АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Навчальні цілі. Вивчити будову та функції шкіри, похідні шкіри

Прочитайте:
  1. І.Конкретні цілі.
  2. Конкретні цілі.
  3. НАВЧАЛЬНі ЦІЛІ
  4. Навчальні цілі
  5. Навчальні цілі
  6. Навчальні цілі
  7. Навчальні цілі.
  8. Навчальні цілі.

Вивчити будову та функції шкіри, похідні шкіри. Розібрати провідні шляхи.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття. Шкіра (cutis, derma) захищає тіло від зовнішніх впливів, бере участь у терморегуляції організму, в обмінних процесах, виконує дихальну функцію, містить енергетичні запаси. В шкірі розрізняють поверхневий шар — епідерміс і глибокий шар — дерму (власне шкіру). Епідерміс — це багатошаровий плоский епітелій, розвивається з ектодерми. Дерма складається зі сполучної тканини, еластичних волокон і м'язових клітин (гладка м'язова тканина), розвивається з мезодерми. В шкірі міститься пігмент, від кількості якого залежить колір шкіри. Похідними шкіри є сальні, потові та грудні (молочні) залози.

Сальні залози (glandulae sebaceae) розміщуються в дермі, протоки їх відкриваються у волосяний мішечок або виходять безпосередньо на поверхню шкіри. Сальні залози належать до простих альвеолярних залоз. Функція: захисна (захищають від міроорганізмів, пом'якшують шкіру). На долонях і підошвах сальних залоз немає.

Потові залози (glandulae sudoriferae) лежать глибоко в дермі, протоки їх відкриваються на поверхні шкіри отворами — потовими порами. Потові залози належать до простих трубчастих залоз.

Функція: разом з водою виділяють з організму продукти обміну речовин (сечовину, солі, сечову кислоту).

Грудна (молочна) залоза (mammа, glandulae mammа, s. mastos (гр.) — це видозмінена потова залоза. Молочна залоза — парна. Розміщена на рівні III—IV ребра, на грудній фасції. Тіло молочної залози складається з 15—20 часток, розділених прошарками жирової тканини та пучками пухкої волокнистої сполучної тканини. Частіш мають будову складних альвеолярно-трубчастих залоз, розміщені радіарно по відношенню до соска 3 кожної частки виходить одна вивідна протока — молочна протока Вивідні протоки відкриваються на верхівці соска. Кожна протока має розширення — молочну пазуху. Ділянка шкіри навколо соска — кружальце груді (аrеоlа mammaе) і сосок пігментовані. Шкіра кружальця нерівна, на ній помітні горбини, на поверхні яких відкриваються протоки залоз кружальця.

Молочна залоза кровопостачається гілками від внутрішньої грудної артерії. Венозна кров відтікає в одноіменні вени. Лімфа відтікає у пахвові лімфатичні вузли, а також у пригрудинні та глибокі шийні лімфатичні вузли. Молочна залоза іннервується міжреберними нервами, симпатична (секреторна) іннервація здійснюється аксонами вісцеромотонейронів шийних та грудних вузлів симпатичного стовбура.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 488 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)