АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Розові – Rosaceae. Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина, з міцним стрижневим коренем, вкритим бурими рештками прилистків

Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина, з міцним стрижневим коренем, вкритим бурими рештками прилистків. Стебла дугоподібно піднесені, 10 – 30 см завдовжки, вкриті так само, як черешки й квітконіжки, білою або сивою повстю з домішкою рідких простих волосків. Прикореневі та нижні стеблові листки довгочерешкові, складаються з 6 – 7 листочків, середні та верхні з 3 – 5 листочків. Листочки обернено-яйцевидні, з вузькоклиновидною основою, на верхівці з 2 – 5 зубцями з кожного боку листочка; зверху голі або з досить довгими рідкими волосками, зелені, блискучі, зісподу – білоповстисті, сріблясті. Квітки з приємним запахом, трохи терпкуваті на смак, 1.5 – 2 см в поперечнику, жовті, на тонких квітконіжках. Плоди – тонкозморшкуваті, дрібні яйцевидні сім'янки. Цвіте в червні-вересні.

Де росте? На схилах, луках, пасовиськах, полях, перелогах, біля жител, інколи невеликими заростями на узліссях, галявинах, у чагарниках, по узбіччях доріг – по всій території УРСР. В Полинному Степу зустрічається рідко, відсутній в карпатських лісах.

Що й коли збирають? Усю траву – під час цвітіння (сушать на протязі, на горищі під залізним дахом), насіння – восени.

Коли застосовують? Як в'яжучий, сечогінний, кровооздоровний, кровоспинний, болезаспокійливий засіб при спазмах і шлункових та маткових болях, при болісних менструаціях; для регуляції функціональної діяльності товстих кишок, при запорах; при жовчнокам'яній хворобі та хворобах печінки (діють дубильні речовини, гіркота, смола, органічні кислоти, флавоноїди, слиз, солі, вітамін С).

Як чай готують так. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку трави, настоюють 10 хвилин і п'ють 2 – 3 склянки на день. Застосовують у вигляді відвару. 20 г трави варять 5 хвилин у 200 мл води і п'ють по 1 столовій ложці тричі на день при спазмах і болях. При болісних менструаціях кладуть ще й компреси з цієї рослини на нижню частину живота, а всередину вживають напар 1 столової ложки суміші трави перстачу гусячого, трави гірчака перцевого і трави меліси в співвідношенні 3:2:1 в 1 склянці окропу (протягом 10 хвилин), якого п'ють 3 склянки на день.

При шлункових коліках, блюванні і спазмі воротаря, зокрема у дітей молодшого віку, добрі наслідки бувають від перстачу гусячого (у співвідношенні 5:100 води) в дозі 1 – 3 чайних ложок відвару з молоком для припинення блювання.

Щоб запобігти викидневі, п'ють відвар з насіння перстачу гусячого на молоці (1 чайна ложка насіння на 1 склянку молока). Випивають протягом дня, за 2 рази.

При жовчнокам'яній хворобі та при хворобах печінки п'ють свіжий сік з перстачу гусячого, змішавши його (порівну) із свіжим соком зеленого жита, – по 1 столовій ложці суміші, тричі на день.

Напаром або відваром полощуть рот при болі зубів, при цинзі, щоб зміцнити ясна; також вживають його для ванночок і компресів на рани, що кровоточать. Свіжі листки гоять рани.

ПЕРСТАЧ ПРЯМОСТОЯЧИЙ (КАЛГАН) –

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 396 | Нарушение авторских прав