АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Шляхи передачі спадкової інформації в живих системах

Прочитайте:
  1. A. С. 100 000 живих новонароджених
  2. Багато психотропних препаратів (мескалін, ЛСД) імітують природні медіатори. На який процес синаптичної передачі вони впливають?
  3. Будова і механізм передачі збудження через хімічні синапси
  4. Висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку
  5. Вопрос 23 Понятие о сенсорных системах. Строение, значение, свойства.
  6. ДЖЕРЕЛА УЧБОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
  7. Ентеральні шляхи
  8. Ентеральні шляхи введення
  9. Забування при заміні старої інформації на нову
  10. Збір інформації та її аналіз

В основі передавання спадкової інформації лежить властивість спадковості. Особливості, що характеризують нащадків, передаються їм від батьків через статеві клітини: чоловічу – сперматозоїд і жіночу – яйцеклітину. Злиття їх при заплідненні приводить до утворення єдиної клітини зиготи, з якої розвивається зародок людини. Очевидно, що саме в цих двох статевих клітинах і в зиготі, що утворилася при їх злитті, зберігається спадкова інформація про фізичні, біохімічні і фізіологічні властивості, з якими з'являється нова людина.

Спадковість — одна з основних властивостей живих організмів передавати з покоління в покоління спадкові ознаки, збереження й відтворення у нащадків основних ознак зовнішньої та внутрішньої будови, фізико-хімічних особливостей і життєвих функцій батьків.

Спадкові ознаки передаються від одного покоління до іншого за допомогою ДНК, молекули яка кодує генетичну інформацію. ДНК є полімером, мономерами якого є чотири нуклеотиди. Послідовність нуклеотидів кодує генетичну інформацію, так само як послідовність букв в реченні визначають його зміст. Ділянки молекули ДНК, які формують функціональну одиницю називаються генами; різні гени мають різну послідовність нуклеотидів.

В еукаріотичних клітинах ланцюги ДНК формують конденсовані структури, які називаються хромосоми. Місцезнаходження певного гена на генетичній карті хромосоми називається локусом. Якщо послідовність нуклеотидів ДНК локусу варіює серед індивідів, то такі різні форми послідовностей називаються алелями. Послідовність нуклеотидів ДНК може змінюватись завдяки мутаціям, які продукують нові алелі. Якщо мутація відбувається в гені, то новий алель впливає на фенотипову ознаку (фен), яку кодує цей ген, змінюючи таким чином фенотип організму. Хоч ця проста відповідність між алелем і спадковою ознакою працює в деяких випадках, більшість ознак кодується більш складно і контролюються багатьма генами, що взаємодіють між собою. Вивчення таких ознак є одним із основних завдань сучасної генетики. Спадкові ознаки можуть змінюватись не лише за рахунок змін в послідовності ДНК, але й за рахунок інших механізмів (наприклад, за рахунок метилювання цитозину, метилювання амінокислот гістонів тощо). Для більшої частин клітин живих організмів характерне повноцінне клітинне ділення, що складається з ряду фаз, під час яких ядро зазнає закономірних змін, внаслідок чого утворюються два дочірніх ядра, абсолютно ідентичних початковому. Таке ділення властиве в основному клітинам тіла, інакше кажучи соматичним клітинам. Але в організмах тварин і рослин окрім соматичних є ще статеві клітини, які утворюються особливим діленням – мейозом, і саме при злитті двох статевих клітин(чоловічої і жіночої) утворюється нове життя.

 

 

Висновок

Кожну цивілізацію на певному етапі чекає вибір – або подальший розвиток, або саморуйнування. Щоб прогресувати, потрібний деякий імпульс, завдяки якому з'являються наука і мистецтво, пізнаються основні закони устрою Всесвіту. Розшифрування генетичного коду людини – найбільше відкриття біогенетиків кінця ХХ століття.

Генетика – це ключовий напрямок науки в ході розширення знань про наш світ та вирішення головних проблем сучасного світу. Завдяки тому що вченим вдалося розкодувати геном людини ми зараз стоїмо на порозі грандіозних відкриттів і звершень.

В молекулах ДНК людини міститься вся інформація про наш організм, його схильність до захворювань чи певних факторів ризику, історія поколінь з усіма набутими і втраченими властивостями і виділивши з генів ці особливості людина може суттєво покращити свої здатності.

Стара істина свідчить: без минулого немає майбутнього. У генетичному коді міститься інформація про походження людства, він - віддзеркалення усіх змін, які відбувалися з людьми упродовж тисячоліть.

Код – це набір певних знаків і символів - своєрідна біохімічна азбука. У ньому – формула людського життя. Є в коді і так би мовити, розділові знаки, вони означають початок і кінець життя, тобто її часові межі.

Біогенетики стверджують, що із смертю людини генетичний код не припиняє існування. Він зберігається в генофонді його нащадків і, таким чином, формується багатомільярдна людська популяція.

Не знаючи даних свого генетичного коду, його власник не має поняття про те, що його чекає. Код - це успадкована інформація про подальшу долю. Лікарі вже намагаються запобігти прояву спадкових захворювань. І доки таке втручання на генному рівні не представляє загрози, яка може спричинити небажані зміни. Інша справа - урбанізація. Розвиваючи виробництво, створюючи нові продукти, у тому числі в області фармакології, людство здатне змінити генетичний матеріал. На думку учених, подібні процеси можуть привести до мутацій.

Отже генетичний код має кожен, і він може закінчитися. З іншого боку, по відношенню до усього людства генетичний код безперервний, в нім немає сигналів, що вказують на зникнення людського роду. Отже минуле, теперішнє і майбутнє людству практично відкриті, залишилось лише останнє – вдало використати ці знання на благо всіх людей і взагалі всього живого.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1557 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)