Завдання №2. Вивчення перетравлювальної здатності фагоцитів.
1. Провести фарбування мазків (лаб. роб. №5): зафіксувати клітини метанолом 1 – 2 хв, нанести 0,1-ий % спиртовий розчин нейтрального червоного індикатора на 20 – 30 хв, змити фарбу дист. водою, підсушити мазок на повітрі.
2. Облік отриманих результатів провести під світловим мікроскопом з використанням імерсійного об’єктиву ×90 і визначити 2 показники: вміст НСТ-позитивних нейтрофілів (з розрахунку на 100 клітин) та розрахувати середній цитохімічний коефіцієнт за формулою 5.2. В полі зору мікроскопа підрахувати 100 –200 клітин нейтрофільних лейкоцитів і визначити відсоток нейтрофілів, які містять в цитоплазмі темпі зерна диформазану та кількість утворених гранул за цитохімічним коефіцієнтом (для спонтанного НСТ-тесту та для стимульованого НСТ-тесту).
3. Оцiнку цитохiмiчної реакції провести загальноприйнятим напiвкiлькiсним методом з визначенням ступеня (0 – 4) забарвлення площі клітин i підрахуванням середнього цитохiмiчного коефiцiєнту (ЦХК).
Реакцію оцінюють за чотирма ступенями в залежності від кількості гранул, що утворились в нейтрофілах: I ступінь – одиничні гранули, II ступінь – гранули займають 1/3 цитоплазми клітини, III ступінь – гранули займають 2/3 цитоплазми клітини, IV ступінь – гранули займають всю цитоплазму клітини. Розрахунок проводять за формулою 5.2:
, у.о. де:
an+ – кількість клітин, в яких гранули диформазану займають до 25%
цитоплазми;
bn++ – кількість клітин,в яких гранули диформазану займають 25 – 50 %
цитоплазми;
cn+++ – кількість клітин, в яких 55 – 75% цитоплазми покрито гранулами
диформазану;
dn++++ – кількість клітин, в яких гранули покривають більше 75 % цитоплазми та ядро.
Приклад розрахунку. Відсоток нейтрофілів, що мають у цитоплазмі гранули, дорівнював 10. З них 5 клітин – I ступеня, 7 клітини – II ступеня, 4 клітини – III ступеня формування гранул. Цитохімічний коефіцієнт становить:
ЦХК дорівнює 0,31 у.о. Можна зробити висновок про добре виражену активізацію фагогоцитарної системи, що характерно для нормальної реакції. При ряді патологічних процесів відновлення нітросинього тетразолію в клітинах знижено і, що особливо важливо, немає активізації цих процесів під впливом стимулювальних агентів.
4. Оформити протокол заняття, зробити висновки.
Контрольні запитання:
1. Дайте визначення поняття «комплемент».
2. Чим відрізняється альтернативний шлях активації системи комплементу від класичного?
3. В якихреакціях реалізується біологічна активність комплементу?
4. Яку участь приймає комплемент у фагоцитарних реакціях організму?
5. Яку роль відіграють фагоцити в імунній відповіді?
6. Від чого залежить сила, напрям і ефективність імунної відповіді?
7. Що таке подвійне розпізнавання антигенного матеріалу і для чого воно існує?
8. За допомогою якого методу вивчають активність окисно-відновних процесів у нейтрофілах?
А. Реакція бласттрансформації.
Б. Метод розеткоутворення з еритроцитами миші.
В. НСТ-тест.
Г. Метод розеткоутворення з еритроцитами барана.
Відповідь: В.
Література:
1. Вершигора А.Ю., Пастер Є.У., Колибо Д.В., Позур В.К., Віхоть М.Є, Михальський Л.О., Швець Ю.В., Холодна Л.С., Моложава О.С. Імунологія. – К.: Вища шк., 2005. – 599 с.
2. Ярилин А.А. Основы иммунологии. – М.: Медицина, 1999. – 608 с.
3. Маянский А.Н. Лекции по иммунологии. – Нижний Новгород: изд-во Нижегородской государственной медицинской академии, 2003. – 272 с.
4. Беркало Л.В., Бобович О.В., Боброва Н.О. та ін. Методи клінічних та експериментальних досліджень в медицині. – Полтава: Полімет, 2003. – С.64 – 66.
5. Гаркава К.Г. Методи імунологічних досліджень: Конспект лекцій для студ. напряму підготовки 0929 «Біотехнологія» денної та заочної форми навчання. – К.: НУХТ, 2009. – 53 с. (Шифр 7363).
Дата добавления: 2015-10-19 | Просмотры: 288 | Нарушение авторских прав
|