АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Мукоїдне набрякання

Прочитайте:
  1. Зерниста дистрофія (мутне набрякання)
  2. Фібриноїдне набрякання

Мукоїдне набрякання – це поверхнева і зворотна дезорганізація сполучної тканини, яка характеризується накопиченням і перерозподілом глікозаміногліканів.

Причини: гіпоксія, інтоксикації, гіповітамінози С, Е, К, алергічні реакції, інфекційні і інвазійні хвороби, розлади кровообігу, ревматичні захворювання та ін.

Патогенез. Порушення структури сполучної тканини відбувається внаслідок дії гіалуронідаз екзогенного (виділяє гемолітичний стрептокок та інші збудники інфекційних хвороб) або ендогенного походження, яка активується в зв’язку з гіпоксією, що виникає із-за порушення кровообігу та інших причин. Це призводить до деполімеризації білково-полісахаридного комплексу основної речовини сполучної тканини і накопичення вільних кислих глікозаміногліканів (мукополісахаридів), особливо гіалуронової і хондроітинсірчаної кислот. В тканині розвивається ацидоз, зростає судинна проникливість. До глікозаміногліканів примішуються білки плазми (альбуміни і глобуліни) та глюкопротеїди, що призводить до серозного набряку тканини і набряку основної міжклітинної речовини (при мікроскопічному дослідженні реєструють збільшення відстаней між клітинами і волокнами сполучної тканини).

Мікроскопічні ознаки. Основною діагностичною ознакою мукоїдного набрякання є розвиток феномену метахромазії (від грец. metha – зміна, chromasia – фарбування) – здатність змінених тканин фарбуватися по іншому в порівнянні зі здоровими при застосуванні анілінових фарб. Так в препаратах, зафарбованих толуїдиновим синім здорова тканина має синій колір, а тканина в стані мукоїдного набрякання – рожево-червоний. Феномен метахромазії виявляють також при фарбуванні препаратів генціанвіолет, метилвіолетом, пікрофуксином та ін. Суть явища метахромазії полягає в тому, що глікозаміноглікани викликають полімеризацію фарбника (толуїдиновий синій в стані мономера має синій колір, димера, тримера – фіолетовий, полімера – червоний). Колагенові волокна зберігають пучкову будову, набрякають і підлягають фібрілярному розволокненню. При фарбуванні пікрофуксином такі волокна мають жовто-рожевий колір (а не цегельно-червоний). Процес супроводжується накопиченням в основній речовині сполучної тканини лімфоцитів, плазматичних клітин і гістіоцитів.

Макроскопічно тканини практично не змінюються.

Завершення. Відбувається повне відновлення тканини при своєчасному усуненні причини або процес може переходити в фібриноїдне набрякання.

Значення для організму. При мукоїдному набряканні відмічають порушення функції органів.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 534 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)