АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Спостереження за хворими і __________з ожирінням і догляд за ними І

Прочитайте:
  1. A) Нарушение конструктивной деятельности у больных с поражением лобных долей мозга
  2. A) продажа одной и той же продукции по разным ценам различным покупателям
  3. A. Висічення проривної виразки, пілоропластика, СПВ.
  4. A. Задній верхній зубчастий
  5. A. Клинически значимая протеинурия
  6. A. Кров не сумісна за групою
  7. A. Понятие коматозного состояния
  8. Anamnesis morbid (История заболевания).
  9. B тексте содержатся орфографические ошибки. Выпишите предложения с ошибками и исправьте их. Переведите текст на русский язык.
  10. b) и с) Происхождение эксогамии и ее отношение к тотемизму

Під ожирінням розуміють надмірне відкладання жирової І тканини в підшкірній жировій клітковині і різних органах, зумовле- 1 не порушенням обміну речовин. Ожиріння є достатньо серйозною ме- 1 дичною і соціальною проблемою в силу його поширення. За деякими 1 даними 20—30 % населення в економічно розвинених країнах має І надмірну масу тіла. 1

У багатьох випадках ожиріння розглядається як самостійне захво- І рювання (первинне, аліментарне, екзогенно-конституційне ожиріння). |

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХВОРИМИ З ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ

Воно пов'язане нерідко з переїданням, малорухомим способом життя, спадковістю. У інших хворих мова може йти про вторинне ожиріння, провідну роль у походженні якого відіграють порушен­ня функції органів ендокринної системи (гіпофіза, яєчників, щито­подібної залози) або ушкодження центральної нервової системи (на­приклад, пухлини, травми).

Нині створені численні таблиці і формули, які дозволяють визна­чити нормальну (ідеальну) масу тіла людини з урахуванням її статі, віку, типу будови тіла. Найпростішою, хоч і не завжди точною, є фор­мула Брока, згідно з якою нормальна маса тіла (в кілограмах) є ре­зультатом простої арифметичної дії: зріст у сантиметрах мінус 100. Перевищення ідеальної маси тіла в межах 10—20 % відноситься до першого ступеня ожиріння, у межах 30—59 % —до другого ступеня, від 60—100 % — до третього ступеня, вище 100 % — до четвертого ступеня ожиріння.

Особливості догляду за хворими нерідко визначаються не тільки самим ожирінням, але й супутніми захворюваннями, які часто зу­стрічаються у таких пацієнтів.

Хворі на ожиріння часто скаржаться на задишку, слабкість, піт­ливість. Мають нахил до підвищення артеріального тиску. Вони часто страждають супутніми захворюваннями: атеросклерозами, ішеміч­ною хворобою серця, цукровим діабетом, подагрою, жовчнокам'яною і сечокам'яною хворобою.

У цьому плані необхідно вести спостереження за функціональним станом дихальної і серцево-судинної систем (вести підрахунок час­тоти дихання, визначати властивості пульсу, вимірювати артеріаль­ний тиск).

У хворих із ожирінням часто спостерігається підвищена піт­ливість, яка призводить до того, що в місцях стикання шкірних складок (у пахвових впадинах, під грудними залозами у жінок та ін.) можуть виникати попрілості, різні гноячкові ураження. їх профілак­тика полягає в ретельному догляді за шкірними покривами, регуляр­ному прийманні ванни або душу.

Велику роль відіграє визначення маси тіла. Контроль динаміки маси тіла є в таких випадках надійним критерієм проведення лікування.

Вирішальне значення в лікуванні хворих з ожирінням і догляду за ними має організація дієтичного харчування. Таким пацієнтам призначають низькокалорійну дієту з достатнім вмістом білків, віта­мінів, харчових волокон і низьким вмістом тваринних жирів і вугле­водів, особливо легко засвоюваних. Загальна калорійність харчового раціону повинна становити 1000—1400 ккал.

Найоптимальнішим є 4—5-разове споживання їжі невеликими порціями. 1—2 рази на тиждень доцільно призначати розвантажу-


вальні дні (кефірно-сирні, м'ясні, яблучні). Повне голодування різ­ної тривалості (від 7—10 до 25—35 днів), яке застосовують іноді в лікуванні хворих з ожирінням, є не зовсім фізіологічним, оскільки тривалий дефіцит білка може супроводжуватись від'ємним азотис­тим балансом. Особливо недопустимо проводити лікувальне голоду­вання самостійно в домашніх умовах. Його можна призначати лише в спеціальних відділеннях під постійним контролем лікаря.

У комплекс лікувальних заходів, які проводять при ожирінні, включають спеціальні фізичні вправи (за відсутності протипока­зань), різні водні процедури, масаж. У разі потреби призначають лікарські засоби, які зменшують апетит (фепранон, мефолін та ін.), гормональні препарти (тиреоїдин), сечогінні засоби.

~ Контрольні запитання

1. Чим обумовлено виникнення цукрового діабету?

2. Що таке гіперглікемія, глюкозурія?

3. Що таке інсулінозалежний та інсулінонезалежний цукровий діабет?

4. Який провідний симптом виникає при цукровому діабеті?

5. Назвіть інші симптоми цукрового діабету.

6. Що таке ангіопатія, ретинопатія, нефропатія?

7. Чому хворим на цукровий діабет необхідно повторно проводити за­гальний аналіз сечі, дослідження сечі за методом Нечипоренка?

8. Чому пацієнтам потрібно регулярно здійснювати догляд за шкірою, особливо промежиною?

9. Чому пацієнтам на цукровий діабет потрібно регулярно здійснювати догляд за ротовою порожниною?

10. Чому у хворих на цукровий діабет необхідно стежити за діяльністю дихальної і серцево-судинної систем?

11. Як може змінюватись маса тіла у хворих на цукровий діабет?

12. Охарактеризуйте лікувальну дієту для хворих на цукровий діабет.

13. Чому хворим на цукровий діабет доцільно в харчовий раціон додава­ти продукти з грубоволокнистою клітковиною?

14. Яку допомогу слід надати хворому похилого віку на цукровий діабет, якщо у нього виник біль у загруднинній ділянці?

15. Як запобігти прогресуванню алергійних реакцій на введення інсу­ліну?

16. Яку допомогу потрібно надати при виникненні ліподистрофії?

17. Які клінічні ознаки виникають при гіпоглікемії?

18. Яку допомогу слід надати при гіпоглікемії?

19. Назвіть можливі захворювання щитоподібної залози.

20. Як може проявлятись порушення нервово-психічного стану в пацієн­тів із захворюванням щитоподібної залози?

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХВОРИМИ З ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ 319

21. Як може змінюватись маса тіла при захворюваннях щитоподібної за­лози?

22. Як може змінюватись температура тіла при захворюваннях щито­подібної залози?

23. Яка температура повітря повинна бути в приміщенні для хворих на гіпер- і гіпотиреоз?

24. Що застосовують при огрубінні, потовщенні, злущуванні шкіри у хворого гіпотиреозом?

25. Які очні симптоми можуть спостерігатись у хворих з дифузним ток­сичним зобом?

26. Які порушення серцево-судинної системи можуть спостерігатись при захворюваннях щитоподібної залози?

27. Проведення якої терапії потребують хворі з гіпотиреозом?

28. Які симптоми розвиваються у хворих при тиреотоксичному кризі?

29. Яку терапію застосовують при появі ознак тиреотоксичного кризу?

30. Що таке ожиріння?

31. В яких випадках ожиріння розглядається як самостійне захворю­вання, в яких — як вторинне ожиріння?

32. Як визначити нормальну масу тіла за формулою Брока?

33. Охарактеризуйте ступені ожиріння.

34. Який догляд за шкірою необхідно здійснювати при ожирінні?

35. Яку дієту призначають при ожирінні?

36. Чому при ожирінні недоцільно застосовувати голодування, особливо довготривале?

 

f

XVIII

ДОГЛЯД ЗА ТЯЖКОХВОРИМИ І ХВОРИМИ, ЯКІ ВМИРАЮТЬ. РЕАНІМАЦІЙНІ ЗАХОДИ


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 697 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)