование внутриглазного давления и гидродинамики глаза
  8. Прародина славян по генетическим данным
  9. Причины включения гидродинамического фактора
  10. Родина Аґрусові – Grossulariaceae

Як виглядає? Кущ, рідше деревце до 5 м заввишки. На міцних пурпурово-брунатних пагонах рідкі, товсті, прямі, 2.5 – 4 см завдовжки колючки. Листки 2 – 6 см завдовжки, широко-ромбічпі, з голими черешками, з обох боків короткопухнасті, по краях пилчасті, перисто-три-, п'ятилопатеві. Квітки двостатеві, з білими (або червоними) пелюстками, зібрані в щитовидні суцвіття. Запах квіток специфічний, приємний. Плоди червоні, рідше червоно-жовтуваті, з борошнистою м'якоттю і 2 – 5 кісточками. Цвіте у травні – червні, плоди достигають у серпні.

Де росте? Як декоративний кущ – у парках, у живоплотах; як дикорослий – по узліссях листяних лісів, серед чагарників, на крутих річкових берегах у Закарпатті.

Що й коли збирають? Квітки – в травні, плоди – в серпні.

Коли застосовують? При функціональних розладах серцевої діяльності (при сильних нервових зворушеннях, при запамороченні голови), при серцевій слабості після видужання від виснажливих хвороб, при ангіоневрозах клімактеричного періоду (приливи крові до голови), в початковій стадії гіпертонічної хвороби, при безсонні у хворих з порушенням серцевої діяльності і при гіпертиреозі з тахікардією. Глід понижує збудливість центральної нервової системи, тонізує серцевий м яз, посилює кровообіг у коронарних судинах серця і судинах мозку, усуває тахікардію і аритмію, знімає неприємне відчуття у ділянці серця, дещо знижує кров'яний тиск і поліпшує загальний стан хворих. (Сильніше діє вічнозелений барвінок малий – Vinca minor L., багатий на рутин і алкалоїд вінін, який знижує кров'яний тиск). Глід допомагає і при миготливій аритмії. При атеросклерозі знижує рівень холестерину в крові.

Застосовують як чай. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку квіток і настоюють 10 хвилин. П'ють по 1 склянці тричі на день. Як краплі готують так. Настоюють повну жменю свіжих квіток чи стиглих плодів на 0.25 л спирту чи міцної горілки (1:2) протягом 14 днів, відціджують і вживають по 40 крапель тричі на день на ложці води (так само витиснутий з свіжих квіток сік, консервований у співвідношенні 4:1 90% спирту). Людям дратливим, нервовим, особливо при істеричних припадках, клімактерії (у жінок) готують чай із 1 столової ложки з верхом суміші трави собачої кропиви, маренки запашної*, листків ожини, трави сухоцвіту болотяного і квіток глоду в співвідношенні 2:2:2.5:1.5:1, взятої на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин. П'ють 3 склянки на день.

*Трава маренки запашної (Asperula odorata L.) з родини маренових (Rubiaceae), завдяки вмісту кумарину з приємним запахом сіна, поліпшує смак ліків, діє дещо наркотично, заспокійливо, усуває приливи крові до голови (ангіоневрози), впливає позитивно на обмін речовин, діє спазмолітично, антисептично, сечогінно та жовчогінно.

При підвищеному тиску крові (гіпертонії) 1 столову ложку суміші квіток глоду, плодів глоду, трави хвоща польового, трави омели білої, зубців часнику, квіток арніки гірської і трави деревію тисячолистого в співвідношенні 3:3:3:3:3:1:4 настоюють у 1 склянці окропу і п'ють по 0.25 склянки 4 рази на день.

При серцевому неврозі з порушенням травлення, безсонням беруть 2 повні чанні ложки суміші квіток глоду колючого, трави споришу звичайного і трави хвоща польового в співвідношенні 5:3:2, настоюють півгодини в 1 склянці окропу.

Настоянку квіток та листків глоду на 70% спирті у співвідношенні 1:10 (по 50 крапель або по 1/2 – 1 чайній ложці тричі на день, у чарці води) чи їх водний напар рекомендують як чудовий тонізуючий, спазмолітичний і заспокійливий засіб. У дуже високих дозах (в 4 – 5 разів більших за звичайно призначувані) і за тривалого й систематичного їх вживання глід не тільки купірує, але часто на кілька років припинює появу припадків стенокардії. А при ангінозних станах, інфаркті міокарда, декомпенсації глід має перевагу над нітросполуками та опійними препаратами, бо не дає побічних токсичних дій і не виявляє гальмівного впливу на функцію кишок (не спричинює запорів). Збільшуючи силу серцевих скорочень, глід встановлює рівновагу між нею і кров'яним тиском. Підвищений тиск знижує, знижений – підвищуе і тим самим зменшує збудливість симпатичної нервової системи. При безсонні, пов'язаному з нервовим збудженням, забезпечує спокійний, глибокий і тривалий сон, не зумовлюючи після пробудження станів психічного пригнічення. Глід дає добрі наслідки при різних алергічних захворюваннях. У ряді випадків гострого суглобового ревматизму тяжкі болі послаблюються через кілька днів після призначення глоду. При гіпертонії ниркового походження глід не дає сприятливих наслідків.

При жовчнокам'яній хворобі з жовтяницею добрі наслідки дає вживання відвару з суміші подрібненої сухої кори з однорічних пагонів глоду, 1 столової ложки кори, вареної протягом 20 хвилин в І склянці перевареної м'якої води, до якого (гарячого) додають 1 чайну ложку трави м'яти холодної і настоюють ще півгодини (діє глікозид ескулін).

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 382 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)