АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Розові – Rosaceae. Як виглядає? Багаторічний куш 100 – 150 см заввишки, з ло зиноподібними гілками і численними колючками

Прочитайте:
  1. Вкажіть систематичне положення (тип, клас, ряд, родина, рід, вид) збудників бабезіозу собак і котів.
  2. Гидродинамическая величина Электрическая величина
  3. Гидродинамический фактор
  4. Гідродинаміка потоку в трубі
  5. Гідродинамічний опір судинної системи
  6. Головним фактором, що визначає величину аеродинамiчного опору є
  7. Исследование внутриглазного давления и гидродинамики глаза
  8. Прародина славян по генетическим данным
  9. Причины включения гидродинамического фактора
  10. Родина Аґрусові – Grossulariaceae

Як виглядає? Багаторічний куш 100 – 150 см заввишки, з ло зиноподібними гілками і численними колючками. Існує багато видів і різновидностей шипшини, найбагатша на вітамін С шипшина корична (Rosa cinnamomea L). Листки непарноперисті, з 5 – 7 довгасто-еліптичними або довгасто-яйцевидними гостропил-частими листочками. Квітки з приємним запахом, з ланцетовидними приквітковими листками, п'ятипелюсткові, пелюстки блідо- або темно-червоні, широкояйцевидні. Плід – несправжня ягода з численними горішковидними сім'янками всередині. Плоди м'ясисті, зверху гладенькі, всередині волосисті, оранжеві або червоні, приємні на смак, містять у собі яблучну й цитринову кислоти, флавоноїди, ванілін, бетулін, ізокверцитрин, лікопін, цукор, дубильні речовини, каротеноіди, ксантофіл, пектини, вітаміни (до 1.7%) С, A, B2, Е, К і Р; в сім'янках – летку і жирну олії. Цвіте у травні-червні, ягоди достигають у жовтні.

Де росте? На узліссях, межах, в ярах, придорожних ровах, серед чагарників, під парканами, по цвинтарях – по всій території УРСР. Рослина дуже мінлива, наприклад Rosa canina L. (собача).

Що й коли збирають? Листки під час цвітіння, стиглі плоди – приблизно з 15 жовтня (сушать в печі при температурі до 80°).

Коли застосовують? Багатий зміст вітамінів і їх дуже вдале поєднання в плодах зумовлюють застосування шипшини – при цинзі, геморагічному діатезі (гемофілії), атеросклерозі, як засіб, що підвищує опірність організму, в боротьбі з інфекційними хворобами (коклюш, скарлатина, дифтерія, пневмонія), при ранах, що погано гояться, інфікованих ранах, маткових та інших кровотечах (діє вітамін С), при курячій сліпоті, каменях печінки і нирок, при лікуванні ран, виразок і ошпарень (діє каротин, провітамін А), для зміцнення гостроти зору і поліпшення функції кровотворних органів – вітамін B2; вітамін К нормалізує зсідання крові, а вітамін Р ущільнює стінки судин і зменшує їхню ламкість; фітонциди діють протимікробно, сапоніни – сечогінно.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку потовчених плодів (разом з сім'янками) і кип'ятять 5 хвилин. П'ють по 1 склянці вранці і ввечері, ковтками: при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки (навіть з кровотечами) і при гастритах з недостатньою шлунковою секрецією, при різних формах недокрів'я (у слабо розвинених дівчат і юнаків і при злоякісних пухлинах), при кам'яних хворобах печінки і сечових органів, при атеросклерозі, зокрема коронарних судин серця. Замість чаю можна вживати спиртову настоянку з плодів шипшини. 1 склянку підсушених або дрібно порізаних сухих плодів змішують з 1 – 1.5 склянки цукру-піску і 3 склянками 70% спирту та ставлять на 5 днів на сонце. На 6-й день доливають ще 3 склянки 40% горілки і тримають на сонці ще 5 днів. На 10-й день відціджують, осад відтискують, зливають у пляшку і п'ють по малій чарці (15 г) двічі на день після їди. Відвар з коренів (2 столові ложки подрібненого кореня на 2 склянки води) кип'ятять 15 хвилин, настоюють, поки не прохолоне, і п'ють тричі на день по 1 склянці при кам'яних хворобах печінки і сечових органів та при малярії (знешкоджує плазмодії), перед їдою. Напар з листків шипшини (1 столова ложка на, 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин), вживаний по 1 склянці на день, поліпшує моторну функцію шлунка, заспокоює болі в шлунку, знешкоджує гази, а при проносах зменшує кількість позивів (на ділянку шлунка кладуть грілку). П'ють перед їдою.

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 400 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)