АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Техніка взяття біологічних матеріалів для дослідження.

Прочитайте:
  1. III. Дані об'єктивного дослідження.
  2. Анатомія як наука, її місце серед інших біологічних дисциплін. Методи анатомічних досліджень. Анатомічна термінологія.
  3. Біологічних ритмів людини
  4. Вагітна 24 роки звернулась в жіночу консультацію для взяття на облік. При вимірюванні зовнішніх розмірів таза отримані дані: 26-28-31-20. Який таз у жінки?
  5. Взяття змивів з носової частини горла для дослідження на наявність вірусів
  6. ВЗЯТТЯ КРОВІ ДЛЯ БІОХІМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
  7. ВЗЯТТЯ КРОВІ НА БІЛІРУБІН
  8. Взяття крові на біохімічний аналіз
  9. Взяття крові на біохімічний аналіз
  10. Взяття мазка з носа та горла на наявність збудника дифтерії

Практичне значення точних лабораторних досліджень крові, сечі, калу, слизу, соків та іншого матеріалу загально­відомо. Достовірність їх залежить не лише від техніки про­ведення аналізу, а й від того, наскільки правильно взято ма­теріал для дослідження. Кожна пробірка з матеріалом по­винна бути підписана: вказується прізвище та ім’я хворої дитини, вік, назва відділення і дата забору матеріалу.

Набір для взяття мазків із зіва і носа складається із шпателя і стерильної пробірки, щільно закритої пробкою, через яку пропущено металевий стержень з ватним тампоном на кінці. Такі пробірки виготовляють в бактеріологічній лабораторії і вони повинні бути у відділеннях в достатній кількості. Для змивів із зіва на вірус аналогічним способом підготовлені пробірки мають містити 3 - 5 мл фізіологічного розчину. Мазки із зіва збирають вранці до їди, до маніпуляції дитина повинна прополоскати рот розчином фурациліну (1:5000), маленьким дітям протирають ротову порожнинуватним тампоном, змоченим фізіологічним розчином.

Техніка взяття мазка з носа. Дитину тримають на руках, однією рукою притискаючи до себе тулуб і руки дитини, другою рукою тримають голову, притискаючи її до своїх грудей. Медична сестра обережно вводить у ніздрю стериль­ний тампон, закріплений на кінці, металевого стержня, зробивши легкий обертовий рух тампоном, виймає його і кладе в стерильну пробірку. В другу ніздрю вводить другий тампон, маніпуляція повторюється, тампон опускають у іншу пробір­ку, не доторкуючись до її стінок.

Мазок із зіву беруть натще, під контролем ока, точно до­торкаючись тампоном до мигдаликів,.плівки, гнійної пробки та ін. Щоб добре бачити зів, забезпечують освітлення, язик дитини притримують шпателем. Матеріал, взятий з носа і зіва, треба негайно передати в лабораторію.

Змив із зіву на вірус береться в таку ж скляну пробірку. Тех­ніка взяття матеріалу така як і при взятті матеріалу на флору, але тампон з забраним матеріалом помішується в попередньо налитий в пробірку фізіологічний розчин (5 мл.).

Взяття сечі для аналізу Для збирання сечі для загального аналізу і за методом Нечипоренка потрібна суха чиста склянка, для збирання сечі на стерильність склянка має бути стерильною і з металевою кришкою, для збирання сечі за Зимницьким потрібно 8 чистих склянок. Для збору сечі промежину ретельно промивають теплою водою з милом. Для бактеріологічного дослідження перед збором сечі зовнішні статеві органи обробляють розчином фурациліну.Взяття сечі для аналізу у дітей першого року життя, особливо у новонароджених, з відомих причин пов’язане з певними труднощами. У хлопчиків за допомогою лейкопластиру прикріпляють до зовнішних статевих органів пляшечку щоб у неї стікала сеча. У дівчаток з цією метою застосовуються пластмасові або металеві лопаточки. Для збирання се­чі у новонароджених і грудних дітей можна користуватися клейонкою, укладеною між ногами дитини, або глибокою тарілкою. Перед взяттям сечі промежину ретельно вими­вають теплою перевареною водою.

Сечу для бактеріологічного дослідження беруть з серед­нього струмення при довільному сечовипусканні. Сечу в об’­ємі 5-10 мл збирають у стерильну пробірку, закупорену стерильною ватною пробкою. Перед взяттям сечі дитину під­мивають, зовнішні статеві органи оброблять розчином фураціліну (1:5000). Після того, як взяли сечу в пробірку, край пробірки та пробку обпалюють над спиртівкою і закупо­рюють пробірку.

З середнього струменю збирається сеча для дослідження по способу Нечипоренка. Дитину передчасно підмивають. Звертають увагу на якість взяття сечі, а не на її кількість, так як при цьому методі підраховують форменні елементи крові в 1 мл сечі.

За пробою Зимницького роблять висновок про водовидільну і концентраційну здатність нирок. У хворого протягом доби через кожні 3 години збирають сечу в окремі банки, на кожній з яких є відповідна наклейка з позначенням часу сечовипускання. В день дослідження дитина мочиться о 6 годині ранку, сеча виливається, потім збирається через кожні 3 години. У маленьких дітей допускається вільне сечо­випускання.

Для збирання калу треба приготувати маленьку баночку або коробочку, дерев‘яну або скляну паличку, для бактеріологічного аналізу – скляна ректальна трубка Цимана в стерільній пробірці з 3 – 5 мл фізіологічного розчину.

Перед збиранням калу для копрологічного дослідження, особливо на приховану кров протягом 3 – 5 днів дитина не вживає препаратів заліза, вісмуту, таніну, барію, атропіну, карболену, касторової олії, їй не ставлять свічок та клізм, не застосовують грілку та інші теплові процедури. А також не потрібно чистити зуби за допомогою щітки.

Аналіз калу на яйця глистів. Для цього з різних місць калової маси скляною або дерев’яною паличкою беруть ма­ленькі шматочки калу в баночку чи коробочку і відсилають на аналіз.

Посів калу на дизентерійну та іншу патогенну кишечну флору беруть після природної дефекації з пелюш­ки, горшка та ін. за допомогою скляної ректальної трубки Цимана. Трубка знаходиться в стерільній пробірці з 3-5 мл фізіологічного розчину. Кал можна забирати безпосередньо з прямої кишки. Хворого кладуть на лівий бік з напівзігну­тими ногами, розтуливши сідниці великим і вказівним паль­цями лівої руки, правою вводять у пряму кишку тупий кінець ректальної трубки на глибину 7-8 см обертальними рухами, а потім такими ж рухами виймають її і опускають тим же кінцем в пробірку із стерильним фізіологічним розчином, щільно закупорюють.

Перед введенням трубки в пряму кишку необхідно уваж­но обстежити її цілістність. Якщо в трубці нічого не вияви­лось (немає матеріалу) треба ввести її знову і попросити хворого натужитись. Матеріал треба негайно доставити в лабораторію.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 640 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)