АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Механізми розвитку (морфогенез) дистрофій

Серед механізмів, які призводять до розвитку змін, характерних для дистрофій, розрізняють декомпозицію, патологічну інфільтрацію, трансформацію, змінений та спотворений синтез.

Декомпозиція (фанероз, від лат. decompositio – перебудова) – це розпад ультраструктур, макромолекул, комплексних сполук (ліпопротеїдів, глюкопротеїдів та ін.) клітин і міжклітинної речовини, що призводять до порушення обміну речовин і накопиченню його продуктів в тканині чи клітині (при гіпоксіях, ацидозі, змінах температури, інтоксикаціях, інфекціях та ін.). За таким механізмом можуть розвиватися, наприклад, зерниста, гіаліно-крапельна, водянкова дистрофії, мукоїдне і фібриноїдне набрякання, жирова дистрофія та ін.

Патологічна інфільтрація (від лат. Infiltratio – просочування) – надлишкове проникнення продуктів обміну з крові та лімфи в клітини і міжклітинну речовину з послідуючим їх накопиченням внаслідок недостатності ферментних систем, які метаболізують ці продукти (жирова інфільтраційна дистрофія та ін.).

Трансформація (від лат. transformatio – перетворення) – утворення продуктів одного виду із спільних вихідних продуктів, які повинні використовуватися організмом на побудову білків, жирів та вуглеводів. Так, наприклад, може відбуватися трансформація компонентів жирів і вуглеводів в білки та ін.

Змінений синтез – посилення або послаблення утворення певних сполук з накопиченням або втратою їх в тканинах. Як приклад можна привести збільшення або зменшення глікогену в печінці чи м’язах, жиру в жирових депо і т.д.

Спотворений синтез – синтез в клітинах або в тканинах речовин, яких в нормі в них не зустрічається (амілоїду в міжклітинній речовині органів, глікогену в епітелії ниркових канальців та ін).

КЛАСИФІКАЦІЯ ДИСТРОФІЙ

В класифікації дистрофій дотримуються декількох принципів.

1. В залежності від виду порушеного обміну:

- білкові дистрофії (диспротеїнози);

- жирові дистрофії;

- вуглеводні дистрофії;

- мінеральні дистрофії.

2. В залежності від локалізації процесу:

- клітинні або паренхіматозні (частіше виявляються в паренхіматозних органах) дистрофії;

- позаклітинні (стромально-судинні) дистрофії;

- змішані дистрофії.

3. За розповсюдженням процесу:

- загальні дистрофії;

- місцеві дистрофії.

5. В залежності від впливу генетичних факторів:

- набуті дистрофії;

- спадкові дистрофії.

БІЛКОВІ ДИСТРОФІЇ (ДИСПРОТЕЇНОЗИ)

КЛІТИННІ (ПАРЕНХІМАТОЗНІ) ДИСПРОТЕЇНОЗИ

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 656 | Нарушение авторских прав