АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Стратифікація ризику

Стратифікація ризику стабільної стенокардії оцінюється:

1) клінічною оцінкою;

2) відповіддю на стрес-тести;

3) шлуночковою функцією;

4) коронарною анатомією.

Рівень кардіоваскулярної смерті в дослідженні PEACE був менший ніж 1 % на рік, тоді як у популяції з високим ризиком, такій як пацієнти з цукровим діабетом, у дослідженнях MICRO-HOPE та IONA рівень річної кардіоваскулярної смертності був > 2 %. Отже, річна кардіоваскулярна смертність > 2 % індивідуально вважається високим ризиком, річна кардіоваскулярна смертність < 1 % вважається низьким, і 1–2 % — середнім. Пацієнти зі стабільною стенокардією, які мають зміни на ЕКГ у стані спокою (ознаки перенесеного ІМ, БЛНПГ, лівої передньої геміблокади, гіпертрофії ЛШ, AV-блокади ІІ–ІІІ ступенів або фібриляції передсердь) мають більший ризик кардіоваскулярних ускладнень, ніж пацієнти з нормальною ЕКГ-картиною.

Рекомендації зі стратифікації ризику за клінічною оцінкою, ЕКГ та лабораторними тестами при стабільній стенокардії базуються на деталізованій історії хвороби та даних об'єктивного обстеження, включаючи визначення індексу маси тіла (ІМТ) та/або окружності талії в усіх пацієнтів, повний опис симптомів, оцінку погіршення функціонального стану, анамнез та профіль кардіоваскулярного ризику, ЕКГ у стані спокою всім пацієнтам (рівень доказів B).

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 377 | Нарушение авторских прав